ИК (мотовоз)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ИК
Мотовоз ИК 1949 року виготовлення.
Основні дані
Рік будування 1940, 1949
Країна будування СРСР СРСР
Виробник ОМЗ
Завод ОМЗ
Разом побудовано >1
Ширина колії 750 мм
Рід служби Вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість 18,8 км/год
Осьова формула 0-2-0
Робоча маса 4600 кг


ИК (рос. конструкторов Ильина и Коптелова) — вузькоколійний мотовоз, виготовлявся на Онезькому тракторному заводі. Призначався для використання на «легких» шляхах, разом з кінною тягою.

Назва[ред. | ред. код]

Початкова назва мотовоза — «Ленлес», вона використовується для позначення першої моделі цього мотовозу.[1] Ймовірно розшифровується як (рос. Лененградский лес).

Післявоєнна модифікація отримала назву «ИК». Існує 2 версії розшифровки абревіатури: Перша версія, та найближча до оригіналу, вказує на розробників мотовоза — Ільїна та Коптєлова, про що говориться в газеті «Красное знамя».[2]Друга ж версія вказує на те, що мотовоз має випробувальний кузов (рос. мотовоз с Испытательным Кузовом).[3]

Історія[ред. | ред. код]

Мотовоз почали розробляти разом з Центральним науково-дослідним інститутом механізації та енергетики лісової промисловості, та Ленінградською лісотехнічною академією ім. С. М. Кірова, в 1940 році. В тому ж 1940 був готовий перший дослідний зразок, який відправили на Хотецьку вузькоколійну залізницю.[4][5][6] До креслення, в результаті випробувань, внесли значні правки, але через початок німецько-радянської війни всі роботи були зупинені.[3] Ця версія в серію не пішла.

Розробка була продовжена після завершення Другої Світової війни. Мотовоз значно змінив зовнішній вигляд та отримав газогенераторну установку. Першу післявоєнну одиницю виготовили в 1949 році та присвятили другому з'їзду комуністів Карело-Фінської РСР, який відбувся 24 квітня 1949 року.[2]

Є дані про серійне виготовлення нової версії, але кількість виготовлених одиниць невідома.[7]

Опис[ред. | ред. код]

«Ленлес»[ред. | ред. код]

Значна кількість деталей взята з автомобільної техніки того часу (ГАЗ-42, ГАЗ-АА). Рама виготовлена з швелера №18, підрамник для двигуна з швелера №12. Двигун отримав від автомобіля ГАЗ-АА. Газогенератор Г-14 встановлений на лівій стороні кабіни, тонкий очищувач на правій, грубі очищувачі розміщені спереду горизонтально вздовж двох сторін мотовоза. Вентилятор розпалювання встановлений на правій стороні. Мастило й електрообладнання від ГАЗ-42. Для зручності управління мотовозом вперед і назад управління подвійне, сидіння машиніста обертається. Передня й задня частина кабіни засклені. Колеса виготовлені зі сталі. Обладнаний також пісочницею й гальмами з двома ручками.

«ИК»[ред. | ред. код]

В попередній версії виявлено деякі конструктивні недоліки, та внесені поправки в креслення.

  • Спрощено кабіну мотовоза, газогенератор розміщено позаду кабіни. Після покращення кабіна стала просторішою та світлішою.
  • Прибране подвійне управління реверса. Водій має змогу працювати з одним засобом керування.
  • Змінено та подовжено раму.
  • Звужено підрамник для двигуна, що дає вільніше розмістити ланцюги.
  • Змінено реверс. Випробувальний зварний змінено на литий, з новими упорами, що полегшує монтаж й регулювання коробки реверса й забезпечує надійність.
  • Пісочниця зроблена доступнішою й зручнішою для роботи.
  • Вентилятор розпалу газогенератора піднятий, змінені важелі управління.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Загальні характеристики[ред. | ред. код]

«Ленлес»[ред. | ред. код]

  • Тип: вантажний
  • Марка: Ленлес
  • Двигун: ГАЗ-АА
  • Конструкційна швидкість: 18,8 км/год
  • Службова маса: 4600 кг
  • Колія: 750 мм
  • Колісна формула: 0-2-0
  • Діаметр коліс: 600 мм

«ИК»[ред. | ред. код]

  • Тип: вантажний
  • Марка: ИК
  • Двигун: ГАЗ-ММ
  • Передача: гідравлічна
  • Конструкційна швидкість: 37,6 км/год
  • Службова маса: 4600 кг
  • Колія: 750 мм
  • Колісна формула: 0-2-0
  • Діаметр коліс: 600 мм

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Березин, И. А. (1941). Лесная промышленность 7-8 [Лісова промисловість 7-8] (PDF) (Російською) . Москва: Красное знамя. с. 12—13.
  2. ↑ а б Красное знамя (Російською) . Процитовано 23 липня 2023.
  3. ↑ а б Мотовоз ИК. railtrain.pro. Процитовано 23 липня 2023.
  4. ↑ Экспедиции по Савеловскому ходу. travuzd.chat.ru. Процитовано 23 липня 2023.
  5. ↑ УЖД Северо-Запада Экспедиции. uzd.spb.ru. Процитовано 23 липня 2023.
  6. ↑ ЭМБ // Хотцы (Тупик) - руч. Лебедин. narrow.parovoz.com. Процитовано 23 липня 2023.
  7. ↑ Мотовозы. caruzd.chat.ru. Процитовано 23 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ИК_(мотовоз)&oldid=40656810