Зав'язка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зав'я́зка — елемент композиції літературного або кінематографічного твору, який окреслює виникнення конфлікту, безпосереднє зіткнення протидіючих сил, що зумовлює магістральний розвиток усіх наступних подій у творі[1][2]. Належить до обов'язкових елементів сюжету[3], без яких неможливий його логічний розвиток. Часто сполучається з таким необов'язковим елементом твору як експозиція[3], що завжди передує зав'язці. При її відсутності або стислості, зав'язка набуває особливої гостроти.

Призначення зав'язки обумовлює її особливості. Найчастіше вона міститься у початковій частині твору, але у разі непослідовного викладу подій може розташовуватись в середині або наприкінці тексту чи відеоряду (в таких творах події розпочинаються з кульмінації чи розв'язки). Зав'язка або показує суперечності, або сама створює («зав'язує») конфлікти. Як правило, вона містить цікаві, швидкоплинні події. В гостросюжетних фільмах, детективах і творах пригодницького жанру зав'язка може містити загадку, створюючи певну інтригу і тим самим змушуючи читача (глядача) долучитися до її розв'язання. В подіях зав'язки обов'язково бере участь головний герой твору або принаймні фігурує у ній як дотична фігура (свідок, спостерігач, оповідач тощо)[3].

На характер зав'язки впливає творча манера автора, стильові особливості твору. Кожна композиційно оформлена частина художнього твору (глава, частина, дія і т. ін.) може мати свою зав'язку, яка підпорядкована основній.

Типи зав'язок:

  • динамічна;
  • стисла;
  • сконцентрована;
  • розтягнута.

Прикладом зав'язки в початковій частині твору може слугувати роман українського письменника Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я». Зав'язка у даному творі — це одруження Карпа з Мотрею, після якого починаються сварки в описаній у романі сім'ї. Прикладом зав'язки, що міститься у кінцевій частині твору, може слугувати трилер англійського режисера Крістофера Нолана «Пам'ятай», в якому всі події розгортаються у зворотній послідовності. Зав'язка може бути дуже короткою, як-от у романі Уласа Самчука «Марія», або ж бути вельми розлогою, як в оповіданні «Оддавали Катрю» Григора Тютюнника[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зав'язка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 376.
  2. Білоус П. В. Вступ до літературознавства. Теорія літератури. Психологія літературної творчості: Лекції / П. В. Білоус. — Житомир: Рута, 2009. — С. 319.
  3. а б в Що таке зав'язка в літературі? Визначення і приклади. poradu.pp.ua. 11 березня 2018. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К,: ВЦ «Академія», 2007. — C. 270—271 — ISBN 978-966-580-244-0