Закон Дальтона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зако́н Дальтон́а (закон парціальних тисків) — загальний тиск P суміші ідеальних газів дорівнює сумі парціальних тисків  P_i компонентів у суміші:

 P = P_1 + P_2 + \ldots + P_N

чи

p_m= \sum_{k=1}^{k=n} {p_k},

де p_m — тиск суміші;

p_k — парціальний тиск k-ого газу;

n — кількість окремих газів, що складають газову суміш.

Джон Дальтон встановив цей закон емпірично в 1801. Закон справедливий для газів, близьких до ідеальних. В реальних газах, для яких суттєва взаємодія між молекулами суміші, можуть існувати суттєві відхилення від такого простого правила.

Випаровування над водною поверхнею визначають за допомогою емпіричних формул, одержаних при використанні закону Дальтона.

Література[ред.ред. код]