Діаметр циркуляції
Діа́метр циркуля́ції (судна, корабля) (англ. diameter of the circular) — один з параметрів циркуляції судна та основна характеристика його поворотності.
Різновиди діаметра циркуляції[ред. | ред. код]
Відрізняють діаметр тактичної циркуляції, діаметр усталеної циркуляції і діаметр циркуляції з'єднання. Величина діаметра циркуляції залежить від відношення довжини судна до його ширини, площі стернового пера і кута перекладки стерна, а також швидкості корабля та відсутності впливу сил від зовнішніх факторів, таких як вітер, хитавиця чи течія. Діаметр циркуляції вимірюється у метрах, кабельтових або довжинах корпуса корабля (у середньому він становить від 4 до 8 довжин корпуса)[1][2].
Діаметр тактичної циркуляції (англ. tactical diameter)[3] — відстань по нормалі між лініями зворотних курсів після повертання корабля на перші 180°. Визначається при кутах перекладки стерна 15 та 25°[1].
Діаметр усталеної циркуляції — діаметр кола, по якому рухається центр маси корабля після того, як кутова швидкість і крен на циркуляції стануть сталими, зазвичай після повертання корабля на 180°[1]. Отже, практичне маневрування корабля відбувається завжди за неусталеного режиму.
Діаметр циркуляції з'єднання — діаметр циркуляції, яку повинні описувати кораблі при спільному плаванні у строю або в ордері. За діаметр циркуляції з'єднання вибирають діаметр циркуляції корабля, що має найбільшу циркуляцію, при куті положення стерна, що становить близько двох третин (залежно від класу корабля) від його максимального відхилення[4].
Визначення діаметра циркуляції[ред. | ред. код]
При виконанні циркуляції можна визначити її діаметри, якщо провести послідовні визначення місцезнаходження судна відносно якихось орієнтирів через невеликі інтервали часу (15…30 с). У момент кожного визначення записують вимірювані навігаційні параметри і курс судна. Після нанесення визначених точок на планшет і з'єднання, їх плавною кривою, отримують траєкторію судна, з якої у прийнятому масштабі отримують значення елементів циркуляції.
Визначення місця судна можна отримати за пеленгом, GPS-навігатором чи дистанціями до вільно плаваючого орієнтира, наприклад плотика. При останньому способі автоматично виключається вплив невідомої течії, а також не потрібно спеціального полігону.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Военно-морской словарь, 1990, с. 129.
- ↑ Лобач-Жученко М. Б., 1955, с. 53.
- ↑ Turning Circles [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Seamanship на сайті «Ship Officer's Handbook»(англ.)
- ↑ Самойлов К. И., т.1, 1939, с. 306.
Джерела[ред. | ред. код]
- Главные размерения корабля // Военно-морской словарь / В. Н. Чернавин. — М. : Воениздат, 1990. — 511 с. — ISBN 5-203-00174-X.
- Лобач-Жученко М. Б. Основные элементы кораблей и судов. — М. : Издательство ДОСААФ, 1955. — 80 с.
- Самойлов К. И. Морской словарь. В 2-х томах. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1939. — Т. 1. А-Н. — 654 с.