Жирондисти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жирондисти (фр. Girondins)  — одна з політичних партій в епоху Великої французької революції, яка після повалення монархії намагалася зупинити імпульс Революції і через це вступила в конфлікт з Монтаньярами.

Свою назву (яку заміняли іноді ім'ям «Жиронда», la Gironde) партія отримала від департаменту Жиронда (з головним містом Бордо), що обрав у жовтні 1791 в Законодавчі збори депутатами місцевих адвокатів Верньйо[fr], Гюаде[fr], Жансонне[fr], Гранжнева[fr] та молодого купця Дюко, гурток яких і був початковим ядром партії. До неї незабаром приєдналися Бріссо зі своєю групою (бріссотинці), Ролан, Кондорсе, Фоше, Інар[fr], Ґарран де Кулон та інші.

Прихильники індивідуальної свободи, шанувальники демократичної політичної теорії Руссо, вони невдовзі почали виступати в республіканському дусі як полум'яні захисники революції, яку вони бажали перенести і за кордон Франції.

Література[ред. | ред. код]

  • Ламартин, «Histoire des Girondins» (1847);
  • Guadet, «Les Girondins» (1861);
  • Vatel, «Recherches historiques sur les Girondins» (1873);
  • Dauban, «Mémoires de Petion, de Buzot et de Barbaroux»;

Посилання[ред. | ред. код]