Кошель Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кошель Олексій Миколайович
Народився 18 липня 1973(1973-07-18) (50 років)
Сокирянський район, Чернівецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність громадський діяч, політичний експерт
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий ступінь доктор історичних наук (2023)

Олексі́й Микола́йович Ко́шель (18 липня 1973) — громадський діяч, політичний експерт. Доктор історичних наук (2023).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

1990—1995 рр. навчався на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка).

Стажування — Академії Середнього Заходу (1995 р., США), Академія Клаузенгоф (2003 р., Німеччина).

Доктор історичних наук («Духовенство Правобережної України в національно-культурному і духовно-освітньому відродженні (друга половина XIX – початок XX ст.)», Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, 2023 р.).

1996—2005 рр. — керівник прес-служби Комітету виборців України, головний редактор газети КВУ «Точка зору» та серії збірників аналітичних матеріалів «Нова влада», заступник голови правління КВУ.

2005—2006 — завідувач відділу Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України.

2006—2009 — директор аналітичного центру «Рада».

2005—2009 — старший викладач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

2013—2014 — голова Правління Комітету виборців України.

2014 — генеральний директор Комітету виборців України.

Член ради з питань національної єдності при Президентові України, член Виборчої Ради UA.

Дійсний член Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ при Кам'янець-Подільському національному університеті.

Державний службовець 4-го рангу (2005 р.).[1]

Автор книг[ред. | ред. код]

  • Духовенство Правобережної України в національно-культурному і духовно-освітньому відродженні (друга половина XIX – початок XX ст.) : монографія. 2022 р.
  • Методологічні основи моніторингу діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування/ Упорядники Дуда А. В., Кошель О. М. 2005 р.
  • Чеченський прецедент: криза великих систем (1997, у співавторстві),
  • Між церквою і наукою. Історичний нарис діяльності Подільського церковного історико-археологічного товариства (1865—1920) (1999).
  • Капличка для янголів. Збірка поезій. 2003 р.
  • Як перемогти на місцевих виборах 2006 р. (у співавт.). 2006 р.
  • Епістолярна спадщина Євтима Сіцінського. 2013 р.
  • Постаті в листах. Листування Євтима Сіцінського з діячами українського національного відродження (у співавт.). 2014 р.

Автор понад 50 наукових статей.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Кабінет Міністрів України Постанова від 18 серпня 2005 р. № 767 Київ "Про присвоєння рангів державним службовцям". www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 29 лютого 2024.