Калашников Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калашников Володимир Павлович
Народився 31 липня 1942(1942-07-31) (81 рік)
Луганськ
Громадянство Україна Україна
Діяльність артист розмовного жанру, режисер, педагог
Відомий завдяки артист Луганської філармонії
Alma mater Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого
Титул професор
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Народний артист України

Володи́мир Па́влович Кала́шников (нар. 31 липня 1942(19420731), Луганськ) — артист розмовного жанру, режисер, педагог. Народний артист України (1996).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

1968 — закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (викладач Леонід Олійник).

1968—2002 — артист розмовного жанру Луганської філармонії.

В його репертуарі — епічні, ліричні та гумористичні твори українських письменників (Т. Шевченка, І. Франка, В. Сосюри, О. Гончара, П. Глазового та ін.).

З 1992 року — викладач Луганського університету.

З 1996 — доцент кафедри української літератури, з 2002 — доцент, з 2004 — професор кафедри культурології та кіно-, телемистецтва Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

2001—2003 — редактор обласної газети «Україна Придінцева».

З 2003 — керівник молодіжного театру класичної та сучасної української поезії «Симфонія душі».

Його поетичні твори увійшли до збірника інтимної лірики українських поетів XX століття «Ладо моє» (ч. 1, 1997), поетичного збірника для дітей та мам «Мамина радість» (2002), виданих у Луганську.

2008 року нагороджений медаллю «За працю і звитягу».[2]

Постановки[ред. | ред. код]

  • 2007 — «Зі мною говорила тиша» — концертно-філармонійна програма про події 1932—1933 років (співавтор та режисер-постановник)
  • 2009 — «Золоте перо ночі», «Мудре слово Кобзаря»
  • 2010 — «Ангелом назавжди», «Весела аудиторія»

Праці[ред. | ред. код]

  • Зі словом на Ви: Посібник-хрестоматія. — 1996
  • Виховання актора кіно-, телемистецтва: Методичний посібник. — 2003
  • Шлях театру: Навчальний посібник. — 2003
  • Ти не лукавила зо мною…: Навчальний посібник. — 2004
  • Виразне читання: Навчальний посібник. — 2005 (у співавторстві)
  • Діалоги для опанування акторською майстерністю: Навчальний посібник. — 2006

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 21 грудня 1996 року № 1266/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
  2. Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня української писемності та мови». Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]