Казанцев Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казанцев Юрій Васильович
Народився 7 грудня 1935(1935-12-07)
Мелеуз, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Помер 25 березня 2011(2011-03-25)[1] (75 років)
Уфа, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність науковець
Alma mater Криворізький національний університет (1959)
Галузь гірнича справа
Вчене звання професор і професор[d]
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук[d] (1983)
У шлюбі з Казанцева Тамара Тимофіївна
Нагороди

Юрій Васильович Казанцев (7 грудня 1935(1935-12-07), Мелеуз, Башкирська АРСР — 25 березня 2011(2011-03-25), Уфа) — геолог-нафтовик, член-кореспондент АН РБ (1995), доктор геолого-мінералогічних наук (1983), заслужений діяч науки БАРСР (1983).

Біографія[ред. | ред. код]

Юрій Васильович Казанцев[2] народився 7 грудня 1935 року в місті Мелеуз.

У 1959 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут. Після закінчення інституту працював начальником геолого-знімальної партії Красноярського геологічного управління (1959—1965), начальником партії, головним геологом Стерлітамацької геолого-пошукової контори об'єднання «Башнефть» (1965—1975), завідувачем лабораторії (1975—2006) Інституту геології УНЦ РАН.

Член-кореспондент АН РБ (1995), він був у Відділенні (секторі) наук про Землю АН РБ.

Наукові напрями роботи Казанцева: структурна геологія, тектоніка, геологія нафти та газу, сейсмотектоніка.

Він встановив лускато-надвигову будову Предуральського крайового прогину; розробив нову модель формування структури крайових прогинів, що дозволило виявити закономірності розміщення нафти та газу, змінити методику пошуково-розвідувальних робіт, за допомогою якої відкрито низку нафтових родовищ (Бакрахське, Архангельське, Беркутівське та ін.).

Він також склав нові геологічні та тектонічні карти Башкирського (Південного) Уралу з розміщенням рудних та нафтових родовищ у фронтальних частинах насувів; встановив інформаційний стиль тектоніки Магнітогорського мегасинклінорія та по-новому пояснив механізм зародження соляної тектоніки нафтогазоносних областей. Їм вперше запропоновано нову модель виникнення та функціонування грязьових вулканів — супутників нафтових та газових родовищ.

Казанцев є одним із авторів програми «Шар'яж та пошуки нафти та газу у Волго-Уральській області та Західному Сибіру», довгострокової програми «Надвіг-2005».

Головний редактор журналу «Геологія. Вісті Відділення наук про Землю АН РБ» (1997).

Праці[ред. | ред. код]

Казанцев Ю. В. — автор понад 250 наукових праць, у тому числі 15 монографій.

  • Казанцев Ю. В. Структурная геология Предуральского прогиба. — М.: Наука, 1984.
  • Казанцев Ю. В. Структурная геология Магнитогорского синклинория. — М.: Наука, 1992.
  • Казанцев Ю. В. Структурная геология юго-востока Восточно-Европейской платформы. — Уфа: Гилем, 2001.
  • Вклад геологов-нефтяников в развитие нефтедобывающей промышленности Башкортостана. Уфа: ДООО «Башнипинефть» ОАО АНК «Башнефть», 2003.
  • Казанцев Ю. В. Строение Нефтекамско-Артинской зоны восточной окраины Восточно-Европейской платформы Уфа.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Башкирская энциклопедияБашкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
  2. КАЗАНЦЕВ Юрий Васильевич. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 14 січня 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • Казанцев Юрий Васильевич // Башкортостан: Краткая энциклопедия / гл. ред. изд. Р. З. Шакуров. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 316. — 50 000 экз. — ISBN 5-88185-001-7.
  • Башкирская энциклопедия. — Уфа, 2007.
  • Башкирская энциклопедия: В 7 т. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2006.

Посилання[ред. | ред. код]