Кокуйо-Мару
| Історія | |
|---|---|
 Японія
| |
| Назва: | Кокуйо-Мару (Kokuyo Maru) |
| Власник: |
|
| Будівник: | Ishikawajima Shipbuilding & Engineering |
| Будівельний номер: | 603 |
| Отриманий: | 1943 |
| Доля: | 13 березня 1944 потоплене при переході на Маріанські острови |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажне |
| Тоннаж: | 4667 GRT |
| Довжина: | 113,1 м |
| Ширина: | 15,8 м |
| Двигуни: | 1 парова турбіна |
| Швидкість: | 11,5 вузла |
Кокуйо-Мару (Kokuyo Maru) — судно, яке під час Другої Світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил на Каролінських та Маріанських островах.
Кокуйо-Мару спорудили в 1943 році на верфі Ishikawajima Shipbuilding & Engineering у Айой для компанії Osaka Shosen (втім, фактично воно використовувалось для потреб Імперського флоту Японії). Судно належало до так званого «типу 1В», який випускали в межах програми компенсації військових втрат.[1]
Відомо, що 31 грудня 1943 — 12 січня 1944 Кокуйо-Мару у складі конвою № 3231 пройшло з Йокосуки на атол Трук[2] у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів). В подальшому судно повернулось до Японії.
12 березня 1944-го Кокуйо-Мару, яке мало на борту понад тисячу військовослужбовців для поповнення 54-го охоронного загону, рушило з Кісарадзу (Токійська затока) на Сайпан в конвої «Хігаші Мацу №2» (складова частина транспортної операції «Хігаші Мацу», яка мала за мету підсилення гарнізонів Маріанських островів, що тепер належали до головного оборонного периметра імперії). Вночі 13 березня за дві з половиною сотні кілометрів на південь від виходу з Токійської затоки американський підводний човен USS Sand Lance поцілив двома торпедами та потопив «Кокуйо-Мару». Сторожовий корабель (кайбокан) «Хірадо» провів порятунок вцілілих та доставив їх до Токійської затоки.[3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ KOKUYO MARU CARGO SHIP 1943-1944 - WRECK WRAK EPAVE WRACK PECIO. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Japanese Escorts. www.combinedfleet.com. Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kendell, Don (3 травня 2018). World War Ii Sea War, Volume 12: Anzio, Kwajalein, Eniwetok and the Admiralty Islands (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-23-4.
- ↑ 1944 Redeployment of IJA units - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 19 грудня 2022.