Зола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Золапилоподібний або шлакоподібний залишок, що утворюється з мінеральної частини палива, коли воно повністю згоряє. Складається з продуктів окиснення і випалення золотвірних компонентів мінеральної частини і органічних сполук палива і деякої кількості невигорілих його органічних компонентів (недопал). В промислових умовах 3. утворюється у вигляді тонкодисперсного порошку — золи-виносу і шлаку — сплавленого уламкового матеріалу. При спаленні палива з рідким шлаковидаленням в осн. утворюється шлак, при сухому — на 80% зола-унос.

Різновид[ред.ред. код]

За плавкістю (температурі початку плавлення) поділяється на:

  • легкоплавку (менше 1200С)
  • середньоплавку (1200—1350С)
  • тугоплавку (1350—1500С)
  • неплавку (більше 1500С).

За способом видалення розрізняють:

Склад[ред.ред. код]

Компоненти зол і шлаків

  • Немагнітна мінеральна фракція
  • Магнітна мінеральна фракція
    • Мікросфери магнетитові
    • Гранули феросиліція

Зола і тверді викиди містять немагнітні та магнітні фракції. Поділ на такі фракції і їх дослідження виконуються, насамперед, з позицій впливу осадів золи на природу і для цілей визначення напрямів використання золи цих фракцій. Очевидно, що магнітні фракції збагачені залізом в кристалічній магнітній формі (мікросфери магнетитові).

Хім. склад золи при згорянні вугілля, горючих сланців і торфу — y % (SiO 10-65, Al 10-40, CaO 0,5-45, [Оксид магнію|MgO] 0,2-6, Na 1-10%, KaO 1,5-3) залежить від умов утворення даного палива, технології його спалення тощо. 3. низькозольних торфу, бурого і окисненого вугілля і горючих сланців має підвищений вміст CaO, кам. вугілля - переважно алюмо-силікатний склад. За величиною співвідношення суми оксидів Fe, Са, Mg, Na і K до суми оксидів Si, Al, Ti. розділяють на кислі (менше 1) і лужні (більше 1). 3. вугілля в осн. кисла, горючих сланців і дерева - лужна. Шлаки використовують в будівництві. З. застосовується також як заповнювач для бетонів і будівельних розчинів, як домішка (в цеглу), сировина для вироблення аглопориту, зольного гравію. Зола-унос в осн. складується в мокрих золовідвалах і лише частково використовується в цем. промисловості як сировина і добавка, при виробництві будівельної кераміки, асфальтобетону, золобетону, випалювального і безвипалювального гравію. Із 3. деяких типів вугілля вилучають рідкісні і розсіяні елементи, напр. ґерманій і ґалій. Зола-уносу ТЕС містить до 1-5% порожнистих частинок (так звані Ценосфери), які мають унікальні теплоізоляційні властивості і використовуються для спеціальних теплоізоляційних покрить, наприклад, у космічній техніці.

Зола вугільна[ред.ред. код]

Зола вугільна – мінеральна речовина, що залишається після спалювання вугілля при температурі біля 800 0 С при доступі повітря. Основні компоненти З.в. – оксиди кремнію, алюмінію, заліза, кальцію, магнію, натрію, калію. Вторинне значення мають оксиди титану, фосфору, марганцю. За складом золи поділяються на кременисті (вміст SiO2 40-70%), глиноземні (Al2O3 30-45%), залізисті ( Fe2O3 20%), вапнисті (СаО 20-40%).

Основні компоненти золи вугілля: Al2O3, SiO2, Fe2O3, CaO.

Крім того, зола вугілля містить понад 40 різних елементів. Це:

  • мікроелементи з вмістом 0,1-0,001% (B, F, P, Cl, Ti, V, Ni, Cu, Zn, As, Ba, Pb);
  • рідкісні елементи з вмістом 0,001-0,00001% (Li, Be, Ce, Co, Go, Ge, Se, Sr, Pb, Nb, Mo, Cd, Sn, Sb, I, Cs, La, W, Bu, V),
  • ультрарідкісні елементи з вмістом менше 0,00001% (Ag, In, Re, Pt, Au, Ir, Hg).

Хімічний склад та мікроелементи вивчаються для встановлення можливості їх попутного вилучення та використання, а також для оцінки токсичності золи.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.