Кредитні гроші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кредитні гроші — це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин. Вони, як і інші форми грошей, виникли стихійно внаслідок подальшого розвитку товарно-грошових відносин, коли кредит став їх іманентною складовою частиною.

Закони обігу кредитних грошей[ред.ред. код]

Перший закон, який був відкритий ще Дж. Стюартом, передбачає: умови емісії грошей зберігають у собі умови їх зворотного притоку. Це обумовлено кредитним характером емісії грошей. Їх випуск здійснюється шляхом видачі кредиту економічним суб'єктам на умовах їх повернення у визначений строк. Гроші повертаються в банк, коли одержувач банківського кредиту або платник за векселем, що знаходиться в портфелі банку, погашає заборгованість. Таким чином, грошова маса (кількість грошей в обігу) представляє собою результат взаємодії двох грошових потоків:

  • один потік — випуск грошей через банки де проходить розподіл платіжних засобів між економічними суб'єктами, що мають потребу в грошах;
  • другий потік — повернення грошей в банки внаслідок погашення боргових зобов'язань.

Другий закон обігу кредитних грошей — «забезпеченість» емісії грошей. Умови цього закону передбачають таку систему кредитування, котра гарантувала би видачу позик у міру зростання потреб товарообороту в грошах і погашення кредиту (при її зниженню). Строк користування кредитом (а значить, строк перебування грошей в обігу) визначається його забезпеченням. Практично ця вимога реалізується з допомогою принципу забезпеченості кредиту. З точки зору заставного права банку, забезпечення — це матеріальна гарантія повернення кредиту.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи.-1996.
  • Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ.-2001.-602с.