Едикт про вигнання 1290

Вигнання євреїв з європейських країн з 1100 до 1600 р.

Статуї Едварда I та Елеонори Кастильської

Едикт про вигнання — документ, підписаний 1290 року королем Едуардом I, який наказував вигнати усіх євреїв з Англії. Насправді, процес вигнання тривав понад 350 років і завершився 1656-го.

Історія

Документ вимагав, щоб усі євреї, котрі проживали на території Англії, залишили країну. Це було пов'язано, перш за все, з тим, що вони займалися лихварством і позичали християнам гроші під відсотки, що було заборонено католикам.

Після вигнання королівська влада конфісковувала помешкання й рухоме майно, хоча євреям було дозволено забрати з собою готівку і все, що вони могли винести у руках.

Література

• Adler, Michael (1939), Jews of Medieval England, Edward Goldston
• Glassman, David (1975), Anti-Semitic Stereotypes Without Jews: Images of the Jews in England 1290–1700, Wayne State University Press, ISBN 0-8143154-5-3
• Parkes, James (1976), The Jew in the Medieval Community, Hermon Press, ISBN 0-8720305-9-8
• Powicke, Sir Maurice (1953), The Thirteenth Century, 1216–1307, Clarendon Press
• Prestwich, Michael (1997), Edward I, Yale University Press, ISBN 0-3000715-7-4, архів оригіналу за 1 серпня 2020, процитовано 27 жовтня 2011
• Rubenstein, W.D. (1996), A History of the Jews in the English-Speaking World: Great Britain, Macmillan Press, ISBN 0-3335583-3-2

Посилання

• Єврейська енциклопедія [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]