Зиновій Біртман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зиновій Біртман - музична містифікація, що з'явилася в 2014 (перші відео на Youtube-каналі з'явилися в цей час) році і стала основою для групи «Біртман»: вигаданий радянський автор-виконавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Згідно з легендою, Зіновій Аркадійович Біртман народився 12 листопада 1934 року в родині працівника НКВС Аркадія Леонідовича Біртмана і викладача жіночої гімназії Ніни Йосипівни Струцовської. Після війни і розлучення батьків залишився в Тюмені з матір'ю. Самостійно опанував гру на семиструнній гітарі. Перші свої пісні склав ще будучи школярем. У 1948 році після перегляду художнього фільму «Алмази» вирішив пов'язати свою долю з геологією. Численні експедиції, поїздки по СРСР, дозволили йому зібрати величезний багаж вражень. Був двічі одружений, є син Дмитро. У 1979 році записав альбом «Сліди від компоту» разом з місцевими музикантами ВІА «Добрий Вечір». Залишив також кілька оповідань. Помер 13 лютого 1981 року за трагічних обставин в одному з районів Тюмені.

Історія містифікації[ред. | ред. код]

Історію Біртмана - «тюменського Аркадія Сєвєрного » - вперше оприлюднено у лютому 2015 року сайт Colta.ru[1], стверджуючи, що лише в 2015 році завершилася багаторічна робота по відновленню і перезапису біртманового альбому, і він був перевипущений [2]. Одна з пісень альбому, «Запросіть негра танцювати», була використана в спектаклі «Суд над тунеядцем Бродським» режисера Дениса Шибаєва, поставленому в Санкт-Петербурзі до 75-річчя від дня народження Йосипа Бродського [3] . Повідомляється також про зйомки документального фільму «Мій Біртман» за участю артиста Михайла Разумовського [4] .

Музичний критик Олексій Мажаєв зазначає, що містифікаційна природа біртманових пісень демонстративна: в них, зокрема, використовуються такі слова, як «Селфі » і « лайк », до появи яких в 1979 році залишалося ще понад чверть століття. Проте, на думку Мажаєва, пісні Біртмана не тільки дотепно травестуют шаблони блатного шансону, а й елегантно обіграють ряд інших музичних стереотипів радянської популярної музики 1970-х років [5] .

У листопаді 2016 року вийшов кліп на пісню «Людина-лайно» за участю спортивного коментатора і журналіста Василя Уткіна [6] .

Надалі співак і автор пісень Дмитро Наумов заснував групу «Біртман» [7] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зиновий Биртман. Первый альбом | Colta.ru. www.colta.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  2. Александр Великанов (4 лютого 2015). Зиновий Биртман. «Следы от компота». Colta.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 13 січня 2016.
  3. Татьяна Вольтская (6 лютого 2015). Процесс над тунеядцем Бродским. Радио «Свобода». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
  4. Рабочий материал фильма «Мой Биртман» [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] YouTube
  5. Алексей Мажаев (17 квітня 2015). Зиновий Биртман и ВИА «Добрый вечер» — «Следы от компота». InterMedia. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 13 січня 2016.
  6. БИРТМАН - ЧЕЛОВЕК ГОВНО (Official Music Video) (укр.), архів оригіналу за 14 травня 2021, процитовано 22 травня 2021
  7. По-дебильному хорошо: лидер группы «Биртман» Дмитрий Наумов о секретах успеха, портрете Ельцина, юморе ради юмора, неадекватных людях и новом клипе [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] // Tricolor TV Magazine

Посилання[ред. | ред. код]