Класифікація радіотехнічних сигналів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2019)

Сигнал класифікують за безліччю ознак, які ґрунтуються на фізичних властивостях джерела, їх отримання, або найважливіших параметрах сигналу з

погляду їх використання.

Так сигнали розрізняють за:

  • фізичною природою (електричні, електромагнітні, оптичні сигнали тощо)
  • належність до того або іншого виду зв'язку (телефонний, телевізійний, телеграфний, фототелеграфний)
  • ступенем корисності (корисний сигнал і перешкода)
  • ступенем не визначеності (детермінований, випадковий сигнал)

Класифікація сигналів на основі істотних ознак відповідних математичних моделей сигналів[1][ред. | ред. код]

У часовій області сигнали розрізняють

  • за часовою довжиною (фінітний, не фінітний сигнал)
  • за регулярністю повторення (періодичний, не періодичний сигнал)
  • за характером змінних (аналоговий, цифровий, дискретний, квантовий сигнал)
Класифікація сигналів за спектральною областю[ред. | ред. код]
  • за відносною шириною спектра (широкосмуговий, вузькосмуговий сигнал)
  • за функцією в процесі модуляції (сигнал-носій, керуючий-сигнал)
  • за областю частот,у якій розташований спектр сигналу(низькочастотний, високочастотний, радіочастотний, сигнал надвисокочастотний)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Рихальський, Олександр (2013). Сигнали та процеси в радіотехніці (Українською) . Житомир: О.Р. Рихальський. с. 396.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Класифікація_радіотехнічних_сигналів&oldid=27839334