Християнство
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Христия́нство (від грец. Χριστός — «помазанник», «мессія») — монотеїстична релігія, разом з іудаїзмом і ісламом входить в групу авраамічних релігій. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій.
Християнство зародилося на Сході Римської імперії (території сучасного Ізраїля)(в Палестині) в I ст. н.е. Засновником вважається Ісус Христос. В наш час християнство є однією із найпоширеніших релігій світу - її притримуються більше четвертини людства. Християнство займає перше місце в світі по географічному розповсюдженню, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.
Зміст |
[ред.] Виникнення християнства
Християнство зародилось в I столітті на іудейских землях в контексті мессіанських рухів іудаїзму. Вже в часи Нерона християнство було відоме у багатьох провінціях Римської імперії.
Корені християнського віровчення пов"язані з іудаїзмом та вченням Старого Заповіту (Танах). Згідно із Новим Заповітом, Ісус (Йешуа) виховувався як іудей, дотримувався Тори, відвідував синагогу у Шабат (суботу), святкував свята, згідно із Торою. Апостоли та інші перші послідовники Ісуса (Йешуа) були іудеї. Через 20 років після заснування церкви християнство стало проповідуватися серед інших народів. (ru.wikipedia.org, Христианство; Макс Даймонт. Євреї, Бог та історія (рос.)
[ред.] Історія християнства та християнські течії
Виникло в 1 столітті у східних провінціях Римської імперії в Палестині, яка серед християн та євреїв вважається за Святу Землю.
Як фактично єдина географічно-адміністративна спільнота проіснувала приблизно до 484 року. Хоча вже з кінця I століття в ній виникали різні секти, протистояння. Остаточний розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм) відбувся 1054 року. А 1517 виник Протестантизм. Це три основні розгалуження в християнстві.
На чолі Католицької Церкви стоїть римський єпископ — Папа Римський.
Православ'я спершу мало 5 патріархів: римського, константинопольського, єрусалимського, антіохійського, александрійського. Згодом відбувся розкол з римською церквою, а також виділились нові патріархати (грузинський, київський (московський), сербський, румунський та болгарський) та інші помісні церкви, що очолюються митрополитами або архієпископами (кіпрська, елладська, албанська, польська тощо). Усі помісні православні церкви, що утворюють Вселенську православну церкву, є рівними між собою, відрізняються лише за честю. На даний момент першим серед рівних вважається Константинопольський патріархат. Окрім канонічного Православ'я, існує ряд невизнаних православних церков, наприклад Українська Православна Церква Київського Патріархату, Македонська Православна Церква, старообрядці, Істинно-Руська Православна Церква (катакомбники)тощо.
Від Православ'я потрібно відрізняти дохалкідонські церкви (Коптська, Вірменська, Ефіопська тощо), які не визнали рішень Халкідонського собору. Хоч у перекладі їх назв і використовується слово «Православна», але вони не належать до Вселенської Православної Церкви. Ці церкви довгий час вважалися монофізитськими (тобто єретичними стосовно Православ'я), але на сьогоднішній день вони практично повністю відійшли від монофізитства. Дохалкідонські церкви іноді звуть «східним християнством».
Як єдиної Протестантської Церкви не існує. Ця течія представлена сотнями, тисячами Церков, з чисельністю від сотні членів до багатомільйонних спільнот. В цьому напрямі є безліч течій, зокрема: П'ятидесятники та Харизмати близько 400—500 млн. чол, Баптисти близько 120 млн. чол., Англікани, Кальвіністи різних напрямів, Лютерани, Адвентисти та багато інших.
Деякі релігійні течії, які вийшли з протестантизму і ідентифікують себе як християнські - Мормони, Муністи, Свідки Єгови, не визнаються за такі конфесіями християнського світу через розбіжність у розумінні основоположних християнських доктрин (догмат Трійці, іншу христологію).
Серед різних протестантських спільнот існують доктринальні розбіжності по ряду питань, наприклад щодо догмату приречення існують протилежні теологічні системи: кальвінізм і армініанство.
[ред.] Віровчення
Христия́нство — є віровченням про Всезнаючого, Всюдисущого та вічного Бога Творця неба і землі (Бога Отця Вседержителя), Його єдинородного несотворенного Сина — Господа Ісуса Христа (Бога Ісуса Христа), та Животворчого Святого Духа, що говорив через пророків (Бога Духа Святого), Їх Єдину Волю та Сутність у Святій Трійці. Центральне місце в християнстві займає втілення та зшестя на землю Сина Божого з метою спасіння людства від гріха жертівним Розп'яттям на Голгофі, Його Воскресіння, Вознесіння на Небо та Друге Пришестя судити усіх живих та мертвих людей. Християнство визнає існування світу видимого і світу невидимого (світу духовного), безсмертної людської душі та ангелів), визначає природу людини — її сотворення, гріхопадіння (перворідний гріх) та Викуплення Христом, її майбутню долю — воскресіння мертвих і страшний суд, її вічне блаженство (рай) або вічне прокляття (пекло). Віруючі послідовники цих догматів звуться християнами, беруть участь в видимому поклонінні Христу в церквах (місцях особливої присутності Бога) і духовному служінні цьому Богові через сповнення Його настанов, покаяння у випадку їх порушення, регулярно спілкуються з Ним через молитву. Сотні християн покидають світське життя і віддаляються в монастирі чи скити (див. ченці), щоби повністю посвятити себе служінню та хвалінню Христа. Християнство вчить, що метою людського життя є освячення людини, повернення до первинної природи, через обоження (грец. theosis) людини через причастя в Бозі Христі, завдяки Його Викупительній Самопожертві за людські гріхи. Особи, що досягли такого освячення, часто через мучеництво на взірець Христа і визначилися найвищими чеснотами християнської побожности, прославившись чудами, шануються у традиційному християнстві як святі.
Детальніше дивіться:
.jpg)
[ред.] Христос - центральна постать християнства
Центром християнства є особа Ісуса Христа, який є однією з осіб Трійці — одночасно Сином Божим та Сином Людським.
Головне у християнстві вчення про боголюдину — Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха.
[ред.] Догмати про гріхопадіння та спасіння людини
Згідно з постулатами християнства, що базуються на Біблії, внаслідок першородного гріха, вчиненого Адамом та Євою, кожна людина є грішною, відтак смертною і підлягає засудженню Богом. Оскільки Бог любить світ та людей, він послав свого Сина, який, будучи безгрішним, своєю смертю на хресті викупив людей від належного їм покарання. Таким чином, спасіння досягається вірою в Ісуса Христа та прийняттям його жертви, а також покаянням — відверненням від гріхів та приведенням свого життя у відповідність з Божими заповідями.
Детальніше дивіться:
[ред.] Роль та значення Церкви
Християнська Церква об'єднує християн у святу спільноту, яка теж зветься Тілом Христовим чи Невістою Христа і розглядається як своєрідний Ноїв Ковчег, спасіння поза яким є неможливим. Через церкву передаються таїнства та благодать, вона ж уділяє хрещення (яке є духовним очищенням та оновленням у Христі) новим катехуменам.
Роль духовного наставництва та годування виконує Святе Письмо, яке вважається за Слово Боже.
Велику роль на земному шляху християнина до вічного блаженства відіграє Боже Провидіння.
- Детальніше дивіться: Християнська церква
[ред.] Сучасний стан
Є також чисельна група людей, які звуть себе християнами лише формально, без будь-якої глибокої віри в християнські догмати чи майбутню есхатологію, не беруть участі у видимому поклонінні Христу, трактуючи християнство скоріш, як традицію в якій вони народились і до якої вони формально належать. Загалом рівень віри та релігійного поклоніння серед тих хто приписує себе до християнської традиції суттєво коливається в залежності від переконань та знань особи, а також впливу суспільного середовища. В останні століття, в часи поширення матеріалістичного світогляду, в західному християнстві поширилась зневіра, щораз більше людей покидають церкву і займають позиції агностицизму або відвертого атеїзму. Це особливо стосується протестантських країн Європи (див. мапу праворуч). Останні десятиліття позначились також небувалим поширенням єресей та сект в християнстві, головне в лоні протестантизму. Тим не менше християнство залишається домінуючою світовою релігією, а на пострадянських теренах спостерігається видиме відродження ортодоксального східного християнства після 70-літнього переслідування та скасування заборон його практикування атеїстичним комуністичним режимом.
Сьогодні, загалом 2 106 962 000 в 238 країнах світу або 33 % населення Землі вважають себе християнами.
 |
Це незавершена стаття з релігії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
[ред.] Зовнішні посилання
- Біблія для дітей. Короткий виклад змісту Старого та Нового Заповітів з ілюстраціями
- Про християнство - лекція лондонського митрополита Антонія Сурожського (аудіо файл, рос., тривалість: 21 хв.)
- Каталоги християнських ресурсів в інтернеті
|
||||||||||||||||||||||||||||
