Ширина колії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вимір ширини колії
Зміна візків в Уссурійську
метрову колію мають трамваї в Євпаторії.

Ширина́ ко́лії — відстань між внутрішніми гранями голівок рейок, на жаргоні залізничників — «шаблон».

У цей час найпоширеніша ширина колії у світі — 1435 мм, цю ширину колії мають 60% усіх залізниць світу (по довжині).

Колія залізниць України і СНД[ред.ред. код]

З середини XIX століття стандартом на залізницях Російської імперії (пізніше — СРСР), Фінляндії і Монголії була ширина колії 1524 мм. З травня 1970 року до початку 1990-х, залізниці СРСР були переведені на колію 1520 мм. Це було зроблено з метою збільшити стабільність колії при експлуатації товарних поїздів, підвищити їхню швидкість руху без модернізації самого рухомого складу. Після розпаду СРСР це — стандарт ширини колії на залізницях усіх країн, що утворилися на його терені. Залізниці Фінляндії дотепер продовжують використовувати колишній стандарт — 1524 мм.

Різниця в чотири міліметри не вимагає переустаткування рухомого складу, але на перехідному етапі викликала серйозні проблеми з різким збільшенням зношування колісних пар рухомого складу. Втім, до кінця взаємозв'язок ширини колії або, більш коректно, зазору між внутрішніми гранями рейок і гребенів коліс колісної пари з інтенсивністю зношування рейок і гребенів коліс установити не вдалося.

Ця ж ширина колії використовується в усіх метрополітенах України та країн СНД. На багатьох трамвайних, лініях застосовується колія 1524 мм (хоча є й вузькоколійні, трамвайні системи із шириною колії 1 метр, в Україні таку колію мають п'ять населених пунктів (Львів, Житомир, Вінниця, Євпаторія, Молочне), в Росії — два міста Калінінград, П'ятигорськ). Також метрову колію має столиця Естонії — Таллін.

У Ростові-на-Дону для трамвая використовується європейський стандарт колії 1435 мм.

Цікаво відзначити, що найперша залізниця Російської імперії — Царськосільська — мала ще ширшу колію: 1829 мм.

Ширина колії в 1524 мм уперше стала використовуватися в Росії в ході будівництва Миколаївської залізниці (середина XIX століття). Можливо, це було пов'язане з тим, що на будівництві працювали консультанти з Америки, насамперед Дж. В. Уїстлер (у той час ця ширина колії була популярна в південних штатах США). Можливо також, що використовувати цю ширину колії запропонували російські інженери П. П. Мельников і М. О. Крафт, котрі відвідали Америку до будівництва Миколаївської залізниці. Крім того, ця ширина колії була зручна тим, що описувалась круглим числом — 5 футів. Існує поширена думка, що при виборі ширини колії зіграв роль і військовий аспект — відмінна від європейської ширини колії ускладнила б гіпотетичному супротивникові постачання військ у випадку вторгнення в Росію. Ніяких документальних підтверджень цієї версії немає.

До початку 1980-х років другою по поширеності в СРСР шириною колії була 750 мм, що використовувався для промислових, торфо- і лісовозних вузькоколійок, а також на дитячих залізницях. Однак за останні десять років довжина залізниць колій цього типу різко зменшилась. Деякі, найбільш жваві, вузькоколійки були перешиті на стандартну колію, але більша частина вузькоколійок просто була закрита, часто через банкрутство обслуговуючих підприємств.

Європейська колія[ред.ред. код]

Докладніше: Європейська колія
Європейська колія і так звана Breitspurbahn

Найпоширенішою у світі шириною колії є 1435 мм (4 англійських фути та 8,5 дюймів). Таку колію мають залізниці Північної Америки, Китаю і Європи (за винятком країн СНД, Прибалтики, Фінляндії, Ірландії, Іспанії і Португалії). Саме ця ширина колії була прийнята для будівництва першої пасажирської залізниці Ліверпуль — Манчестер інженером Джорджем Стефенсоном.

Фактично ця колія була найвужчою з існуючих численних варіантів широкої колії, обрана для того, щоб прокладення залізничного полотна не потребувало додаткових капіталовкладень для перебудови мостів, насипів і тунелів. Через 20 років (в 1846 році) ця колія була прийнята як стандарт англійським парламентом, і повинна була використовуватися при будівництві нових залізниць.

Існує міська легенда про те, що ця ширина колії пов'язана із шириною колії давньоримського візка.

На прикордонних територіях, де використовується різна колія, іноді використовують шляхи зі сполученою колією, зокрема, від Калінінграда (Росія) до станції Бранево (Польща). Далі іде європейська колія. На цій ділянці щодня ходить потяг Калінінград — Берлін.

Сусідні з Україною Словаччина та Польща мають також ділянки залізниці із широкою (1520 мм) колією. Відомою є 88-кілометрова магістраль Ужгород-Ганіска при Кошицях (ŠRT), яка використовується тільки для перевезення вантажів, переважно залізної руди для Східнословацького металургійного заводу Ю. С. Стілл Кошіце (U. S. Steel Košice). Була побудована у 1964-66 роках, електрифікована у 70-х роках. Є план продовження цієї ширококолійної магістралі до Відня. Польська «Металургійна ширококолійна магістраль» (Linia Hutnicza Szerokotorowa (LHS)) є одноколійною ділянкою довжиною 394,65 км, яка з'єднує українську залізницю (ст. Володимир Волинський) із металургійним комбінатом «Гута Катовіце» (м. Славкув). Була побудована у 70-х роках 20 століття для постачання руди до Польщі, а також вугілля та сірки до СРСР. 35-кілометровий ширококолійний вантажний відрізок Загонь-Еперєшке використовується угорськими залізницями, він з'єднаний із українською станцією Батьово. 40-кілометровий ширококолійний відрізок територією Румунії (ст. Сігету-Мармацієй) з'єднує станції Тересва та Берлебаш Львівської залізниці (Закарпатська обл.), але він використовується вкрай рідко (для пасажирських і вантажних перевезень). 20-кілометровий відрізок колії 1520 мм є від української станції Рені (Одеська обл.) та молдовської Джурджулешть до румунського дунайського порту Галац.

В Україні також використовуються колії європейської ширини, зокрема, у Закарпатській області на ділянках Чоп-Мукачеве, Чоп-Королево-Дяково, Львівській області — Старжава-Хирів-Нижанковичі, на прикордонних станціях Ягодин, Рава-Руська, Мостиська-2, Вадул-Сирет. Ведуться переговори про продовження колії європейської ширини від Перемишля (Польща) через Мостиську до станції Львів. На таких прикордонних відрізках європейська колія часто розташовується поряд із широкою у якості суміщеної 4-нитної колії, а на прикордонних станціях використовується устаткування для заміни колісних пар. Утім, процес заміни тривалий і значно затримує рух. В Мостисці-2 працює система автоматичного розширення-звуження колісних пар SUW-2000, яку нещодавно розробив польський інженер Ришард Сувалскі. Вона використовується, зокрема, для руху потяга № 35/36 Львів-Краків-Вроцлав, завдяки чому проїзд кордону триває лише 30 хв, а не 2-3 години, як це було раніше.

Колії[ред.ред. код]

Колії залізниць світу




Дитяча залізниця в Польщі (600мм: gauge)Kolejka Parkowa Maltanka(пол.)
603 мм колія


На практиці рухомий склад залізниць із шириною колії 750, 760 і 762 мм найчастіше когерентний.

Джерела[ред.ред. код]