Чернівецька область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернівецька область
Coat of Arms of Chernivtsi Oblast .svg Flag of Chernivtsi Oblast.svg
Герб Чернівецької області Прапор Чернівецької області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Буковина
Країна: Україна Україна
Утворена: 7 серпня 1940 року
Код КОАТУУ: 7300000000
Населення: 908 540 (1 лютого 2014)[1]
Площа: 8097 км²
Густота населення: 111.6 осіб/км²
Телефонні коди: +380-37
Обласний центр: м. Чернівці
Райони: 11
Міста:

обласного значення
районного значення


2
9
Райони в містах: 3
Смт: 8
Села: 398
Селищні ради: 8
Сільські ради: 252
Номери автомобілів: CE
Інтернет-домени: chernovtsy.ua; cv.ua
Мапа області
Обласна влада
58010, м. Чернівці, вул. Грушевського,1
Веб-сторінка: http://www.oda.cv.ua
Голова ОДА: Папієв Михайло Миколайович
Рада: Чернівецька обласна рада
Голова ради: Гайничеру Михайло Іванович

Черніве́цька о́бласть — область у південно-західній частині України. Утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частини БессарабіїХотином). Розташована у межах Карпат, Передкарпаття (Буковинське Прикарпаття) та Покутсько-Бессарабської височини.

Площа 8100 км²; 922800 мешканців (373500 міських і 549300 сільських). Національний склад за переписом населення 2001 року: українці — 75,0%, румуни/молдавани — 19,8%, росіяни — 4,1%, поляки — 0,4%, білоруси — 0,2%, євреї — 0,2%, інші національності — 0,4%[2]. 11 міст, 11 селищ міського типу; 11 районів, 252 сільські ради.

Географія[ред.ред. код]

Область межує з Румунією на півдні та Молдовою на південному сході. На заході та північному заході — з Івано-Франківською, на півночі — із Тернопільською і Хмельницькою, а на сході з Вінницькою областями. Це найменша за площею область України.

Історія[ред.ред. код]

За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу різних держав: впродовж 415 років (1359–1774 рр.) вона перебувала у складі Молдавського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.) — Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період 1918–1940 та 1941–1944 рр.) — Румунії. Майже 48 років (1940–1941 та 1944–1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української РСР, а відтак і СРСР. З 1991 року Чернівецька область — складова незалежної України.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Докладніше у статті Адміністративний устрій Чернівецької області

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Чернівці.

У складі області:

  • районів — 11;
  • районів у містах — 3;
  • населених пунктів — 417, в тому числі:
    • міського типу — 19, в тому числі:
      • міст — 11, в тому числі:
        • міст обласного значення — 2;
        • міст районного значення — 9;
      • селищ міського типу — 8;
    • сільського типу — 398, в тому числі:
      • сіл — 398;
      • селищ — 0.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 11;
  • районних рад у містах — 3;
  • міських рад — 11;
  • селищних рад — 8;
  • сільських рад — 252.

Райони[ред.ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Вижницький м. Вижниця Адм. устрій
2 Герцаївський м. Герца Адм. устрій
3 Глибоцький смт Глибока Адм. устрій
4 Заставнівський м. Заставна Адм. устрій
5 Кельменецький смт Кельменці Адм. устрій
6 Кіцманський м. Кіцмань Адм. устрій
7 Новоселицький м. Новоселиця Адм. устрій
8 Путильський смт Путила Адм. устрій
9 Сокирянський м. Сокиряни Адм. устрій
10 Сторожинецький м. Сторожинець Адм. устрій
11 Хотинський м. Хотин Адм. устрій

Міста обласного значення[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Вашківці Вижницький район
2 Вижниця Вижницький район
3 Герца Герцаївський район
4 Заставна Заставнівський район
5 Кіцмань Кіцманський район
6 Новоселиця Новоселицький район
7 Сокиряни Сокирянський район
8 Сторожинець Сторожинецький район
9 Хотин Хотинський район

Райони у містах[ред.ред. код]

Район Входження
1 Першотравневий м. Чернівці
2 Садгірський м. Чернівці
3 Шевченківський м. Чернівці

Сусідні області[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Населення Чернівецької області на 1 січня 2010 року становило 904,4 тис. осіб.
Міське населення — 379,3 тис.(41.9%), сільське — 525,1 тис.(58.1%)

28,87 % населення області проживає у Чернівцях.

Міське населення[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 7,0 тисяч [3][4]
Чернівці 262,4 Глибока 9,5
Сторожинець 14,5 Сокиряни 9,5
Новодністровськ 10,8 Заставна 8,1
Красноїльськ 10,0 Новоселиця 7,8
Хотин 9,8 Берегомет 7,8

Національний склад[ред.ред. код]

Найбільші національності у містах, селищах та селах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Національний склад Чернівецької обл.
(перепис 2001 року)
Населення  Українці   Румуни   Молдавани   Росіяни 
Чернівці 236.691 79,9% 4,5% 1,6% 11,3%
Новодністровськ 10.344 87,1% 0,3% 0,9% 10,2%
Вижницький район 59.993 98,2% 0,3% 0,1% 1,1%
Герцаївський район 32.316 5,0% 91,5% 2,3% 0,9%
Глибоцький район 72.676 46,8% 45,3% 6,1% 1,2%
Заставнівський район 56.261 99,1% 0,1% 0,1% 0,6%
Кельменецький район 48.468 97,5% 0,1% 1,0% 1,3%
Кіцманський район 72.884 98,5% 0,2% 0,1% 0,9%
Новоселицький район 87.461 34,0% 6,8% 57,5% 1,4%
Путильський район 25.352 99,3% 0,1% 0,1% 0,4%
Сокирянський район 48.889 89,9% 0,1% 3,4% 6,2%
Сторожинецький район 95.295 59,6% 36,8% 0,3% 1,4%
Хотинський район 72.398 91,2% 0,1% 7,0% 1,3%
Чернівецька область 919.028 75,0% 12,5% 7,3% 4,1%


Мовний склад[ред.ред. код]

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Мовний склад Чернівецької обл.
(перепис 2001 року)
Населення Українська Румунська/Молдовська Російська Польська
Чернівці 236.691 79,2% 4,4% 15,3% 0,1%
Новодністровськ 10.344 85,7% 0,6% 13,4%
Герцаївський район 32.316 4,8% 93,8% 1,2%
Глибоцький район 72.676 52,6% 46,0% 1,2% 0,2%
Кельменецький район 48.468 97,8% 0,8% 1,3%
Хотинський район 72.398 91,6% 7,0% 1,3%
Кіцманський район 72.884 98,8% 0,2% 0,9%
Новоселицький район 87.461 34,1% 64,0% 1,8%
Путильський район 25.352 99,5% 0,1% 0,4%
Сокирянський район 48.889 90,4% 3,0% 6,4%
Сторожинецький район 95.295 61,4% 35,6% 1,8% 1,0%
Вижницький район 59.993 98,5% 0,4% 1,0%
Заставнівський район 56.261 99,2% 0,1% 0,6%
Чернівецька область 919.028 75,6% 18,7% 5,3% 0,2%


Економічний потенціал[ред.ред. код]

Транспортно-географічне положення[ред.ред. код]

Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні річки Прут виявлено значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт Красноїльськ є перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся».

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Серет, Черемош.

Докладніше: Річки Чернівецької області

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території, зокрема: Кадубівська стінка, Товтрівська стінка, Совицькі болота, Чорнопотоцький заказник, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, Молочнобратський карстовий масив.

Виробництво[ред.ред. код]

Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.

Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.

Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п'ята частина основних фондів.

Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м'ясної продукції — 34,5% загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру — 12,4%, хліба і хлібобулочних виробів — 9,9%, кондитерських виробів — 9,6%, напоїв — 9,2%, молочної продукції — 6,2%, жирів — 4,1% та з переробки овочів і фруктів — 9,4%.

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.

Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс — природне багатство нашого краю. Загальна площа лісів становить 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень становить 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.

На Буковині розвинуті художні промисли по виготовленню килимів, виробів з дерева, вишиванню.

Науковий потенціал[ред.ред. код]

У Чернівецькій області зосереджений значний науковий потенціал. Здійснюють свою діяльність науково-дослідні інститути: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буковинськиий університет.

Вищу освіту пропонують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, ПВНЗ Буковинськиий університет, Буковинський державний медичний університет, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Буковинська державна фінансова академія, Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державного політехнічного університету.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території Чернівецької області розташовано: 836 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 586 пам'яток історії (з них — 2 національного значення), 779 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 112 національного значення), 42 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. за № 878, включено 11 населених місць Чернівецької області: Вижниця, Герца, Глибока, Кельменці Кіцмань, Лужани, Новоселиця, Путила, Сторожинець, Хотин, Чернівці.[5]

Розвиток туризму[ред.ред. код]

Чернівецька область — це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

У 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць. Триває спорудження чотирьох туристичних комплексів в Придністров'ї — у селі Дністрівка Кельменецького району вже відкрито перший в області яхт-клуб, у січні 2006 запрацює комплекс «Зелена Діброва» в селі Валя Кузьмина Глибоцького району. Відкрито новий туристичний комплекс у селі Мигове Вижницького району. Оздоровчі та туристично-розважальні комплекси на Буковині функціонують у мікрорайоні Цецино в Чернівцях, в селі Горбова Герцаївського району, на перевалі Німчич Вижницького району та селі Глибочок Сторожинецького району. Туристів також приймають понад 60 об'єктів сільського туризму.

Зовнішні зв'язки. Експорт[ред.ред. код]

У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Марино, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.

У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.