Елементарний електричний заряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Елемента́рний електри́чний заря́дфізична константа, яка характеризує силу електромагнітної взаємодії, абсолютне значення заряду електрона.

Елементарний заряд позначається літерою e. Оскільки електрон негативно заряджений, його заряд дорівнює -e.

У системі СІ

e = 1.602 176 487(40) ×10-19 Кл[1].

У системі СГСЕ

e = 4.80320425(10)×10−10 од. СГСЕ.

Елементарний електричний заряд є також фізичною одиницею, в яких вимірюються заряди часток чи часткові заряди на атомах хімічних сполук.

Квантування заряду[ред.ред. код]

Проведені наприкінці XIX століття експерименти з відхилення анодних і катодних променів у електронно-променевій трубці (Джозеф Джон Томсон) та вимірювання заряду олійних краплинок (Роберт Мілікен) довели, що електричний заряд може приймати значення кратні певному елементарному заряду. На основі цих експериментів була запропонована гіпотеза існування негативно зарядженої частинки, яка була б носієм заряду. Цю частку назвали електроном.

За теорією кварків, ці елементарні частки мають дробовий заряд, який становить 1/3 або 2/3 заряду електрона. Проте кварки існують лише в складі частинок із цілочисленним зарядом.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]