Карлос Буено

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Карлос Буено
Особисті дані
Народження 10 травня 1980(1980-05-10) (43 роки)
  Артигас, Уругвай
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція нападник
Юнацькі клуби
?-1999 Уругвай «Пеньяроль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2005 Уругвай «Пеньяроль» 135 (73)
2005–2006 Франція «Парі Сен-Жермен» 12 (0)
2006–2007   Португалія «Спортінг» 14 (4)
2007–2008 Аргентина «Бока Хуніорс» 9 (1)
2008–2009 Уругвай «Пеньяроль» 35 (17)
2009–2010   Іспанія «Реал Сосьєдад» 33 (12)
2010 Чилі «Універсідад де Чилі» 17 (7)
2011–2012 Мексика «Керетаро» 42 (21)
2012   Аргентина «Сан-Лоренсо» 17 (8)
2012–2013 Мексика «Керетаро» 11 (2)
2013   Чилі «Універсідад Католіка» 12 (5)
2013–2014 Аргентина «Бельграно» 29 (3)
2014–2015 Аргентина «Сан-Мартін» (Сан-Хуан) 14 (3)
2016 Аргентина «Сарм'єнто» 5 (3)
2016 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 8 (2)
2016–2017 Уругвай «Ліверпуль» (Монтевідео) 14 (4)
2017 Сальвадор «Санта-Текла» 19 (6)
2018–2020 Уругвай «Серро-Ларго» 25 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003–2008 Уругвай Уругвай 27 (16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Карлос Буено (ісп. Carlos Bueno, нар. 10 травня 1980, Артигас) — уругвайський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 10 травня 1980 року в Артигасі. Вихованець футбольної школи клубу «Пеньяроль». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1999 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 135 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Пеньяроля», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з її головних бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,54 гола за гру першості. У 1999 і 2003 роках ставав чемпіоном Уругваю.

У липні 2005 року результативний гравець уклав контракт із французьким «Парі Сен-Жермен». У паризькій команді не зумів себе зарекомендувати і, провівши за сезон лише 12 матчів Ліги 1, влітку 2006 року на правах оренди перебрався до лісабонського «Спортінга».

В Португалії продемонструвати необхідний рівень гри також не вдалося і 2007 року гравець повернувся до Південної Америки, спочатку до аргентинського «Бока Хуніорс», а ще за рік до рідного «Пеньяроля». У рідній команді знову почав демонструвати високу результативність, після чого 2009 року був знову запрошений до Європи, де протягом сезону грав за іспанський друголіговий «Реал Сосьєдад».

2010 року повернувся на рідний континент, приєднавшись до чилійського «Універсідад де Чилі». Протягом наступного десятиріччя встиг пограти у Мексиці за «Керетаро», в Аргентині за «Сан-Лоренсо», «Бельграно», «Сан-Мартін» (Сан-Хуан), «Сарм'єнто» та «Архентінос Хуніорс», за чилійський «Універсідад Католіка», на батьківщині за «Ліверпуль» (Монтевідео), а також в Сальвадорі за «Санта-Теклу».

Завершив ігрову кар'єру на батьківщині в команді «Серро-Ларго», за яку виступав протягом 2018—2020 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. У її складі був учасником розіграшу Кубка Америки 2004 року у Перу, де команда здобула бронзові нагороди, а Буено став її найкращим бомбардиром із трьома забитими голами.

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 27 матчів, забивши 16 голів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Пеньяроль»: 1999, 2003
«Парі Сен-Жермен»: 2005-2006
«Спортінг»: 2006-2007
«Бока Хуніорс»: Апертура 2008
«Бока Хуніорс»: 2007
«Бока Хуніорс»: 2008

Посилання[ред. | ред. код]