Котовий Сергій Феліксович
| Котовий Сергій Феліксович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 січня 1988 Кіровоград | |
| Смерть |
21 серпня 2014 (26 років) Грабське | |
| Поховання | Кропивницький | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | «Кот» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Фелі́ксович Котовий (15 січня 1988 — 21 серпня 2014) — молодший сержант 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
Народився 1988 року у місті Кіровоград; закінчив кіровоградську ЗОШ № 31. 2005 року вступив до Кіровоградської льотної Академії НАУ, котру закінчив 2010 року. У 2012 році був мобілізований на строкову службу до лав Збройних сил України. Військову підготовку пройшов у навчальному центрі «Десна». В квітні 2013 року демобілізувався.
В часі війни пішов добровольцем на фронт. Молодший сержант, командир евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення мінометної батареї 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади.
Загинув 21 серпня 2014 року близько 17.00 внаслідок мінометного обстрілу в районі с. Грабське, Амвросіївський район, Донецька область. Разом з Сергієм загинули старший солдат Микола Скрабунов, молодший сержант Євген Клименко та старший солдат Ігор Ємельяненко.
Без Сергія лишились батько Фелікс і мати Любов Котови иа сестра.[1]
Похований на Алеї слави Рівнянського кладовища у Кіровограді 25 серпня 2014-го. У місті оголошено жалобу.[2]
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
- На його честь названо вулицю (колишня Новозаводська) і провулок у селищі Гірничому.[3]
- на фасаді НВО № 31, яку закінчив Сергій Котовий, у пам'ять про нього відкрито меморіальну дошку.[4]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3 місце 9
- Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
- 2018 року встановлено меморіальну на будинку № 2 по провулку імені Сергія Котового — де він проживав.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нагороду вручили матері
- ↑ 25 серпня у Кіровограді прощатимуться з Сергієм Котовим. Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
- ↑ Довідник вулиць міста Кропивницького
- ↑ Кіровоградці дбайливо зберігають пам'ять про загиблих земляків-розвідників
- ↑ 16 разів пролунав Дзвін Пам'яті 20 серпня 2020 року
- ↑ У Кропивницькому відкрили меморіальну дошку пам'яті Сергія Котового
Джерела[ред. | ред. код]
- Котовий Сергій Феліксович [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Односельчанин про Сергія на YouTube
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 15 січня
- Народились 1988
- Померли 21 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Кропивницькому
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кропивницького
- Померли в Іловайську
- Поховані на Ровенському цвинтарі