Дмитренко Павло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитренко Павло Петрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 10 серпня 1970(1970-08-10)
Джурин Шаргородського району
Смерть 27 липня 2014(2014-07-27) (43 роки)
пункт пропуску «Довжанський»
(поранення від обстрілу бойовиками)
Поховання Шаргородський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби -2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ДПС України
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Павло́ Петро́вич Дми́тренко (1970—2014) — старший солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1970 року в селі Джурин Шаргородського району Вінницької області. Закінчив середню школу, 1988 року — Мазурівське СПТУ № 38. Одружений, з дружиною виховали 21-річного сина, родина проживає у Могилеві-Подільському.

Електрик-акумуляторник секції спеціальних робіт групи з ремонту техніки, відділення автотехнічного забезпечення інженерно-технічного відділу 24 прикордонного загону Південного регіонального управління. З червня 2014 року брав участь у боях російсько-української війни.

27 липня 2014-го внаслідок постійних артилерійських й танкових обстрілів бойовиками позицій прикордонного угрупування загинув в секторі Д поблизу селища Довжанське. Тоді ж загинули Володимир Блажко, Олександр Дзюбелюк, Віктор Соколовський.

Похований в селі Джурин Шаргородського району.

Без Павла лишились батьки, дружина та син.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 2 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • 2015 року в селі Джурин відкрито пам'ятний знак Павлу Дмитренку.
  • 24 серпня 2016 року в Могилеві-Подільському, біля входу до міського парку, відкрито Меморіал пам'яті героїв антитерористичної операції, серед яких — портрет Павла Дмитренка.

Джерела[ред. | ред. код]