Девід Шрамм (астрофізик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Шрамм
Народився 25 жовтня 1945(1945-10-25)[1]
Сент-Луїс, Міссурі, США
Помер 19 грудня 1997(1997-12-19)[1] (52 роки)
Денвер, США
Країна  США
Діяльність астроном, астрофізик
Alma mater Каліфорнійський технологічний інститут
Массачусетський технологічний інститут
Заклад Чиказький університет
Фермілаб
Аспіранти, докторанти Кетрін Фріз
Членство Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Національна академія наук США
Нагороди

Девід Норман Шрамм (25 жовтня 194519 грудня 1997) — американський астрофізик і педагог, спеціаліст з теорії Великого вибуху, один з піонерів фізики астрочастинок. Він був особливо відомий завдяки дослідженню нуклеосинтезу Великого вибуху та його використання як тесту космологічних моделей. Він також зробив важливий внесок у дослідження космічних променів, вибухів наднових, нуклеосинтезу важких елементів і ядерної астрофізики загалом[2][3].

Біографія[ред. | ред. код]

Девід Шрамм народився в Сент-Луїсі, штат Міссурі, і отримав ступінь магістра фізики в Массачусетському технологічному інституті в 1967 році, де він також був членом команди з боротьби[4]. Він отримав ступінь доктора філософії з фізики в Каліфорнійському технологічному інституті в 1971 році під керівництвом Вільяма Фаулера та Джерральда Вассербурга[en]. Після короткого періоду викладання в Техаському університеті в Остіні, (де він також грав у регбі-клубі Austin Huns разом із Петом Локріджем), він прийняв посаду професора в Чиказькому університеті, де провів решту своєї кар’єри.

Шрамм отримав премію Роберта Трамплера[en] від Тихоокеанського астрономічного товариства[en] в 1974 році, премію Гелени Ворнер з астрономії від Американського астрономічного товариства в 1978 році, а також був нагороджений премією Лілієнфельда від Американського фізичного товариства в 1993 році. У 1986 році він був обраний членом Національної академії наук США.

Шрамм, захоплбвався авіацією, сам керував літаками і загинув 19 грудня 1997 року, коли його Swearingen-Fairchild SA-226 розбився поблизу Денвера в штаті Колорадо[4]. Він був єдиним пасажиром літака. Національна рада з безпеки на транспорті визнала причиною помилку пілота. На момент смерті він був віце-президентом з досліджень і професором фізичних наук Луїса Блока в Чиказькому університеті.

Папʼять[ред. | ред. код]

У 2000 році Відділом астрофізики високих енергій Американського астрономічного товариства на його честь була заснована премія Девіда Шрамма за наукову журналістику з астрофізики високих енергій[5].

Fermilab присуджує стипендію Девіда Шрамма з теоретичної та експериментальної астрофізики[6].

На його честь названий астероїд 113952 Шрамм[de], відкритий у 2002 році за допомогою Sloan Digital Sky Survey[7][8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Olinto, Angela V.; Truran, James W.; Turner, Michael S. (July 1998). Obituary: David Norman Schramm. Physics Today. 51 (7): 81—82. Bibcode:1998PhT....51g..81O. doi:10.1063/1.2805880.
  3. Kolb, Edward W.; Turner, Michael S. (29 січня 1998). Obituary: David N. Schramm (1945–97). Nature. 391 (6666): 444. Bibcode:1998Natur.391..444K. doi:10.1038/35044.
  4. а б David N. Schramm, 1945-1997. The University of Chicago News Office. 22 грудня 1997.
  5. The David N. Schramm Award for High Energy Astrophysics Science Journalism. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 25 липня 2007. The High-Energy Astrophysics Division of the American Astronomical Society (HEAD/AAS) is proud to announce the creation of a prize named after David N. Schramm to recognize and stimulate distinguished writing on high-energy astrophysics. The prize is established to improve the general public’s understanding of this exciting field of research. The prize is awarded at every meeting of the High Energy Astrophysics Division of the American Astronomical Society.
  6. Fermilab | For Physicists & Engineers | Fellowships. www.fnal.gov (англ.). Процитовано 3 червня 2017.
  7. 113952 Schramm (2002 TM352). Minor Planet Center. Процитовано 9 серпня 2019.
  8. MPC/MPO/MPS Archive. Minor Planet Center. Процитовано 9 серпня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]