Казанцев Юрій Васильович
| Казанцев Юрій Васильович | |
|---|---|
| Народився |
7 грудня 1935 Мелеуз, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР |
| Помер |
25 березня 2011[1] (75 років) Уфа, Росія |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Криворізький національний університет (1959) |
| Галузь | гірнича справа |
| Вчене звання | професор і професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] (1983) |
| У шлюбі з | Казанцева Тамара Тимофіївна |
| Нагороди | |
Юрій Васильович Казанцев (7 грудня 1935, Мелеуз, Башкирська АРСР — 25 березня 2011, Уфа) — геолог-нафтовик, член-кореспондент АН РБ (1995), доктор геолого-мінералогічних наук (1983), заслужений діяч науки БАРСР (1983).
Біографія[ред. | ред. код]
Юрій Васильович Казанцев[2] народився 7 грудня 1935 року в місті Мелеуз.
У 1959 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут. Після закінчення інституту працював начальником геолого-знімальної партії Красноярського геологічного управління (1959—1965), начальником партії, головним геологом Стерлітамацької геолого-пошукової контори об'єднання «Башнефть» (1965—1975), завідувачем лабораторії (1975—2006) Інституту геології УНЦ РАН.
Член-кореспондент АН РБ (1995), він був у Відділенні (секторі) наук про Землю АН РБ.
Наукові напрями роботи Казанцева: структурна геологія, тектоніка, геологія нафти та газу, сейсмотектоніка.
Він встановив лускато-надвигову будову Предуральського крайового прогину; розробив нову модель формування структури крайових прогинів, що дозволило виявити закономірності розміщення нафти та газу, змінити методику пошуково-розвідувальних робіт, за допомогою якої відкрито низку нафтових родовищ (Бакрахське, Архангельське, Беркутівське та ін.).
Він також склав нові геологічні та тектонічні карти Башкирського (Південного) Уралу з розміщенням рудних та нафтових родовищ у фронтальних частинах насувів; встановив інформаційний стиль тектоніки Магнітогорського мегасинклінорія та по-новому пояснив механізм зародження соляної тектоніки нафтогазоносних областей. Їм вперше запропоновано нову модель виникнення та функціонування грязьових вулканів — супутників нафтових та газових родовищ.
Казанцев є одним із авторів програми «Шар'яж та пошуки нафти та газу у Волго-Уральській області та Західному Сибіру», довгострокової програми «Надвіг-2005».
Головний редактор журналу «Геологія. Вісті Відділення наук про Землю АН РБ» (1997).
Праці[ред. | ред. код]
Казанцев Ю. В. — автор понад 250 наукових праць, у тому числі 15 монографій.
- Казанцев Ю. В. Структурная геология Предуральского прогиба. — М.: Наука, 1984.
- Казанцев Ю. В. Структурная геология Магнитогорского синклинория. — М.: Наука, 1992.
- Казанцев Ю. В. Структурная геология юго-востока Восточно-Европейской платформы. — Уфа: Гилем, 2001.
- Вклад геологов-нефтяников в развитие нефтедобывающей промышленности Башкортостана. Уфа: ДООО «Башнипинефть» ОАО АНК «Башнефть», 2003.
- Казанцев Ю. В. Строение Нефтекамско-Артинской зоны восточной окраины Восточно-Европейской платформы Уфа.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
- ↑ КАЗАНЦЕВ Юрий Васильевич. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 14 січня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Казанцев Юрий Васильевич // Башкортостан: Краткая энциклопедия / гл. ред. изд. Р. З. Шакуров. — Уфа: НИ Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 316. — 50 000 экз. — ISBN 5-88185-001-7.
- Башкирская энциклопедия. — Уфа, 2007.
- Башкирская энциклопедия: В 7 т. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2006.