Електричні іскри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Електричні іскри (краплі металу) виникають при проходженні електричного струму крізь повітря.

Фізика процесу[ред. | ред. код]

Під дією електричного поля повітря між контактами іонізується, і за деякої величини напруги починається тліючий розряд. За збільшення напруги тліючий розряд переходить в іскровий. Дуги виникають за великої потужності іскрового розряду. Іскріння і дуги спостерігаються завжди за наявності малого повітряного проміжку між провідниками зі струмом (вимикачі, щітки, поганий контакт тощо).

Електричні іскри при КЗ[ред. | ред. код]

Електричні іскри (краплі металу) утворюються, зокрема, при коротких замиканнях електричних провідників. Розмір розпечених часток металу при КЗ електропроводки може досягати 3 мм.

При КЗ іскри вилітають у всіх напрямках, і їхня швидкість не перевищує 10 м/с. Зона розльоту часток при КЗ залежить від висоти розташування проводу, початкової швидкості польоту часток, кута вильоту й носить імовірнісний характер. За висоти розташування проводу 10 м імовірність влучення часток на відстань 9 м становить 0,06; 7 м — 0,45; 5 м — 0,92; за висоти розташування 3 м імовірність влучення часток на відстань 8 м становить 0,01; 6 м — 0,29; 4 м — 0,96; а за висоти 1 м імовірність розльоту часток на 6 м — 0,06; 5 м — 0,24; 4 м — 0,66 і 3 м — 0,99.

Температура розпечених часток залежить від виду металу й не може бути меншою за температуру його плавлення. Температура часток алюмінію при КЗ досягає +2500 ºС.

Слід зауважити, що під час КЗ електричні іскри, як правило, встигають утворитись до моменту спрацювання апаратів захисту, і тому ймовірність займання легкозаймистих речовин і матеріалів при КЗ є достатньо високою.

Література[ред. | ред. код]

  • О. В. Кулаков, В. О. Росоха. Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках: Підручник. — Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2012.
  • ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. — Київ: Держспоживстандарт України, 1995. — 65 с.