Чернівецька область
| Чернівецька область | |
|---|---|
 |
 |
| Герб Чернівецької області | Прапор Чернівецької області |
 |
|
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Буковина |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 7 серпня 1940 року |
| Код КОАТУУ: | 73000 |
| Населення: | ▼ 907 116 (на 1.04.2013) |
| Площа: | 8097 км² |
| Густота населення: | 111.6 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-37 |
| Обласний центр: | Чернівці |
| Райони: | 11 |
| Міста: обласного значення |
2 9 |
| Райони в містах: | 3 |
| Смт: | 8 |
| Села: | 398 |
| Селищні ради: | 8 |
| Сільські ради: | 252 |
| Номери автомобілів: | CE |
| Інтернет-домени: | chernovtsy.ua; cv.ua |
 |
|
| Обласна влада | |
| 58010, м. Чернівці, вул. Грушевського,1 | |
| Веб-сторінка: | http://www.oda.cv.ua |
| Голова ОДА: | Папієв Михайло Миколайович |
| Рада: | Чернівецька обласна рада |
| Голова ради: | Гайничеру Михайло Іванович |
Черніве́цька о́бласть — область у південно-західній частині України. Утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частини Бессарабії (з Хотином). Розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини. Площа 8100 км²; 922800 мешканців (373500 міських і 549300 сільських). Національний склад за переписом населення 2001 року: українці — 75,0%, румуни/молдавани — 19,8%, росіяни — 4,1%, поляки — 0,4%, білоруси — 0,2%, євреї — 0,2%, інші національності — 0,4%[1]. 11 міст, 11 селищ міського типу; 11 районів, 252 сільські ради.
Зміст |
Географія [ред.]
Область межує з Румунією на півдні та Молдовою на південному заході. На заході та північному заході - з Івано-Франківською, на півночі - із Тернопільською і Хмельницькою, а на сході з Вінницькою областями. Це найменша за площею область України.
Історія [ред.]
За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу різних держав: впродовж 415 років (1359—1774 рр.) вона перебувала у складі Молдавського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.) — Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період 1918—1940 та 1941—1944 рр.) — Румунії. Майже 48 років (1940—1941 та 1944—1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української РСР, а відтак і СРСР. З 1991 року Чернівецька область — складова незалежної України.
Населення [ред.]
Населення Чернівецької області на 1 січня 2010 року становило 904,4 тис. осіб.
Міське населення — 379,3 тис.(41.9%), сільське — 525,1 тис.(58.1%)
28,56% населення області проживає у місті Чернівцях.
Міське населення [ред.]
| Міські населені пункти з кількістю жителів понад 7,0 тисяч [2][3] | ||||||||||||||||||||
|
Національний склад [ред.]
| Національний склад Чернівецької обл. (перепис 2001 року) |
|||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Румуни | Молдавани | Росіяни | |||
| Чернівці | 236.691 | 79,9% | 4,5% | 1,6% | 11,3% | ||
| Новодністровськ | 10.344 | 87,1% | 0,3% | 0,9% | 10,2% | ||
| Вижницький район | 59.993 | 98,2% | 0,3% | 0,1% | 1,1% | ||
| Герцаївський район | 32.316 | 5,0% | 91,5% | 2,3% | 0,9% | ||
| Глибоцький район | 72.676 | 46,8% | 45,3% | 6,1% | 1,2% | ||
| Заставнівський район | 56.261 | 99,1% | 0,1% | 0,1% | 0,6% | ||
| Кельменецький район | 48.468 | 97,5% | 0,1% | 1,0% | 1,3% | ||
| Кіцманський район | 72.884 | 98,5% | 0,2% | 0,1% | 0,9% | ||
| Новоселицький район | 87.461 | 34,0% | 6,8% | 57,5% | 1,4% | ||
| Путильський район | 25.352 | 99,3% | 0,1% | 0,1% | 0,4% | ||
| Сокирянський район | 48.889 | 89,9% | 0,1% | 3,4% | 6,2% | ||
| Сторожинецький район | 95.295 | 59,6% | 36,8% | 0,3% | 1,4% | ||
| Хотинський район | 72.398 | 91,2% | 0,1% | 7,0% | 1,3% | ||
| Чернівецька область | 919.028 | 75,0% | 12,5% | 7,3% | 4,1% | ||
Економічний потенціал [ред.]
Транспортно-географічне положення [ред.]
Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою.
Природні ресурси [ред.]
Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.
У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні річки Прут виявлено значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт Красноїльськ є перспективне родовище мармуру.
На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся».
На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Серет, Черемош.
Докладніше: Річки Чернівецької області
У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території, зокрема: Кадубівська стінка, Товтрівська стінка, Совицькі болота, Чорнопотоцький заказник, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, Молочнобратський карстовий масив.
Виробництво [ред.]
Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.
У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.
Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.
Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п'ята частина основних фондів.
Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м'ясної продукції — 34,5% загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру — 12,4%, хліба і хлібобулочних виробів — 9,9%, кондитерських виробів — 9,6%, напоїв — 9,2%, молочної продукції — 6,2%, жирів — 4,1% та з переробки овочів і фруктів — 9,4%.
Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.
Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.
Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс — природне багатство нашого краю. Загальна площа лісів становить 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень становить 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.
На Буковині розвинуті художні промисли по виготовленню килимів, виробів з дерева, вишиванню.
Науковий потенціал [ред.]
У Чернівецькій області зосереджений значний науковий потенціал. Здійснюють свою діяльність науково-дослідні інститути: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буковинськиий університет.
Вищу освіту пропонують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, ПВНЗ Буковинськиий університет, Буковинський державний медичний університет, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Буковинська державна фінансова академія, Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державного політехнічного університету.
Пам'ятки [ред.]
На території Чернівецької області розташовано: 836 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 586 пам'яток історії (з них — 2 національного значення), 779 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 112 національного значення), 42 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. за № 878, включено 11 населених місць Чернівецької області: Вижниця, Герца, Глибока, Кельменці Кіцмань, Лужани, Новоселиця, Путила, Сторожинець, Хотин, Чернівці.[4]
Розвиток туризму [ред.]
Чернівецька область — це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.
За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.
У 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць. Триває спорудження чотирьох туристичних комплексів в Придністров'ї — у селі Дністрівка Кельменецького району вже відкрито перший в області яхт-клуб, у січні 2006 запрацює комплекс «Зелена Діброва» в селі Валя Кузьмина Глибоцького району. Відкрито новий туристичний комплекс у селі Мигове Вижницького району. Оздоровчі та туристично-розважальні комплекси на Буковині функціонують у мікрорайоні Цецино в Чернівцях, в селі Горбове Герцаївського району, на перевалі Німчич Вижницького району та селі Глибочок Сторожинецького району. Туристів також приймають понад 60 об'єктів сільського туризму.
Зовнішні зв'язки. Експорт [ред.]
У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Марино, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.
У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.
Сусідні області [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Етнічний склад Чернівецької області
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2011 по січень 2012 року
- ↑ Спадщина. Чернівецька область
Див. також [ред.]
|
||||||||||
|
||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||||||||||
