Росія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Російська Федерація |
|||||
|
|||||
| Гімн: Гімн Російської Федерації | |||||
 |
|||||
| Столиця | Москва |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | столиця | ||||
| Офіційні мови | Російська; 30 мов офіційні у низці регіонів | ||||
| Державний устрій | Президентсько-парламентська федеративна республіка |
||||
| - Президент | Медведєв Дмитро Анатолійович | ||||
| - Прем'єр-міністр | Віктор Зубков | ||||
| Становлення | |||||
| - Проголошена | 12 липня 1990 [1] | ||||
| - Затверджена | 25 грудня 1991 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 17 075 400 UNIQ6a585bd54a168ae8-ref-00 000 003-QINU км² (1-а) | ||||
| - Води (%) | 13 [2] | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2006 р. | 142 400 000 [3] (8-а) | ||||
| - перепис 2002 р. | 145 184 000 [4] | ||||
| - Щільність | 8 3/км² (209-а) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | $1,723 трильйонів [5] (9-а1) | ||||
| - На душу населення | $12.100 [6] (62-а) | ||||
| ІРЛП (2004) |  0,797 (середній) (65-а) |
||||
| Валюта | Рубль (RUB) |
||||
| Часовий пояс | (UTC+2 to +12) | ||||
| - Літній час | (UTC+3 to +13) | ||||
| Домен Інтернет | .ru, .su | ||||
| Телефонний код | +7 | ||||
| 1 За даними на листопад 2006 року (Кнгиа фактів ЦРУ). | |||||
Росія (рос. Россия, англ. Russia), Російська Федерація — держава на півночі Євразії. Офіційна назва — Російська Федерація (рос. Российская Федерация). Найбільша за територією країна світу. Азійська частина Росії багата на природні ресурси.
Зміст |
[ред.] Географія
Географічне розташування: Росія розташована в східній Європі і північній Азії, на півночі омивається Північним Льодовитим океаном - Баренцовим, Білим, Карським, Лаптєвих, Східносибірським і Чукотським морями – на півночі; Балтійським морем – на північному заході; Чорним, Азовським і Каспійським морями – на південному заході; Беринговим, Охотським і Японським морями – на сході.
Її сусідами є КНДР, Китай, Монголія, Казахстан, Азербайджан, Грузія, Україна, Білорусь, Литва, Польща, Латвія, Естонія, Фінляндія та Норвегія. РФ має найдовший кордон у світі.
Рельєф: багато лісів, Уральські гори з великими запасами мінеральних ресурсів, родюча чорноземна зона.
Площа території: 17,075 млн. кв. км.
Столиця: Москва (11 млн. жителів)
Великі міста: Санкт-Петербург (4,7 млн. жителів), Новосибірськ (1,426), Нижній Новгород (1,334), Єкатеринбург (1,278), Самара (1,175), Омськ (1,160), Уфа (1,096), Казань (1,085), Челябінськ (1,083), Перм (1,028), Ростов-на-Дону (1,025), Волгоград (1,003).
Загалом налічується 1066 міст, 2070 селищ міського типу (1994 р.
[ред.] Природа
Більша частина європейської частини РФ розташована в межах Східно-Європейської рівнини. На півдні – північні схили Кавказу, на північному заході – гори Хібіни. На схід від Уралу – Західно-Сибірська рівнина, обрамована на півдні горами південного Сибіру (Алтай, Саяни, гори Прибайкалля, Забайкалля та ін.). Між Єнісеєм та Лєною розташоване Середньо-Сибірське плоскогір’я, між Леною та Тихим океаном – хребти та нагір’я Північно-Східної Азії. Найбільші ріки: Лєна, Іртиш, Єнісей, Об, Волга, Амур. Найбільші озера:Каспійське (море), Байкал, Ладозьке, Онезьке. На території РФ із півночі на південь чергуються наступні кліматичні зони: арктична пустеля, тундра, лісотундра, лісова та лісостепова зони, степова, зона напівпустель (поблизу Каспію). Клімат країни змінюється від морського (на крайньому північному заході) до різко континентального (у Сибіру) і мусоного (на Далекому Сході). Багатьом районам Сибіру та Далекого Сходу притаманна багаторічна мерзлота.
Див. докладніше: Природа Росії, Геологія Росії, Гідрогеологія Росії, Сейсмічність Росії.
[ред.] Історія
Історію Росії можна розділити на три періоди: з початку становлення російського народу до 1917, який ознаменував кінець Російської імперії; від революції 1917 до розпаду СРСР в 1991; від розпаду СРСР і до цього часу. З 1922 по 1991 Російська Федерація офіційно іменувалася Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (РРФСР) і входила до складу СРСР.
[ред.] Основні історичні періоди:
- Московська централізована держава (Московія)
- Російська імперія
- Союз Радянських Соціалістичних Республік
[ред.] Новітня історія
Б.М. Єльцин був обраний на З'їзді Народних депутатів СРСР у 1989 р.; обраний президентом республіки в 1990 р., оголосив про економічний і політичний суверенітет республіки. У 1991 р. партійні організації були виведені з підприємств. Після провалу антигорбачовського путчу в серпні 1991 р. Єльцин став основною фігурою в СРСР, розпустив КПРС і Російську комуністичну партію, СРСР перестав існувати, у грудні 1991 р. було створено Співдружність Незалежних Держав (СНД). Незалежність Російської Федерації була визнана США й іншими західними країнами в січні 1992 р., Росія зайняла місце колишнього СРСР у Раді безпеки Європи; нова конституція була прийнята на референдумі 1992 р. У 1993 р. З'їзд Народних депутатів намагався обмежити владу Єльцина, у вересні 1993 р. він розпустив Верховну Раду; спроба правого перевороту в жовтні 1993 р. була придушена.
У грудні 1993 р. відбулися вибори до новоствореної Державної Думи - нижньої палати парламенту за конституцією, прийнятою тоді ж таки.
У кінці 1994 року Росія почала військову акцію проти Чеченської республіки (Ічкерії), що прагнула набути незалежності. Акція переросла в повноцінну війну, що тривала до серпня 1996 року, і була завершена підписанням Хасавюртівської угоди.
В 1996 році в Росії відбулися вибори Президента. Перемігши представника комуністів, президентом знову було обрано Єльцина Б.М. Однак через хворобу останнього, влада в країні до 1998 року фактично належала олігархам на чолі з Б.А. Березовським.
В 1998 році Росія пережила зміну трьох прем'єр-міністрів та дефолт, що дуже негативно вплинув на економічний стан.
1999 рік пройшов під знаком пошуку наступника Єльцина його "сім'єю". Так, знову було змінено трьох прем'єр-міністрів, і, нарешті, вибір було зупинено на В.В. Путіні. Одночасно була розпочата Друга Чеченська Війна (під назвою "антитерористична операція"), що різко підняла рейтинг невідомого до того часу політика.
31 грудня 1999 року Єльцин Б.М. добровільно залишає посаду Президента Росії, в.о. залишається Путін В.В., якого й обирають Президентом навесні 2000 року.
Дуже сприятлива кон'юнктура ринку початку 2000-х на ринку вуглеводнів (так, ціни на нафту зросли з 19 в 1998 до 82 в 2006 році доларів за барель) сприяли швидкому розвитку російської економіки.
Водночас Росія повертається до старої радянської символіки. Іде широкий наступ на журналістику й свободу слова. Парламент, який відігравав значну роль у кінці 90-х, стає маріонетковим органом.
Скасовуються прямі вибори голів суб'єктів федерації, тепер кандидатів на посаду голови суб'єкту пропонує Президент РФ, і затверджує місцевий законодавчий орган.
2003 року починається відхід Росії з ліберального шляху розвитку на неорадянський. Росія знову пробує протиставити себе державам Заходу (і особливо США). Водночас, у середині країни повністю придушується певна автономія олігархів — незгодні або полишають Росію (Гусинський, Березовський), або отримують тривалі строки ув'язнення (Ходорковський).
2004 року президентом знову було переобрано Путіна В.В.
Починаючи з 2003 року, Росія постійно перебуває в економічних і політичних конфліктах із сусідніми державами — Україною, Грузією, Молдовою, Польщею, Латвією, Естонією. Окрім того, Росія продовжує напіввідкрито підтримувати самопроголошені республіки — Придністров'я, Південну Осетію, Абхазію.
[ред.] Політика
Державний устрій: в Конституції РФ декларується демократія
Державна мова: російська (Кожна автономна республіка може ввести у своїх межах свою національну мову як другу офіційну.)
Членство у міжнародних організаціях: ООН, СНД тощо.
[ред.] Економіка
Див. Економіка Росії
Росія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, нафтова, нафтопереробна, газова, металургійна (чорна та кольорова металургія), літако- та кораблебудування, космічна, машинобудівна, енергетичне обладнання, харчова та текстильна. У промисловості провідна роль належить важкій індустрії. У РФ добувають усі види мінерального палива, а також більшість видів мінеральної сировини. Є три бази чорної металургії (Уральська, Центральна, Сибірська), різноманітні галузі кольорової металургії. Розвинені всі види транспорту, але величезні простори Сибіру практично не мають залізниць та сучасних автодоріг. Натомість діють системи магістральних нафто- і газопроводів. Морський транспорт забезпечує знану частину перевезень. Найважливіші порти: Санкт-Петербург, Калінінград, Мурманськ, Архангельськ, Новоросійськ, Владивосток, Находка і інші.
Залізниці, велика частина яких розташована в Європейській Росії, перевозять три чверті всіх вантажів. Річковий і автомобільний транспорт перевозять до 15 % вантажів. У багатьох районах Півночі й Далекого Сходу єдиним видом транспорту є авіація. Економічна криза кінця 1990-х років фактично ізолювала багато північних регіонів від центра, так як через погано розвинену інфраструктуру держава не спроможна оплачувати транспортування вантажів.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 314 млрд. темп зростання ВВП — (-4,6)%. ВВП на душу населення — $2138. Прямі закордонні інвестиції — $ 617 млн. Імпорт — $ 75,5 млрд. (г.ч. Німеччина — 11,0 %; Білорусь — 10,0 %; Україна — 6,9 %; США — 6,2 %; Казахстан — 4,8 %). Експорт — $ 97,7 млрд. (г.ч. Україна — 9,1 %; Німеччина — 9,0 %; Білорусь — 7,9 %; США — 6,8 %; Нідерланди — 6,2 %). Близько. 70 % експорту РФ — бл. 50 млрд. дол. — пов'язано з вивозом сировини. За даними Російських джерел у 2002 р. прямі іноземні інвестиції в Росії склали біля 4 млрд. дол. [Континент Сибір: Регіональна ділова газета].
У структурі економіки Росії переважає важка промисловість, особливо металургія, хімія, машинобудування та енергетика. Добре розвинута лісова промисловість: лісові ресурси Росії — найбільші у світі. Росія має також найбільші у світі розвідані запаси природного газу й другі за величиною запаси нафти. Великі родовища вугілля є в Республіці Комі, у Східному Сибіру й на Далекому Сході. Росія також багата на залізну руду, боксити, нікель, олово, золото, алмази, платину, свинець і цинк. Багато цих ресурсів знаходиться в Сибіру, де великі відстані, низька заселеність, суворий клімат і багаторічна мерзлота створюють значні труднощі для економічно ефективного видобутку й транспортування сировини на місця переробки та споживання.
Див. також : Корисні копалини Росії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Росії, Гірнича промисловість Росії, Економічні райони Росії.
[ред.] Екологія
Всі доступні дані свідчать про те, що екологічна обстановка в Росії в кінці ХХ ст. – одна з найбільш неблагополучних на земній кулі. У період гласності щонайменше 200 міст Росії були визнані екологічно небезпечними для здоров'я населення внаслідок забруднення повітря і вод. За програмою «брудні міста» бл. 30 міст були відібрані для очищення від забруднюючих відходів виробництва, але ефект виявився мінімальним. Щорічно в районі Норильська, де зосереджені найбагатші родовища поліметалічних руд, у навколишнє середовище викидається 2 млн т діоксиду сірки, майже 2 млн т оксиду міді, 19 млн т закису азоту, майже 44 тис. т свинцю і безліч інших небезпечних для здоров'я людини речовин. Тривалість життя в цьому районі найнижча в Росії. У одній з місцевих лікарень, за даними за шестирічний період, 90% пацієнтів страждали різними захворюваннями легень. Завод по переробці нікелевих руд в місті Нікель на Кольському п-ові настільки сильно забруднює навколишнє середовище, що сусідня Норвегія запропонувала виділити кошти на заміну застарілого обладнання. У радянський час було засекречено до 50 ядерних підприємств, і тільки в 1994 з'ясувалося, що багато які місцевості заражені радіоактивними відходами. Вибухи відходів виробництва атомної зброї в Челябінської області (1957) і атомного реактора Чорнобильської АЕС поблизу Києва (1986) привели до радіоактивного зараження великих територій. Нерідкі випадки аварій на нафто- і газопроводах. Широко поширене забруднення вод стоками промислових і сільськогосподарських підприємств. У 1990-х роках в Росії неодноразово відмічалися спалахи холери через погане очищення води.
[ред.] Адміністративний устрій
Повна стаття Адміністративний поділ Росії (а також Адміністративний поділ Російської імперії та Адміністративний поділ РРФСР).
До складу Російської Федерації входить 85 рівноправних суб'єктів, у тому числі: 21 автономна республіка (Адигея, Алтай, Башкирія, Бурятія, Дагестан, Інгушетія, Кабардино-Балкарія, Калмикія, Карачаєво-Черкесія, Карелія, Комі, Марій Ел, Мордовія, Північна Осетія, Татарстан, Тува, Удмуртія, Хакасія, Чечня, Чувашія, Якутія), 47 областей, 8 країв, 6 автономних округів (Агінський Бурятський, Ненецький, Усть-Ординський Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Ямало-Ненецький), одна автономна область (Єврейська), два міста федерального значення — Москва і Санкт-Петербург.
[ред.] Демографія
Кількість населення: 143,4 млн. осіб (2005 р.)
[ред.] Культура
[ред.] Релігія
Переважна більшість населення — православні християни; значну частину неслов'янських жителів становлять мусульмани-суніти. Основні релігії: православ'я (Російська Православна Церква), іслам, католицизм, протестантизм, іудаїзм, буддизм тощо.
[ред.] Інше
Як синонім до назви країни Російська Федерація, у неофіційній мові уживаються Московщина, Москівщина, Московія.
Державне свято: День народної єдності
[ред.] Дивись також
[ред.] Посилання
- ↑ Декларацію прийнято З'їздом Народних депутатів [1] 12 червня 1991 року
- ↑ а б http://www.gks.ru
- ↑ http://www.interfax.ru
- ↑ http://www.eastview.com
- ↑ http://www.imf.org
- ↑ http://www.imf.org
|
|
|
|---|---|
| Суверенні держави |  Китайська Народна Республіка •  Монголія •  Північна Корея •  Південна Корея •  Республіка Китай (Тайвань) •  Російська Федерація •  Японія |
| Несуверенні території |  Гонконг (КНР) •  Макао (КНР) •  Маньчжурія (КНР) •  Приморський край (Росія) •  Сінцзян (КНР) •  Тибет (КНР) |
| Спірні території | Острів Такесіма (Японія, Північна Корея, Південна Корея) • Нижні Курильські Острови (Японія, Росія) • Острови Сенкаку (Японія, КНР, Республіка Китай) • Зовнішня Монголія і Внутрішня Монголія (Монголія, КНР, Республіка Китай) • Республіка Китай (КНР, Республіка Китай) • КНР (КНР, Республіка Китай) • Південна Корея (Північна Корея, Південна Корея) • Північна Корея (Північна Корея, Південна Корея) |
|
|
|
|---|---|
| Дійсні члени: |  Азербайджан •  Вірменія •  Білорусь •  Грузія •  Казахстан •  Киргизстан •  Молдова •  Росія •  Таджикистан •  Узбекистан •  Україна |
| Спостерігач: |  Туркменістан |
Постійні члени: КНР • Казахстан • Киргизстан • Росія • Таджикистан • Узбекистан•
Спостерігачі: Індія • Іран • Монголія • Пакистан
Білорусь | Росія | Україна
Західні слов'яни: 
Польща | 
Словаччина | 
Чехія
Болгарія | 
Боснія і Герцеґовина | 
Македонія | 
Сербія | 
Словенія | 
Чорногорія |