Дзеркало Ята

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Три божественні скарби (інтерпретація)

Дзеркало Ята (яп. 八咫鏡, やたのかがみ, ята но каґамі, «велике дзеркало»[1]) або Дзеркало Мафуцу (яп. 真経津鏡, まふつのかがみ, мафуцу но каґамі) — один з трьох божественних скарбів Імператора Японії. Втілення синтоїстської богині сонця Аматерасу Омікамі. Згадується в письмових джерелах за правління Імператорів Кейко та Юряку. У японських міфах виготовлено легендарним ковалем-божеством Ісікоторібе для виманювання богині сонця Аматерасу Омікамі з гроту. Передане богинею її онуку Нініґі під час сходження на землю, із заповітом вшановувати дзеркало як її саму. Початково зберігалося у святилищі Ісудзу. Згодом перенесене до Святилища Ісе. В міфах поєднані синтоїстькі вірування про дзеркало як уособленням божественного сонця та даосистька легенда про дзеркало як символ влади найвищого божества всесвіту.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дослівно — «дзеркало у вісім ата». Ата — одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює відстані на витяжку від кінчика великого до вказівного пальця руки (близько 18 см). Число вісім в японській міфології виступає символом нескінченності.

Джерела та література[ред.ред. код]