Фізичні константи
Фізи́чна ста́ла — фізична величина, яка має незмінне значення за визначених обставин в обраній системі одиниць[1].
Фундаментальна фізична стала (константа) — фізична стала, значення якої, визначене експериментально в обраній системі одиниць, містить інформацію про найзагальніші (фундаментальні) властивості матерії і є незмінним за будь-яких умов[1]. Вона характеризує не окремі тіла, а фізичні властивості нашого світу в цілому. Фундаментальні фізичні константи використовують у теоретичній фізиці при математичному описі навколишнього світу. Часто сюди також відносять і деякі інші фізичні сталі, так чи інакше пов'язані з конкретними тілами.
Слово стала або константа означає, що чисельне значення цієї величини не змінюється з часом. В реальності це може бути і не так. Наприклад, в останні роки з'явилися припущення, що стала тонкої структури змінюється впродовж еволюції Всесвіту. Проте навіть якщо величини і змінюються з часом, то надзвичайно повільно, і скільки-небудь помітних змін варто чекати лише на масштабах співмірних з віком Всесвіту.
Більшість фізичних сталих розмірні величини, тільки деякі з них безрозмірні. Числове значення розмірної величини залежить від вибору одиниць вимірювання. Проте числове значення безрозмірних констант є фундаментальніше, оскільки воно не залежить від вибору системи одиниць.
Зміст |
Фундаментальні фізичні константи [ред.]
| Величина | Символ | Значення в системі СІ | Примітки |
|---|---|---|---|
| швидкість світла у вакуумі | ![]() |
299 792 458 м·с-1 | точно |
| гравітаційна стала | G | 6,67428(67)×10-11 м³·кг-1·с-2 | a |
| стала Планка (елементарний квант дії) | h | 6,626 608 96(33)×10-34 Дж·с | a |
| елементарний заряд | e | 1,602 176 487(40)×10-19 Кл | a |
Розмірні комбінації фундаментальних констант [ред.]
| Назва | Символ | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|
| планківська маса | ![]() |
2,176 44(11)×10-8 кг | a |
| Довжина Планка | ![]() |
1,616 252(81)×10-35 м | a |
| планківський час | ![]() |
5,391 24(27)×10-44 с | a |
Деякі інші константи [ред.]
| Назва | Позначення | Значення |
|---|---|---|
| Швидкість світла у вакуумі | ![]() |
2.99792458 108 м/с |
| Магнітна константа | ![]() |
1.22566370614 10-6 Гн·м-1 |
| Електрична константа | ![]() |
8.85418783 10-12 Ф/м |
| Прискорення вільного падіння (нормальне) | ![]() |
9.80665 м/с2 |
| Гравітаційна стала | ![]() |
6.6720 10-11 Н м²/кг2 |
| Стала Больцмана | ![]() |
1.380662 10-23 Дж/К |
| Стала Планка | ![]() |
6.626176 10-34 Дж·с |
| Стала Стефана-Больцмана | ![]() |
5.67 10-8 Вт/(м² К4) |
| Універсальна газова стала | ![]() |
8.31441 Дж/(К·моль) |
| Енергетичний еквівалент маси | 8.987 1016 Дж/(Кг) | |
| Електронвольт | ![]() |
1.6 10-19 Дж |
| Об'єм одного моля ідеального газу за нормальних умов | 22.415 1016 л/моль | |
| Температурний коефіцієнт розширення ідеальних газів | ![]() |
0.00366 (° С)-1 |
| Число Авогадро | ![]() |
6.022045 1023 моль-1 |
| Стала Лошміта | ![]() |
2.687 1020 молекул·см-3 |
| Стала Фарадея (валентність 1) | ![]() |
96484.56 Кл/моль |
| Елементарний заряд (заряд електрона) | ![]() |
1.6021892 10-19 Кл |
| Відношення заряду електрона до його маси | ![]() |
1.76 1011 Кл/кг |
| Інваріантна маса електрона | ![]() |
9.109534 10-31 кг |
| Інваріантна маса протона | ![]() |
1.6726485 10-27 кг |
| Інваріантна маса нейтрона | ![]() |
1.6749543 10-27 кг |
| Інваріантна маса мюона | ![]() |
1.883 10-28 кг |
| Відношення мас протона й електрона | ![]() |
1836.15267261(85) |
| Атомна одиниця маси | а.о.м. | 1.6605655(86) 10-27 кг |
| Класичний радіус електрона | ![]() |
2.817938 10-15 м |
| Маса атома водню | ![]() |
1.007825036 а.о.м. |
| Відношення маси протона до маси електрона | ![]() |
1836.15152(70) |
| Стала Рідберга | ![]() |
10973731.77 м-1 |
| Об'єм одного моля ідеального газу при нормальних умовах (101,3 кПа, 0 °C) |
![]() |
22.41383 10-3 м³/моль |




























