Дамаск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. / 33.51306; 36.29194

Дамаск
دمشق
Dimashq
Прапор Дамаск
Прапор
Прізвисько: Madin'at Al-yasmen («місто жасміну»)
Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. / 33.51306; 36.29194
Країна Сирія Сирія
Губернаторство Дамаск
Уряд
 - Губернатор Бішр аль Саббан
Площа
 - Місто 573 км²
 - Агломерація 1200 км²
Висота над р.м. 600 м 
Населення (2009, оц.[1])
 - Місто 1 711 000
 - Агломерація 4 211 000
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Телефонний код(и) країна: 963, місто: 11
Дамаск (Сирія)
Дамаск
Дамаск
Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №20
англ.рос.

Дама́ск (араб. دمشق‎) — столиця та друге за величиною місто Сирії, одна з 14 провінцій. Відоме в Сирії під назвами Аль-Шам (араб. الشام‎) та Місто Жасмину (араб. مدينة الياسمين‎). Дама́ск розташований на південному сході країни, поблизу ліванського кордону. Одне з найстаріших міст світу. Вважається найстаршою з постійно населених столиць. Перші згадки — 2500 р. до н. е. Дамаск є головним культурним та релігійним центром Леванту. Населення Дамаска становить приблизно 1 711 тисяч осіб (2009), а метрополії — 2 400 тисяч осіб. Місто розташоване біля східного підніжжя гірського пасма Антиліван, на річці Барада, за 80 кілометрів від південного узбережжя Середземного моря.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Дамаска спекотний, посушливий (BSh за Кеппеном), але пом'якшується висотою міста, котра становить близько 700 метрів над рівнем моря. За рік випадає 220 мм опадів, в основному взимку. Зима в Дамаску помітно холодніша, ніж на більшості територій, що прилягають до Середземного моря, вночі часто бувають заморозки, рідко — невеликий мороз, іноді випадає сніг. Середня температура січня становить близько +7 °C. Літо в Дамаску — типове для міст середземноморського клімату: спекотне і засушливе, опадів практично не буває. Найтеплішим місяцем є серпень, середня температура якого становить +26 °C. Але нерідко денна температура перевищує +40 °C в тіні, доходячи до +45 °C.

Клімат Дамаска
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний
максимум, °C
21 30 28 35 38 39 42 45 39 34 30 21 45
Середній
максимум, °C
12 14 18 29 29 33 36 37 33 27 19 13 24,6
Середній
мінімум, °C
2 4 6 9 13 16 18 18 16 12 8 4 10,5
Абсолютний
мінімум, °C
−6 −5 −2 −1 7 9 13 13 10 6 −2 −5 −6
Норма
опадів, мм
43 43 8 13 3 0 0 0 18 10 41 41 220
Джерело: = BBC Weather[2]

Етимологія[ред.ред. код]

Назва Дамаск вперше з'явилася в географічному списку Тутмоса III, як T-m-ś-q в 15-му столітті до нашої ери[3]. В арабській мові місто має назву دمشق الشام (Дімаск аль-Шам), хоча жителі Дамаска, Сирії та сусідніх арабських країн цю назву часто скорочують до просто Дімаск або Аль-Шам. Саме слово Аль-Шам є арабським терміном, що позначає північ та Сирію (Сирія, зокрема історична Велика Сирія, називається بلاد الشام (Білад Аль-Шам). Етимологія давнього слова «T-m-ś-q» є невизначеною, але часто вважається, що воно має семітське походження. Схожі слова знаходять в аккадській (Dimašqa), давньоєгипетській (T-ms-ḳw), арамейській (Dammaśq) та давньоєврейській мові (Dammeśeq, івр. דמשק‎). Аккадське написання слова було знайдене в Амарнському архіві, що датується 14-им століттям до нашої ери. Пізніші арамейські написання назви часто включають в себе інтрузивний реш (літера r), що, можливо, прийшла від кореню dr, що означає «житло». Українська назва міста «Дамаск» та латинська назва «Damascus», походить від грецького: Δαμασκός (Дамаскос), що, в свою чергу, походить від арамейського: דרמשק; «добре зрошене місце»[4][5].

Історія[ред.ред. код]

Перші поселення[ред.ред. код]

Радіологічний аналіз вмісту вуглецю, проведений в Тель Рамад (околиця Дамаска), свідчить про те, що ця місцевість почала заселятися біля 6300 року до н. е.[6] Разом з тим є докази перших поселень в долині Барада, датовані 9000 роком до н. е., проте масштабне поселення в межах мурованих стін Дамаска з'явилося лише у другому тисячолітті до нашої ери.[7]

З 1720 по 1570 рік до н. е. Дамаск був частиною провінції Амурру в стародавньому царстві Гіксос.[8] Деякі з перших записів стародавніх єгиптян, датованих 1350 роком до н. е., свідчать, що Дамаск тоді називався «Дімаску» й знаходився під правлінням царя Біряваза. Район Дамаска, як і вся Сирія, біля 1260 року до н. е. став ареною військових баталій між хеттами з півночі та єгиптянами з півдня.[9] Ця війна закінчилась у 1259 року до н. е. підписанням мирного договору між Хаттусілі та Рамзесом II, який надав єгиптянам повний контроль над районом Дамаска.[9] Прибуття біля 1200 року до н. е. в Сирію людей моря ознаменувало собою закінчення Бронзової доби в регіоні та призвело до подальшого розвитку військового озброєння.[10] Попри те, що Дамаск знаходився на периферії найбільш заселених територій стародавньої Сирії, які зазнали найбільших змін, проте ці події дали значний вклад у розвиток Дамаска, як нового впливового центу на межі переходу від Бронзової до Залізної доби.[10]

Дамаск згадується також у Книзі Буття 14:15 як місто, що існувало у час Війни Царів.[11]

Також входив до складу Ассірії, Нововавилонського царства, Персії та імперії Олександра Македонського, а після його смерті — еліністичного царства Селевкідів.

У 85 р до н. е. Дамаск захопили набатійці, а в 64 р. до н. е. римський полководець Гней Помпей приєднав його до Римської імперії. Тут містилася штаб-квартира римських легіонів, що воювали з персами. Уродженцем міста в цю епоху (64 рік до н. е.) був грецький історик і філософ-перипатетик Ніколас Дамаскінос (Νικολαος Δαμασκινος).

У 395 р. місто увійшло до складу Візантії.

Перші християни з'явилися в Дамаску вже у I ст. н. е., після візиту апостола Павла.

З 661 по 762 Дамаск був столицею халіфату династії Омейядів, що розпростерлася від Інду до Піренеїв. Пізніше місто було під владою єгипетських династій, а в 1076 р. стало частиною держави турків-сельджуків.

Хрестоносці тричі (1125, 1129, 1148 років, останній раз під час Другого хрестового походу) безрезультатно намагалися захопити Дамаск. Якийсь час місто платило данину хрестоносцям за «протекцію». Послаблення Дамаска в час правління Муїр ад-Діна, дозволило Нур ад-Діну Зенґіду 1154 року заволодіти містом та долучити його до Сирії (на той час провінції в імперії Сельджуків). У 1260 владу в Дамаску захопили єгипетські мамлюки. Період їхнього правління ознаменувався розквітом мистецтва і ремесел. В Європу експортувалася дамаська сталь і дамаське скло.

1300 року Дамаск пограбували монголи. Вони влаштували таку різню, що, за свідченням арабського історика аль-Макрізі, «вулицями рікою текла кров». У 1400-му Тамерлан зруйнував місто. Найкращих зброярів і ремісників забрали в рабство до Самарканда. Коли 1516 року Дамаск займали війська турецького султана Селіма, місто все ще лежало наполовину в руїнах.

В Османській імперії Дамаск був одним з провінційних центрів, відомих тільки як транзитний пункт для пілігримів, що відправлялися на хадж у Мекку.

У 1833 р. Мехмед-Алі, заволодів Сирією, підкоривши собі тимчасово і Дамаск, але європейські союзники султана повернули його разом з Сирією Туреччині (1840). З 9 по 16 липня 1860 р Дамаск був свідком жахливої різанини християн друзами.

Османське панування в Дамаску тривало з 1516 по 1918 рр. 1920 року місто було зайняте французами. Дамаск став столицею незалежної Сирії в 1941 році.

Освіта[ред.ред. код]

Кампус Арабського Міжнародного Університету у південній частині Дамаску

Дамаск — основний центр освіти в Сирії. У місті знаходиться Дамаскський університет (створений у 1923 році), котрий є найстарішим і найбільшим університетом в Сирії. Після прийняття законодавства, що дозволяє приватні навчальні заклади, кілька нових університетів були створені у місті і навколишніх районах, в тому числі:

  • Сирійський Віртуальний Університет
  • Міжнародний Університет Науки і Техніки
  • Вищий Інститут Ділового Адміністування
  • Вищий Інститут Прикладної Науки і Техніки
  • Университет Каламун
  • Арабський Міжнародний Університет
  • Національний Інститут Управління

Спорт[ред.ред. код]

Стадіон Аль-Аббасійін

Популярні види спорту це — футбол, баскетбол, плавання і настільний теніс. В Дамаску знаходиться Олімпійський комітет Сирії та багато спортивних клубів, зокрема:

Економіка[ред.ред. код]

Банк Аль-Шарк та готель «Блакитна вежа» в Дамаску

Через політичні обставини в регіоні, а також завдяки розвитку сучасної торгівлі, роль Дамаска як важливого торговельного центру за останні роки змінилася.[12] Більшість товарів, виготовлених у Дамаску, так само як і в Сирії загалом, розповсюджуються посеред країн Аравійського півострова.[12] Завдяки значній кількості пам'яток культури і давній історії, Дамаск має високий потенціал для успішного розвитку туризму. З кінця 1980-х поступово вдосконалювалася готельно-ресторанна і транспортна інфраструктура міста.[12] З 2000-х років у старій частині міста відкрилася величезна кількість крамниць, готелів та кафе, що робить місто ще привабливішим — як європейських, так і місцевих туристів.[13]
Ринок нерухомості в Дамаску переживає бум. У 2009 році офісні площі міста були визнані восьмими у світі за дороговизною.[13] З березня 2009 року в Дамаску діє єдина у Сирії Дамаська фондова біржа[14]. В Дамаску розвинена легка, харчова, будівельна та хімічна промисловості.[12] Більшість підприємств управляються державою. Приватний сектор почав активніше розвиватися після 2000, коли місцевий ринок був дещо лібералізований.[12] Традиційні вироби ремісників й далі виготовляються переважно у старому місті.[12]
До речі, від назви міста походить назва тканини адамашок.

Транспорт[ред.ред. код]

Дорожній рух у Дамаску

Головним аеропортом є Міжнародний аеропорт Дамаск, розташований за 20 кілометрів від центру.

Головним засобом транспорту у місті є «маршрутки», яких налічується біля 100 маршрутів. У 2008 році уряд оголосив план будови метро. Перша, зелена лінія має розпочати роботу у 2016 році[15], система 4-ох ліній повинна бути готова приблизно 2050 року.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Давнє місто Дамаск занесене до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Велика Мечеть і Ворота Бога — найвідоміші будівлі у місті.

Музеї[ред.ред. код]

Національний Музей у Дамаску

Стіни і ворота Дамаска[ред.ред. код]

Руїни храму Юпітера в старому місті

В Дамаску сім міських воріт в стіні Старого міста, старійші з яких відносяться до римського періоду:

  • Баб-ель-Сагир («Малі ворота») — за воротами знаходяться історичні поховання, наприклад, тут поховані 2 жінки пророка Мухаммада
  • Баб-ель-Фарадіс («Райські ворота»)
  • Баб-ель-Салам («Ворота миру»)
  • Баб Тума («Ворота Фоми») — назва походить до імені апостола Фоми, ведуть в християнський квартал Старого міста
  • Баб Шаркі («Східні ворота»)
  • Баб Кісан — побудовані в епоху римлян, були посвячені богу Сатурну. Через них за легендою із Дамаску втік апостол Павло
  • Баб-ель-Джабія

Крім цих семи воріт є й інші, за межами Старого міста:

  • Баб ель-Фарадж
  • Баб Мусалла
  • Баб Срейджа

Мечеті[ред.ред. код]

  • Мечеть Саїда Зейнаб
  • Мечеть Саїда Ракайя
  • Кладовище Баб-Сагір
  • Мечеть Омейядів — найбільша мечеть Сирії

Церкви[ред.ред. код]

Старі будинки в Дамаску
  • Собор Дамаску
  • Собор Діви Марії
  • Дом святого Ананія
  • Каплиця Святого Павла
  • Римсько-католицкий кафедральний собор на алеї Зайтун.
  • Церква Святого Іоана
  • Лавра Святого Павла
  • Святилище Святого Георгія

Медресе[ред.ред. код]

  • Аль-Аділійя медресе
  • Аз-Захірійя бібліотека
  • Нур ед-Дін медресе

Старі будинки[ред.ред. код]

  • Палац Азем
  • Байт-аль-Аккад (Датський інститут в Дамаску)
  • Мактаб Анбар
  • Бейт аль-Мамлюка (готель)

Хани[ред.ред. код]

  • Хан Джакмак
  • Хан Асад Паша
  • Хан Сулейман Паша

Парки і сади[ред.ред. код]

  • Парк Тішрін — найбільший парк Дамаска. Тут проводиться щорічне шоу Квітів. Також в місті знаходяться інші парки: Альджахіз, Аль-Сіббкі, Аль-тіджяра і Альуахда.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Дамаск вночі

Дамаск ділиться на велику кількість районов. Серед них:

Райони Дамаску
1 Аббасійін
2 Абу Руммані
3 Амара
4 Бахса
5 Барамка
6 Барзе
7 Думмар
8 Джобар
9 Кафар Сусе
10 Малки
11 Мазраа
12 Мезе
13 Мідан
14 Мухажрін
15 Канауат
16 Рукн Еддін
17 Аль-Саліхійя
18 Саруджа
19 Ша'алан
20 Шагур
21 Тіджара
22 Баб Тума
23 Хіджаз

Демографія[ред.ред. код]

Чисельність населення станом на 2009 рік становила приблизно 1 711 000 осіб. Дамаск є центром густонаселеної агломерації, у якій проживає біля 4,2 млн осіб.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість жителів Дамаска (90%) — мусульмани-суніти. В Дамаску понад 2000 мечетей, найвідомішою з яких є Мечеть Омейядів. Християни становлять 10% населення, існує ціла низка християнських районів, таких як Баб Тума, Кассаа і Гассані; багато церков, і перш за все древня каплиця Святого Павла. Існує невелика єврейська громада.

Навернення апостола Павла у Дамаску[ред.ред. код]

За єврейським звичаєм молодий Савло — Павло (апостол) успадкував від свого батька римське громадянство, був ревним гонителем ранніх християн. Але під час своєї подорожі до Дамаску мав видіння Христа, після чого став невтомним апостолом християнства. Опівдні в дорозі його несподівано осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув небесний голос: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?». На що Савло сказав: «Хто ти, Господи?». Й почув відповідь: «Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити». Здивованого й осліпленого Савла привели в Дамаск, де після зустрічі з учнем Христа Ананієм він прозрів, а той сказав: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми…» (Дії 9:1-25))

Міста-побратими[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Central Bureau Of Statistics in Syria: Chapter 2: Population & Demographic Indicators Table 3: Estimates of Population actually living in Syria in 31 December 2009 by Mohafazat and sex (in thousands)
  2. «Average Conditions Damascus, Syria». BBC Weather. July 2011. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-11-03. 
  3. List I, 13 in J. Simons, Handbook for the Study of Egyptian Topographical Lists relating to Western Asia, Leiden 1937. See also Y. AHARONI, The Land of the Bible: A Historical Geography, London 1967, p147, No. 13.
  4. «Online Etymology Dictionary». Etymonline.com. Архів оригіналу за 2013-04-04. Процитовано 2010-06-20. 
  5. «Damascus – Wiktionary». En.wiktionary.org. 2010-05-09. Архів оригіналу за 2013-04-04. Процитовано 2010-06-20. 
  6. Moore, A.M.T. The Neolithic of the Levant. Oxford, UK: Oxford University, 1978. 192–198. Print.
  7. Burns 2005, p. 2
  8. MacMillan, pp. 30-31
  9. а б Burns 2005, pp. 5–6
  10. а б Burns 2005, p. 7
  11. Книга Буття 14:15 (Нова міжнародна версія), Bible Gateway, http://www.biblegateway.com/passage/?search=Genesis%2014:15&version=NIV, процитовано 25 листопада 2009 
  12. а б в г д е «Damascus». Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-28. 
  13. а б Cummins, Chip. «Damascus Revels in Its New Allure to Investors». The Wall Street Journal. Процитовано 2009-11-28. 
  14. «Inauguration of Damascus Stock Exchange» [Відкриття Дамаської фондової біржі]. Syrian Enterprise and Business Center. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-28. (англ.)
  15. The metro will be running in Damascus in 2016, Damascus-metro.com, http://www.damascus-metro.com/the-project/time-schedule-of-the-project/, процитовано 2011-07-11 (англ.)
  16. UAEinteract.com. «Sister Cities delegates praise Dubai 'best practices' UAE – The Official Web Site – News». Uaeinteract.com. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-05-29. 
  17. «Sister Cities». Toledo Turismo. Patronato Municipal de Turismo. Процитовано 2008-10-16. 
  18. Ayuntamento de Córdoba Córdoba City Council Web, sister cities
  19. «International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities». Prefeitura.sp.gov.br. Процитовано 2010-06-20. 
  20. «Sister Cities of Istanbul – Turkey». Sister Cities of Istanbul – Turkey. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-24. 
  21. «Yerevan Municipality – Sister Cities». © 2005–2009 www.yerevan.am. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-06-22. 
  22. «The Syrian-Iranian Joint Supreme Committee meetings (in Arabic)». Alwehda Publications. 2009-03-08. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-11-30. 
  23. «محافظة دمشق ومنطقة نينغيشيا الصينية توقعان على اتفاقية توأمة». Syria News. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-04-22. , цитовано за англійською вікіпедією
  24. «Damascus, Ankara become sister cities». Worldbulletin.net. 2010-07-06. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-11-09. 

Посилання[ред.ред. код]