Котіс VIII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котіс VIII
Κότυς
Народився невідомо
Помер 19
Країна Одриське царство
Стародавній Рим
Національність фракієць
Діяльність суверен
Титул цар
Посада король Одриськийd
Термін 12—19 роки н. е.
Попередник Реметалк I
Наступник Рескупорід III
Рід Сапейська династія
Батько Реметалк I
Мати Піфородида I
У шлюбі з Антонія Тріфена
Діти 2 сини і 2 доньки

Котіс VIII (д/н — 19) — володар Одрисько-сапейського царства в 1219 роках. Низка дослідників рахує цього царя від першого сапейського царя — тому позначають як Котіса III.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Сапейської династії. Син царя Реметалка I і Піфородиди I. 12 року після смерті батька за заповітом отримав південну та східну частини царства, що були більш розвинені. Стрийко Рескупорід III — північні області, де займалися переважно скотарством. Цей поділ затвердив імператор Октавіан Август. Невдовзі оженився на доньці Полемона I, царя Понту і Колхіди. Це збільшило багатства царя й водночас налагодило родинні зв'язки з малоазійською аристократією.

Згідно з Овідієм, він опікувався переважно розвитком літератури та мистецтва, надавав покровительство поетам й музикам. У внутрішніх справах продовжував політику батька. Залишався вірним Римській імперії. Водночас стикнувся з амбіціями стрийка, що бажав об'єднати царства. Цьому заважала підтримка імператора Августа.

У 14 році після смерті імператора, Рескупорід III активізував свої дії. Котіс VIII декілька разів перешкоджав спробам Рескупоріда III захопити свої володіння. Зрештою 19 року останній під час бенкету наказав вбити небожа, облаштувавши це як нещасний випадок (за іншими повідомленнями, Котіса VIII ув'язнено, де той начебто заподіяв собі смерть).

Дружина Котіса VIII з дітьми втекла до родичів у м. Кізік. Невдовзі імператор Тиберій влаштував суд, на якому Рескупоріда III було визнано винним. Усе царство було передано синам Котіса VIII — Реметалку II і Котісу IX.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Антонія Тріфена.

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Christian Settipani, Continuité " gentilice " et continuité familiale dans les familles sénatoriales romaines à l'époque impériale, 2000, Addenda III (janvier-décembre 2002), p. 111.
  • Bunson, Matthew (2002). Encyclopedia of the Roman empire. Infobase Publishing. p. 155. ISBN 978-0-8160-4562-4.