Дотаво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Королівство Дотаво
XIV ст. – XVII ст.
Doawo: історичні кордони на карті
Doawo: історичні кордони на карті
Мінімальні розміри королівства Дотаво після 1365
Столиця До (місто)
Мови Давньонубійська мова
Релігії Коптська християнська церква
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано XIV ст.
 - Ліквідовано XVII ст.
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дотаво

Дотаво — християнське королівство в Нижній Нубії (Північний Судан і Південний Єгипет) у середньовіччі, відомості про яке зберіглись в старонубійських документах XII-XV століть. Це одна з останніх засвідчених християнських держав, які існували в цьому в регіоні.

Етимологія[ред. | ред. код]

Дві теорії пояснюють етимологію назви Дотаво. Перша розглядає назву як давньонубійський термін, що означає «Нижня Галка» або регіон «Нижче Галки»), вказуючи на старонубійський суфікс — tauo («під») і топонім «До» (daw), широко відомий з арабської історії християнської Нубії. Друга терія розглядає назву як кальку для староєгипетського терміну «Верхній і Нижній Єгипет», пропонуючи поєднання старонубійських суфіксів — do («на») і — tauo («під»)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Карта королівства Мукура. Дотаво в центрі

Сучасне розуміння історії Дотаво в останній час значно змінилося. Загалом вважалося, що Дотаво було однією з низки невеликих держав-спадкоємців, які виникли під час тривалого розпаду центрального уряду в християнському королівстві Мукурра[2]. Коротка згадка в праці середньовічного єгипетського історика аль-Макрізі вказує на те, що тривала боротьба за контроль над столицею Донголою спустошила це місто та змусила нубійський двір переїхати в До (сучасний Гебель Адда), як вважають деякі сучасні вчені у 1364/65 роках. Згідно з першою етимологією терміна «Дотаво», розглянутої вище, тоді це могла бути нубійська держава. Навіть у попередні періоди, до розпаду Мукурри, арабські автори повідомляють, що Мукурра складалась з володінь тринадцяти менших королів під одним «Великим Королем», і Дотаво могло бути одним із цих васальних королівств.

Велика колекція старонубійських документів, знайдених у Каср Ібрімі в 1960-х роках, створює значні проблеми для цієї точки зору. Тексти з Каср Ібріма свідчать, що єпарх Нобатії (північна Нубія) підпорядковувався королю Дотаво під час піку розвитку королівства Мукурра в XII столітті. Одним із пояснень цього є те, що Дотаво — це просто інша назва Мукурри. Описи кількох нубійських царів суперечить опису регіону, даному арабським мандрівником Ібн Селімом ель-Асвані. У жодному відомому документі не згадується обидві назви Дотаво та Мукурра, і в кількох пунктах наведені імена королів Дотаво збігаються з іменами королів Мукурра. Перше покоління вчених, яке вивчало знахідки Каср Ібрім, знайшло занадто багато очевидних конфліктів між іменами царів Мукурра та королів Дотаво, щоб задовольнитися цим поясненням[3]. Пізніше вивчення та редагування цих текстів дозволили вирішити більшість цих очевидних конфліктів, і тепер здається ймовірним, що «Дотаво» є місцевою назвою центральної нубійської держави, принаймні від її першої згадки в 1180-х роках до останнього згадки в 1490-ті роки[4]. В 2022 році ця позиція була прийнята як науковий консенсус[5]. У 2021 році було висловлено припущення, що назва «Дотаво» з'являється так пізно в історії християнської Нубії, тому що вона стосувалася саме об'єднаного королівства Мукурра та Алви після особистої унії між їхніми королівськими родинами в XI столітті[6].

Кінець Дотаво традиційно був визначений приблизно 1500 роком, коли вважається, що воно було захоплено султанатом Сеннар, заснованим у 1504 році. Однак у 2023 році Адам Сіммонс вказав на пропущені докази в Terceira Década da Ásia португальським істориком Жуаном де Барруш про існування в 1520-х роках християнської нубійської королеви, яку де Барруш називав Гауа, і припустив, що Дотаво продовжувало бути незалежною державою між Османськими володіннями на півночі та Фундж на півдні до XVII століття[7][8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. van Gerven Oei 2021, 1 note 2.
  2. Adams 1991
  3. Plumley 1975.
  4. Ruffini 2013.
  5. Simmons, Adam (2022). Nubia, Ethiopia, and the Crusading World, 1095-1402. London: Routledge. ISBN 9781003038108.
  6. van Gerven Oei, op.cit.
  7. Adam Simmons, 'A Short Note on Queen Gaua: A New Last Known Ruler of Dotawo (r. around 1520-6)?', Dotawo: A Journal of Nubian Studies (2023), DOI:10.5070/D60060625.
  8. 'Dr Adam Simmons rewrites the historical narrative of the fall of Dotawo in historical research paper' (14 November 2022).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Adams, William Y. «The United Kingdom of Makouria and Nobadia: A Medieval Nubian Anomaly.» Egypt and Africa: Nubia from Prehistory to Islam. Edited by W.V. Davies. London: British Museum Press, 1991.
  • Plumley, J. Martin. «New Light on the Kingdom of Dotawo.» Études nubiennes: colloque de Chantilly, 2-6 juillet 1975. Cairo, 1978.
  • Ruffini, Giovanni R. «Newer Light on the Kingdom of Dotawo.» Qasr Ibrim, between Egypt and Africa: Studies in Cultural Exchange. Edited by J. van der Vliet and J.L. Hagen. Leuven: Peeters, 2013.
  • van Gerven Oei, Vincent. A Reference Grammar of Old Nubian. Leuven: Peeters, 2021.