Дамаск

Дамаск دمشق Dimashq
Прапор
Прізвисько: Madin'at Al-yasmen («місто жасміну»)
Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д.
Країна	Сирія
Губернаторство	Дамаск
Уряд
- Губернатор	Бішр аль Саббан
Площа
- Місто	573 км²
- Агломерація	1200 км²
Висота над р.м.	600 м
Населення (2009, оц. )
- Місто	1 711 000
- Агломерація	4 211 000
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Телефонний код(и)	країна: 963, місто: 11
Дамаск

Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №20 англ. • фр.

Дама́ск (араб. دمشق) — столиця та друге за величиною місто Сирії, одна з 14 провінцій. Відоме в Сирії під назвами Аль-Шам (араб. الشام) та Місто Жасмину (араб. مدينة الياسمين). Дама́ск розташований на південному сході країни, поблизу ліванського кордону. Одне з найстаріших міст світу. Вважається найстаршою з постійно населених столиць. Перші згадки — 2500 р. до н. е. Дамаск є головним культурним та релігійним центром Леванту. Населення Дамаска становить приблизно 1 711 тисяч осіб (2009), а метрополії — 2 400 тисяч осіб. Місто розташоване біля східного підніжжя гірського пасма Антиліван, на річці Барада, за 80 кілометрів від південного узбережжя Середземного моря.

Клімат

Клімат Дамаска спекотний, посушливий (BSh за Кеппеном), але пом'якшується висотою міста, котра становить близько 700 метрів над рівнем моря. За рік випадає 220 мм опадів, в основному взимку. Зима в Дамаску помітно холодніша, ніж на більшості територій, що прилягають до Середземного моря, вночі часто бувають заморозки, рідко - невеликий мороз, іноді випадає сніг. Середня температура січня становить близько +7 °C. Літо в Дамаску — типове для міст середземноморського клімату: спекотне і засушливе, опадів практично не буває. Найтеплішим місяцем є серпень, середня температура якого становить +26 °C. Але нерідко денна температура перевищує +40 °C в тіні, доходячи до +45 °C.

Клімат Дамаска
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	21	30	28	35	38	39	42	45	39	34	30	21	45
Середній максимум, °C	12	14	18	29	29	33	36	37	33	27	19	13	24,6
Середній мінімум, °C	2	4	6	9	13	16	18	18	16	12	8	4	10,5
Абсолютний мінімум, °C	−6	−5	−2	−1	7	9	13	13	10	6	−2	−5	−6
Норма опадів, мм	43	43	8	13	3	0	0	0	18	10	41	41	220
Джерело: = BBC Weather

Етимологія

Назва Дамаск вперше з'явилася в географічному списку Тутмоса III, як T-m-ś-q в 15-му столітті до нашої ери. В арабській мові місто має назву دمشق الشام (Дімаск аль-Шам), хоча жителі Дамаска, Сирії та сусідніх арабських країн цю назву часто скорочують до просто Дімаск або Аль-Шам. Саме слово Аль-Шам є арабським терміном, що позначає північ та Сирію (Сирія, зокрема історична Велика Сирія, називається بلاد الشام (Білад Аль-Шам). Етимологія давнього слова "T-m-ś-q" є невизначеною, але часто вважається, що воно має семітське походження. Схожі слова знаходять в аккадській (Dimašqa), давньоєгипетській (T-ms-ḳw), арамейській (Dammaśq) та давньоєврейській мові (Dammeśeq, івр. דמשק). Аккадське написання слова було знайдене в Амарнському архіві, що датується 14-им століттям до нашої ери. Пізніші арамейські написання назви часто включають в себе інтрузивний реш (літера r), що, можливо, прийшла від кореню dr, що означає "житло". Українська назва міста "Дамаск" та латинська назва "Damascus", походить від грецького: Δαμασκός (Дамаскос), що, в свою чергу, походить від арамейського: דרמשק; "добре зрошене місце".

Історія

Перші поселення

Радіологічний аналіз вмісту вуглецю, проведений в Тель Рамад (околиця Дамаска), свідчить про те, що ця місцевість почала заселятися біля 6300 року до н.е. Разом з тим є докази перших поселень в долині Барада, датовані 9000 роком до н.е., проте масштабне поселення в межах мурованих стін Дамаска з'явилося лише у другому тисячолітті до нашої ери.

З 1720 по 1570 рік до н.е. Дамаск був частиною провінції Амурру в стародавньому царстві Гіксос. Деякі з перших записів стародавніх єгиптян, датованих 1350 роком до н.е., свідчать, що Дамаск тоді називався "Дімаску" й знаходився під правлінням царя Біряваза. Район Дамаска, як і вся Сирія, біля 1260 року до н.е. став ареною військових баталій між хеттами з півночі та єгиптянами з півдня. Ця війна закінчилась у 1259 року до н.е. підписанням мирного договору між Хаттусілі та Рамзесом II, який надав єгиптянам повний контроль над районом Дамаска. Прибуття біля 1200 року до н.е. в Сирію людей моря ознаменувало собою закінчення Бронзової доби в регіоні та призвело до подальшого розвитку військового озброєння. Попри те, що Дамаск знаходився на периферії найбільш заселених територій стародавньої Сирії, які зазнали найбільших змін, проте ці події дали значний вклад у розвиток Дамаска, як нового впливового центу на межі переходу від Бронзової до Залізної доби.

Дамаск згадується також у Книзі Буття 14:15 як місто, що існувало у час Війни Царів.

Також входив до складу Ассірії, Нововавилонського царства, Персії та імперії Олександра Македонського, а після його смерті — еліністичного царства Селевкідів.

У 85 р до н. е. Дамаск захопили набатійці, а в 64 р. до н. е. римський полководець Гней Помпей приєднав його до Римської імперії. Тут містилася штаб-квартира римських легіонів, що воювали з персами. Уродженцем міста в цю епоху (64 рік до н. е.) був грецький історик і філософ-перипатетик Ніколас Дамаскінос (Νικολαος Δαμασκινος).

У 395 р. місто увійшло до складу Візантії.

Перші християни з'явилися в Дамаску вже у I ст.н.е., після візиту апостола Павла.

З 661 по 762 рр. Дамаск був столицею халіфату династії Омейядів, що розпростерлася від Інду до Піренеїв. Пізніше місто було під владою єгипетських династій, а в 1076 р. стало частиною держави турків-сельджуків.

Хрестоносці тричі (1125, 1129, 1148 рр., останній раз під час Другого хрестового походу) безрезультатно намагалися захопити Дамаск. Якийсь час місто платило данину хрестоносцям за "протекцію". Послаблення Дамаска в час правління Муїр ад-Діна, дозволило Нур ад-Діну Зенґіду в 1154 р. заволодіти містом та долучити його до Сирії (на той час провінції в імперії Сельджуків). У 1260 р. владу в Дамаску захопили єгипетські мамлюки. Період їх правління ознаменувався розквітом мистецтва і ремесел. В Європу експортувалася дамаська сталь і дамаське скло.

У 1300 р. Дамаск пограбували монголи. Вони влаштували таку різню, що, за свідченням арабського історика аль-Макрізі, «вулицями рікою текла кров». У 1400 р. Тамерлан зруйнував місто. Найкращих зброярів і ремісників забрали в рабство до Самарканда. Коли в 1516 р. Дамаск займали війська турецького султана Селіма, місто все ще лежало наполовину в руїнах.

В Османській імперії Дамаск був одним з провінційних центрів, відомих тільки як транзитний пункт для пілігримів, що відправлялися на хадж у Мекку.

У 1833 р. Мехмед-Алі, заволодів Сирією, підкоривши собі тимчасово і Дамаск, але європейські союзники султана повернули його разом з Сирією Туреччині (1840). З 9 по 16 липня 1860 р Дамаск був свідком жахливої різанини християн друзами.

Османське панування в Дамаску тривало з 1516 по 1918 рр. 1920 року місто було зайняте французами. Дамаск став столицею незалежної Сирії в 1941 році.

Освіта

Кампус Арабського Міжнародного Університету у південній частині Дамаску

Дамаск - основний центр освіти в Сирії. У місті знаходиться Дамаський університет (створений у 1923 році), котрий є найстарішим і найбільшим університетом в Сирії. Після прийняття законодавства, що дозволяє приватні навчальні заклади, кілька нових університетів були створені у місті і навколишніх районах, в тому числі:

• Сирійський Віртуальний Університет
• Міжнародний Університет Науки і Техніки
• Вищий Інститут Ділового Адміністування
• Вищий Інститут Прикладної Науки і Техніки
• Университет Каламун
• Арабський Міжнародний Університет
• Національний Інститут Управління

Спорт

Стадіон Аль-Аббасійін

Популярні види спорту це — футбол, баскетбол, плавання і настільний теніс. В Дамаску багато спортивних клубів:

• Аль-Джаіш
• Аль-Уахда
• Аль-Мадж.

Економіка

Банк Аль-Шарк та готель "Блакитна вежа" в Дамаску

Через політичні обставини в регіоні, а також завдяки розвитку сучасної торгівлі, роль Дамаска як важливого торговельного центру за останні роки змінилася. Більшість товарів, виготовлених у Дамаску, так само як і в Сирії загалом, розповсюджуються посеред країн Аравійського півострова. Завдяки значній кількості пам’яток культури і давній історії, Дамаск має високий потенціал для успішного розвитку туризму. З кінця 1980-х поступово вдосконалювалася готельно-ресторанна і транспортна інфраструктура міста. З 2000-х років у старій частині міста відкрилася величезна кількість крамниць, готелів та кафе, що робить місто ще привабливішим — як європейських, так і місцевих туристів.
Ринок нерухомості в Дамаску переживає бум. У 2009 році офісні площі міста були визнані восьмими у світі за дороговизною. З березня 2009 року в Дамаску діє єдина у Сирії Дамаська фондова біржа. В Дамаску розвинена легка, харчова, будівельна та хімічна промисловості. Більшість підприємств управляються державою. Приватний сектор почав активніше розвиватися після 2000, коли місцевий ринок був дещо лібералізований. Традиційні вироби ремісників й далі виготовляються переважно у старому місті.
До речі, від назви міста походить назва тканини адамашок.

Транспорт

Дорожній рух у Дамаску

Головним аеропортом є Міжнародний аеропорт Дамаск, розташований за 20 кілометрів від центру.

Головним засобом транспорту у місті є "маршрутки", яких налічується біля 100 маршрутів. У 2008 році уряд оголосив план будови метро. Перша, зелена лінія має розпочати роботу у 2016 році, система 4-ох ліній повинна бути готова приблизно 2050 року.

Пам'ятки

Давнє місто Дамаск занесене до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Велика Мечеть і Ворота Бога — найвідоміші будівлі у місті.

Музеї

Національний Музей у Дамаску

• Національний Музей у Дамаску
• Палац Азем
• Військовий музей
• Музей арабської каліграфії

Стіни і ворота Дамаска

Руїни храму Юпітера в старому місті

В Дамаску сім міських воріт в стіні Старого міста, старійші з яких відносяться до римського періоду:

• Баб-ель-Сагир («Малі ворота») — за воротами знаходяться історичні поховання, наприклад, тут поховані 2 жінки пророка Мухаммада
• Баб-ель-Фарадіс («Райські ворота»)
• Баб-ель-Салам («Ворота миру»)
• Баб Тума («Ворота Фоми») — назва походить до імені апостола Фоми, ведуть в християнський квартал Старого міста
• Баб Шаркі («Східні ворота»)
• Баб Кісан — побудовані в епоху римлян, були посвячені богу Сатурну. Через них за легендою із Дамаску втік апостол Павло
• Баб-ель-Джабія

Крім цих семи воріт є й інші, за межами Старого міста:

• Баб ель-Фарадж
• Баб Мусалла
• Баб Срейджа

Мечеті

• Мечеть Саїда Зейнаб
• Мечеть Саїда Ракайя
• Кладовище Баб-Сагір
• Мечеть Омейядів — найбільша мечеть Сирії

Церкви

Мечеть Омейядів

Старі будинки в Дамаску

• Собор Дамаску
• Собор Діви Марії
• Дом святого Ананія
• Каплиця Святого Павла
• Римсько-католицкий кафедральний собор на алеї Зайтун.
• Церква Святого Іоана
• Лавра Святого Павла
• Святилище Святого Георгія

Медресе

• Аль-Аділійя медресе
• Аз-Захірійя бібліотека
• Нур ед-Дін медресе

Старі будинки

• Палац Азем
• Байт-аль-Аккад (Датський інститут в Дамаску)
• Мактаб Анбар
• Бейт аль-Мамлюка (готель)

Хани

• Хан Джакмак
• Хан Асад Паша
• Хан Сулейман Паша

Парки і сади

Парк Тішрін - найбільший парк Дамаска. Тут проводиться щорічне шоу Квітів. Також в місті знаходяться інші парки: Альджахіз, Аль-Сіббкі, Аль-тіджяра і Альуахда.

Адміністративний поділ

Дамаск вночі

Дамаск ділиться на велику кількість районов. Серед них:

	Райони Дамаску
1	Аббасійін
2	Абу Руммані
3	Амара
4	Бахса
5	Барамка
6	Барзе
7	Думмар
8	Джобар
9	Кафар Сусе
10	Малки
11	Мазраа
12	Мезе
13	Мідан
14	Мухажрін
15	Канауат
16	Рукн Еддін
17	Аль-Саліхійя
18	Саруджа
19	Ша’алан
20	Шагур
21	Тіджара
22	Баб Тума
23	Хіджаз

Демографія

Чисельність населення станом на 2009 рік становила приблизно 1 711 000 осіб. Дамаск є центром густонаселеної агломерації, у якій проживає біля 4,2 млн. осіб.

Релігія

Дім Святого Ананія

Більшість жителів Дамаска (90 %) - мусульмани-суніти. В Дамаску понад 2000 мечетей, найвідомішою з яких є Мечеть Омейядів. Християни становлять 10 % населення, існує ціла низка християнських районів, таких як Баб Тума, Кассаа і Гассані; багато церков, і перш за все древня каплиця Святого Павла. Існує невелика єврейська громада.

Навернення апостола Павла у Дамаску

За єврейським звичаєм молодий Савло - Павло (апостол) успадкував від свого батька римське громадянство, був ревним гонителем ранніх християн. Але під час своєї подорожі до Дамаску мав видіння Христа, після чого став невтомним апостолом християнства. Опівдні в дорозі його несподівано осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув небесний голос: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?». На що Савло сказав: «Хто ти, Господи?». Й почув відповідь: «Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити». Здивованого й осліпленого Савла привели в Дамаск, де після зустрічі з учнем Христа Ананієм він прозрів, а той сказав: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми…» (Дії 9:1-25))

Міста-побратими

• Дубай,  ОАЕ
• Толедо,  Іспанія
• Кордова,  Іспанія
• Сан-Паулу,  Бразилія
• Стамбул,  Туреччина
• Єреван,  Вірменія
• Фарс (провінція),  Іран
• Нінся,  КНР
• Анкара,  Туреччина

Посилання

• Про Дамаск (араб.)
• Карта міста
• Інтерактивна карта Дамаска
• Карта 1918
• Дамаська сталь