Кафедра електронного машинобудування Національного університету «Львівська політехніка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проєктування та експлуатації машин

ПЕМ
Засновано 1962
Рівень акредитації IV
Завідувач кафедри Стоцько Зіновій Антонович
Розташування Львів
Тип випускова
Студентів понад 150
Співробітників 21
Докторів наук 2
Кандидатів наук 9
Професорів 2
Університет Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут Інститут інженерної механіки та транспорту


Катедра електронного машинобудування (ЕМБ) Національного університету «Львівська політехніка» перейменована у катедру проєктування та експлуатації машин з 24 червня 2014 року.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Катедра проєктування та експлуатації машин (абревітура — ПЕМ) — навчально-науковий підрозділ Національного університету "Львівська політехніка". катедра входить до складу Інституту інженерної механіки та транспорту.
Завідувач кафедри — проф., д.т.н. Стоцько Зіновій Антонович.
Заступник завідувача — доц., к.т.н. Шеремета Роман Микитович [Архівовано 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.].

Історія катедри[ред. | ред. код]

Катедра проєктування та експлуатації машин створена у 1962 році[1] під назвою «Напівпровідникове та електровакуумне машинобудування» (абревіатура — НЕМ) шляхом реорганізації кафедри технології машинобудування та кафедри металорізальних верстатів і інструментів[2].

У грудні 1964 р. відбувся перший випуск фахівців із спеціальності «Напівпровідникове та електровакуумне машинобудування». У 1965 р. створені три науково-дослідні лабораторії: автоматизація виробничих процесів в приладобудуванні, плівкових покрить, вакуумної техніки. У 1966 р. на базі кафедри відкрита аспірантура. Тривалий час (1979—1987 р.р.) діяла філія кафедри на ВО «Кінескоп». З 1977 до 1991 р. діяла галузева лабораторія «Герметизація пневмогідроагрегатів».

В 1992 р. кафедру НЕМ перейменовано у Кафедру електронного машинобудування. У квітні 1999 року на кафедрі була відкрита спеціальність «Обладнання переробних та харчових виробництв», і вже в грудні 2001 року відбувся перший захист дипломних проєктів з нової спеціальності.

Станом на 2019 рік катедра проєктування та експлуатації машин входить до складу Інституту інженерної механіки та транспорту Національного університету «Львівська політехніка». На кафедрі працює 18 співробітників, з них — 12 викладачів.

За період 1963—2013 років катедра підготувала 2433 фахівців за спеціальністю «Напівпровідникове та електровакуумне машинобудування» («Електронне машинобудування»). З них 2024 — на стаціонарному відділенні, 300 — вечірньому, 45 — заочному, а також 64 магістри. У 1995—2013 роках за спеціальністю «Обладнання переробних та харчових виробництв» катедра підготувала 193 фахівця, з яких 72 магістри[2].

24 червня 2014 року перейменована у Кафедру проєктування та експлуатації машин.

Досягнення[ред. | ред. код]

Циклофазотрон термоядерної системи "Токамак-3ТМ"

У науково-дослідних лабораторіях кафедри розроблено і виготовлено понад 80 одиниць унікального технологічного обладнання для дослідження електронно-оптичних систем, ущільнюючі високовакуумні з’єднання циклофазотрона першої у світі термоядерної системи "Токамак Т-3", високовакуумні системи життєзабезпечення космічних апаратів, комплект прецизійних пристроїв і установок для виготовлення плівкових покрить, а також обладнання для пакування виробів у термоусадочну плівку, машини для різання хлібобулочних виробів.

Виконано ряд держбюджетних науково-дослідних робіт в галузі теоретичних основ моделювання і проєктування вібраційних машин об’ємної обробки виробів з дебалансним приводом. Розроблено більше десяти рекомендаційних керівних технічних матеріалів та галузевих стандартів з розробки ущільнюючих вузлів для вакуумних систем та систем високого тиску.

Співробітниками кафедри отримано понад 100 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, опубліковано 10 монографій і навчальних посібників, понад 450 наукових праць.

Відомі випускники кафедри[ред. | ред. код]

  1. Пальчевський Богдан Олексійович (1967) — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри пакування і автоматизації виробничих процесів Луцького національного технічного університету (Україна) [3].
  2. Стоцько Зіновій Антонович (1964) — доктор технічних наук, професор, директор Інституту інженерної механіки та транспорту Національного університету «Львівська політехніка» з 2001 до 2014 року (Україна).
  3. Огар Петро Михайлович (1974) — доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи Братського державного університету (Російська Федерація) [4].
  4. Приставський Павло Андрійович — к.е.н., президент ПАТ «Іскра».
  5. Стратонов Сергій Анатолійович — голова Спостережної ради ПАТ «Універсал Банк».
  6. Козіброда Ярослав Іванович — віце-президент ПАТ «Іскра».
  7. Ждиняк Зіновій Іванович — директор ТзОВ «Завод «Електропобутприлад».
  8. Краєвський Володимир Йосипович — директор ПАТ «Концерн-Хлібпром».
  9. Долотов Олексій Митрофанович — д.т.н., професор Братського державного університету (РФ).

Навчальний центр "Комп’ютерні технології проєктування і обробки виробів"[ред. | ред. код]

Навчальний центр "Комп’ютерні технології проєктування і обробки виробів" (абревіатура — НЦ КТПОВ) створений на кафедрі у 2009 р. на підставі Договору про співробітництво між вищими навчальними закладами України і компанією Delcam plc. (Велика Британія) в рамках єдиного проєкту «Передові комп’ютерні технології для університетів України» [5].

Метою діяльності навчального центру є підвищення якості підготовки студентів і аспірантів механічних та машинобудівних спеціальностей, популяризація сучасних інформаційних технологій автоматизованого проєктування і виготовлення виробів, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень.

Робота студентів Андрія Сагеля та Миколи Канціра, виконана у НЦ КТПОВ під керівництвом доцента кафедри Володимира Майструка і старшого викладача Михайла Бойка, відзначена в числі десяти найкращих робіт з України і Росії на XI Міжнародному конкурсі на іменні премії Delcam (2011). На урочистість з нагоди вручення нагород студентів та представників Львівської політехніки запросили до Києва у резиденцію Посла Великої Британії в Україні. В заході взяли участь Посол Великої Британії Лі Тернер, директор компанії Delcam Хью Хамфріс, перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту Євген Суліма, ректори університетів України, координатор проєкту Наталія Погодаєва (Москва) та багато відомих українських учених [6].

Напрями і спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців[ред. | ред. код]

Бакалаври
6.050503 — Машинобудування [7].

Спеціалісти
7.050503.07 — Обладнання електронної промисловості[8].
7.050503.13 — Обладнання переробних і харчових виробництв[8].
7.050503.16 — Обладнання легкої промисловості і побутового обслуговування[8].

Магістри
8.050503.07 — Обладнання електронної промисловості[8].
8.050503.13 — Обладнання переробних і харчових виробництв[8].
8.050503.16 — Обладнання легкої промисловості і побутового обслуговування[8].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національний університет «Львівська політехніка». Видавничий центр «Логос Україна» (PDF). www.logos.biz.ua. Логос. с. 136—137. Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2017. Процитовано 24 грудня 2019.
  2. а б Кузьо, Ігор (2014). Механіка і Львівська політехніка (PDF). Вісник Національного університету Львівська політехніка. Динаміка, міцність та проектування машин і приладів. № 788. с. 3—8. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  3. http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Tehkom/palchevsky.html [Архівовано 2 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Біографія Пальчевського Богдана Олексійовича.
  4. http://www.famous-scientists.ru/8130/ [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Ученые России. Огар Петр Михайлович.
  5. http://www.osvita.org.ua/news/44498.html [Архівовано 23 листопада 2015 у Wayback Machine.] У Львівській політехніці створено навчальний центр компанії Delcam.
  6. http://old.lp.edu.ua/index.php?id=527&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=1664[недоступне посилання] Політехніки — в десятці найкращих. Студентська робота львівських політехніків.
  7. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1719-2006-п [Архівовано 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Постанова КМУ № 1719 від 13.12.2006 р. Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
  8. а б в г д е http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/787-2010-п [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.] Постанова КМУ № 787 від 27 серпня 2010 р. Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра.

Література[ред. | ред. код]

  • "Львівська політехніка", нац. ун-т. катедра електронного машинобудування : іст.-бібліогр. нарис : до 50-річчя від дня заснування / за ред. З. А. Стоцька. — Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 111 с. : іл., портр. ; 20 см. — У надзаг.: Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Бібліогр.: с. 43—46 (71 назва). — 100 пр. — ISBN 978-617-607-343-7