Метр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення

Міжнародний еталон метра, що використовувався з 1889 по 1960-ті роки.

Метр (m, м, рос. метр, англ. metre, нім. Meter n від грец. metron - міра, розмір) дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумi світло за 1/299 792 458 частину секунди.

Таке визначення метра було прийнято 1983 р. XVII Генеральною конференцією з мір і ваг (Резолюція 1).

Ця одиниця довжини дістала назву від грецького metron, що в перекладі означає "міра", у період становлення Метричної системи мір у Франції. Теоретично метр тоді визначався як довжина однієї десятимільйонної частини від чверті паризького меридіана, що, на думку вчених, робило цю одиницю довжини "природною", тобто взятою безпосередньо з природи мірою.

Виходячи з цього теоретичного визначення та результатів вимірювання частини дуги паризького меридіана 1799 р. було виготовлено еталон метра у вигляді платинової лінійки шириною близько 25 мм, товщиною близько 4 мм і довжиною 1 м. Цей еталон дістав назву "метр Архіву", оскільки його було передано на зберігання до національного архіву Франції.

Такий штриховий еталон метра та відповідне визначення самої одиниці з неістотними змінами проіснували до жовтня 1960 р. Використання штрихового еталона метра має два основних метрологічних недоліки: по-перше, втрачається природна міра метра i, по-друге, штрихова міра не може забезпечити необхідну точність його відтворення.

XI ГКМВ 1960 р. було прийнято таке визначення метра: "Метр дорівнює довжині 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p10 та 5d5 атома криптону-86".

Світловий еталон метра повернув метру характер природної міри та, як показали подальші дослідження, підвищив точність його відтворення в 100 разів, що мало дуже важливе значення для сучасного приладобудування та точного машинобудування. За допомогою світлового еталона можна забезпечити точність відтворення метра щонайменше 10^-9 (замість 10^-7 з допомогою штрихової міри).

Нарешті, 1983 р. XVII ГКМВ визнала за потрібне ввести нове визначення метра, яке ґрунтується на значенні фундаментальної сталої - швидкості світла у вакуумі та є чинним і дотепер.

Уведення нового, простішого визначення метра спрощує розуміння його фізичного змісту, це визначення зручне для навчальних цілей, але для відтворення розміру метра, створення його еталону доцільно й нині використовувати визначення, прийняте XI ГКМВ.

Прогрес сучасної науки та техніки потребує подальшого вдосконалення еталонів довжини. Такі можливості в принципі існують. Зокрема, наприклад, досліджуються можливості застосування новітніх досягнень фізики у вивченні атомних пучків, оптичних квантових генераторів, ефекту Мессбауера тощо для створення нових, точніших еталонів довжини.

[ред.] Кратні і частинні одиниці

[ред.] Див. також

Див. також Метр (музика)