Захарія бен Аарон га-Коген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Захарія бен Аарон га-Коген — єврейський книжник, відомий своїми перекладами праць з астрономії та філософії.

Походив, імовірно, з Візантії, куди його пращури переселилися з Провансу.

Після падіння Константинополя (1453) перебрався до Києва. Працював при дворі князя Семена Олельковича, можливо був його радником чи лікарем та водночас активним учасником київського «перекладацького гуртка»[1].

Захарією були перекладені, зокрема, «Логіка» Мойсея Маймоніда (доповнена фрагментами з аль-Газалі), «Шестекрил» («Шеш кенафаїм») Іммануїла бен Якоба Бонфілса та «Аристотелева брама».

Захарія належав до раціоналістичного кола у філософії і вважають продовжувачем єврейської провансальської або ж сефардської наукової традиції[2].

Перебував у Києві щонайменше до 1468 року. Припускають, що в 1470 році у почті князя Михайла Олельковича Захарія відвідав Новгород.

Не пізніше 1485 року опинився у Дамаску, де працював над трактатом Ібн Рушда. Здійснив подорож до Єрусалима.

За однією з версій оселився у Криму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олексій Мустафін. «Третій Рим» на берегах Дніпра. Загублена спадщина останніх київських князів. Київ24. 2024-02-05.
  2. Moshe Taube.The Kievan Jew Zacharia and the Astronomical Works of the Judaizers // Jews and Slavs. Vol. 3. Jerusalem, 1995, с.174—177