Вікіпедія:Стиль/Вступ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вступний розділ — це розділ статті Вікіпедії перед таблицею змісту та першим розділом статті. Вступ знайомить із темою статті та коротко переказує найважливіші аспекти теми. (Не варто плутати з вступом журналістських статей, бо він служить для зовсім інших цілей.)

Вступний розділ сам може бути короткою статтею на тему. Тут має бути визначення теми, встановлення контексту, пояснення чому тема значима та підсумок найважливіших моментів — включно із помітними суперечностями. Вибраний матеріал для вступу має бути важливий для теми, згідно з опублікованими авторитетними джерелами, а значимість предмету статті має бути розкрита в перших кількох реченнях. Якщо важлива інформація не розкрита в тілі статті, то вона не повинна згадуватись у вступі, хіба що це якісь незначні факти.

Вступ — це перша частина статті, яку читає більшість читачів, а багато читає тільки вступ. Треба продумати, як подати факти, щоб зацікавити читати далі, але вступ не повинен «дражнити» читача натяками на подальший вміст. Натомість, щоб привабити до статті, вступ має бути написаний зрозуміло, доступним стилем з нейтральної точки зору; він повинен містити не більше ніж чотири абзаци та спиратись на відповідні джерела.

Елементи вступу[ред.ред. код]

  • Посилання на інші значення мають бути першими елементами сторінки, перед будь-якими шаблонами-повідомленнями, шаблонами-картками чи зображеннями; якщо читач потрапив на неправильну сторінку, він захоче про це дізнатись в першу чергу. Текстові браузери та програми для читання подають сторінку послідовно частинами. В такому випадку дуже доречно коли посилання на інше значення стоїть на початку статті. Не робіть таке посилання розділом.
  • Шаблони-повідомлення мають йти відразу за посиланнями на інші значення. Ці повідомлення інформують читача про загальну якість статті та повинні з’являтись перед самою статтею.
  • Шаблони-картки містять коротку інформацію чи огляд предмету статті, і відповідно повинні бути перед текстом статті (хоча в дійсності вони загалом з’являються збоку від вступного розділу). Головна різниця між шаблоном карткою та навігаційним шаблоном є наявність параметрів: навігаційний шаблон ідентичний в усіх статтях певної теми, тоді як інформаційний шаблон має різний вміст в кожній статті.
  • Попередження про незвичні шрифти інформує читача про наявність іноземних шрифтів, які можуть не підтримуватись системою чи браузером користувача. Якщо треба, вони мають бути близько до тексту з іноземними літерами, так щоб не треба було гортати сторінку щоб побачити це повідомлення. В загальному це до коротких шабонів-карток, але після довгих.
  • Зображення. Підпис зображення є частиною тексту статті. Якщо в статті є посилання на інші значення, тоді вступне зображення має з’являтись якраз перед вступним текстом. Якщо ні, то текстова програма спочатку покаже підпис зображення, що є частиною вмісту статті, тоді вискочить із статті, щоб прочитати посилання на перенаправлення, а тоді повернеться до вступного тексту, що не є логічним порядком.
  • Бокові навігаційні шаблони є підбіркою посилань, що використовуються в серії статей на тему, щоб полегшити перехід між цими статтями. Бокові навігаційні шаблони іноді ставлять у вступі, особливо коли немає шаблонів-карток. Якщо такий шаблон є, боковий навігаційний шаблон можна перенести до будь-якого іншого розділу.
  • Вступний текст. Як пояснюється нижче, всі статті за винятком найкоротших повинні мати вступний розділ. Вступ повинен встановити значимість, повинен містити вагому критику чи суперечності та має зацікавити читача. Належний розмір вступу залежить від статті, проте зазвичай не повинен бути більший ніж чотири абзаци.
  • Таблиця змісту автоматично з’являється в статтях де більш ніж три заголовки. Намагайтесь за можливості не міняти стандартне розміщення змісту, оскільки це змінює звичний вигляд сторінок. Якщо вам треба змінити розташування таблиці змісту, поставте її після вступного тексту для логічності. Користувачі текстових програм очікують побачити таблицю змісту після вступного тексту; вони можуть пропустити текст між змістом та першим заголовком.

Посилання на джерела[ред.ред. код]

Вступ має бути верифікованим. Правило верифікованісті каже, що матеріал, який піддається сумніву або ймовірно буде піддаватись та цитати повинні бути підтверджені посиланням на джерело. Оскільки вступ зазвичай повторює інформацію з тіла статті, авторам слід подумати як уникнути надмірної кількості посилань у вступі та допомогти читачам знайти джерело для спірних матеріалів. Вступи зазвичай пишуть на вищому рівні загальності аніж тіло статті тому менш імовірно, що інформація з вступного розділу про не суперечливий предмет буде піддаватись сумніву; однак для вступів немає якихось винятків у вимогах до посилань на джерела. Необхідність посилань у вступному розділі повинна визначатись для кожного окремого випадку через пошук консенсусу між користувачами. Комплексний, поточний чи суперечливий предмет може вимагати більше посилань; інші – менше. З іншого боку немає такої вимоги, щоб в якомусь типі статей однозначно були посилання на джерела, а в іншому типі статей були однозначно непотрібні.

Деякі матеріали, включно з прямими цитатам та суперечливі дані про живих людей повинні мати посилання на джерело кожного разу, коли згадуються, незалежно від рівня загальності та розміщення в тексті.

Вступний текст[ред.ред. код]

Дайте доступний огляд теми[ред.ред. код]

Вступний розділ повинен стисло розглядати найважливіші точки зору із статті таким чином, щоб це могло бути і окремою короткою версією статті. У вступі має бути встановлена значимість теми, або принаймні має бути така спроба (проте не через вживання епітетів «вихваляння», наприклад «знаменитий» чи «легендарний»). Тут важливіше ніж деінде в статті щоб текст був доступний. Не натякайте на вражаючі факти без їхнього опису. Слід продумати як зацікавити читача. Дописувачі мають уникати довгих абзаців та занадто детальних описів, оскільки докладніше тема буде розкрита в тілі статті.

Загалом добре згадати корисні скорочення, але уникайте складної для розуміння термінології та символів. Слід уникати математичних рівнянь та формул в тих випадках коли це суперечить завданню зробити вступний розділ доступним для максимально широкої аудиторії. Якщо незвичні терміни необхідні, вони мають бути в контексті, вікіфіковані та коротко описані. Предмет статті треба згадувати в знайомому для звичайного читача контексті. Наприклад, краще описати розташування містечка з посиланням на область чи більші сусідні міста ніж за допомогою координат. Не слід кидати читача в розгляд незнайомого предмета з перших слів, краще зробіть це поступово.

Пропорційне висвітлення[ред.ред. код]

Згідно з правилом нейтральності, матеріал має бути висвітлений відповідно до його важливості для предмету статті, згідно з опублікованими авторитетними джерелами. Це справедливо як для вступу так і для тіла статті. Якщо точки зору по різному висвітлені в статті і у вступі, дописувачі повинні намагатись подолати таку розбіжність. Істотна інформація не повинна згадуватись у вступі, якщо її немає в тексті статті, проте не все згадане у вступі має повторюватись у статті. Серед виключень такі конкретні факти, як цитати, приклади, дати народження, назви таксонів, номери справ та титули. Дане застереження не слід сприймати не як підставу виключати інформацію із вступу, але як рекомендацію узгодити висвітлення матеріалу у статті та у вступі.

Перший абзац[ред.ред. код]

В першому має бути визначення теми статті з нейтральної точки зору, але без надмірних деталей. Через обставини та факти, що стосуються теми, має бути встановлений контекст в якому тема розглядається. Якщо доречно слід додати розташування та час. Мають бути зазначені межі теми; наприклад у вступі до статті список мурованих фортець Росії лаконічно наведено межі цього списку.

Перше речення[ред.ред. код]

Перше речення повинно розказати про тему статті звичайному читачу.

  • За можливості, назва сторінки має бути підметом першого речення[1]. Однак, коли назва статті просто описова — наприклад історія ювелірної справи в Україні — немає потреби озвучувати назва в головному тексті.
  • Аналогічно, якщо сторінка є списком, не потрібно починати «Це є список речей X». Зрозумілий та більш інформативний початок краще ніж дослівне повторення назви сторінки.
  • Коли назву сторінки використовують як підмет першого речення, вона може бути в трохи іншій формі, можуть бути подані різні варіанти, включно із синонімами[2]. Проте якщо назва сторінки містить пояснення в дужках, то таку назву з уточненням в дужках не слід використовувати в статті[3].
  • Якщо предмет стаття має визначення, тоді воно повинно бути коротко сформульовано в першому реченні: за можливості відразу зазначайте контекст для не фахівців. Аналогічно, якщо назва статті спеціалізований термін, додайте контекст якомога раніше[4].
  • Намагайтесь уникати надмірної багатослівності в першому реченні, тут має бути істотна інформація, яка ще не надана самою назвою статті. Пам'ятайте, що назва стаття не мусить бути дослівно відтворена у вступі[5].
  • Якщо тема статті відома через якусь одну причину, цю причину зазвичай слід давати в першому реченні[6].
  • Якщо стаття розказує про вигаданий персонаж чи місце, скажіть це[7].

Формат першого речення[ред.ред. код]

Якщо назва статті формально чи широко визнана назва для предмету статті, то покажіть її якомога раніше в першому реченні:

Електрон — стабільна, негативно заряджена елементарна частинка, що входить до складу всіх атомів. (Електрон)

В іншому випадку включіть назву статті в перше речення, якщо це можливо нормальною мовою:

Історія української філософії є органічним складником історії всесвітньої філософії. (Історія української філософії)

Тільки перше використання назви статті та значних альтернативних назв слід виділяти жирним шрифтом:

Мумбаї, до 1995 року Бомбей — місто на заході Індії, на узбережжі Аравійського моря, столиця штату Махараштра.

Якщо назву статті важко природно включити в перше речення, не треба намагатись спотворити формулювання заради такого включення:

Red x.svg Повені на річці Міссісіпі в 2011 році — це серія повеней в басейні річки Міссісіпі в квітні та травні 2011 року, які були одними з найбільших та руйнівних в Сполучених Штатах за минуле століття.

Натомість, просто опишіть предмет звичайною мовою, без надмірної багатослівності:

Green check.svg Повені на річці Міссісіпі в квітні та травні 2011 року були одними з найбільших та руйнівних в Сполучених Штатах за минуле століття.

Якщо назва статті відсутня в першому реченні, не потрібно виділяти жирним шрифтом схожі слова:

Red x.svg Група Бітлз прибула в Сполучені Штати 7 лютого 1964 року, це стало важливим етапом в історії комерційного успіху групи. (Група Бітлз в Сполучених Штатах)

Абревіатури та синоніми[ред.ред. код]

Якщо предмет статті має поширені абревіатури чи більш ніж одну назву, такі абревіатури (в дужках) та кожна додаткова назва має бути виділена жирним шрифтом коли зустрічається в тексті вперше.

Гідроксид натрію також відомий як їдкий натр та каустична сода — це…

Посилання на контекст[ред.ред. код]

Перше речення повинне відсилати до ширших чи більш елементарних тем, що визначають тему статті чи подають контекст.

Наприклад, якщо стаття про будівлю чи якусь місцевість, то вона повинна містити посилання на більшу географічну область, де вона розташована.

Гвінейська затоказатока у Атлантичному океані, біля берегів Екваторіальної Африки

Якщо стаття про якийсь технічний чи спеціальний термін, тоді перше речення абзацу повинно зазвичай містити посилання на сферу застосування цього терміну.

Абсолютна величина чи модуль — в математиці, величина, значення або число незалежно від знака.

Біографії живих людей[ред.ред. код]

Коли у вступі пишете про суперечливі моменти в біографії живих людей, не можна пропускати значимий матеріал або давати його занадто багато: завжди ретельно перевіряйте авторитетні джерела. Пишіть сухо і нехай факти говорять самі за себе.

Нові публікації, що стосуються предмету статті, суперечливі чи ні, треба розглядати з історичної перспективи. Те що найновіше — не обов'язково найбільш значиме: збалансовано подавайте нову і стару інформації, пропорційно до їхньої ваги. Коли особа помирає, немає потреби радикально переписувати вступ. Хіба що причина смерті сама по собі значима, тоді переважно вистачає одного речення, щоб це описати.

Альтернативні назви[ред.ред. код]

Сторінка у вікіпедії може мати тільки одну назву. Коли предмет статті має інші значимі назви, вони мають бути згадані в статті, зазвичай в першому реченні чи абзаці. Тут можуть бути різні способи запису, коротші або довші варіанти, історичні назви та значимі назви іншою мовою. Насправді, альтернативні назви можуть бути використані в тексті статті там де вони більш доречні ніж назва сторінки. Наприклад, місто «Гданськ» може називати також «Данциг» у відповідному історичному контексті. Дописувачі мають знайти компроміс між бажанням подати якнайбільше інформації та доступним викладом тексту.

Назви статей іншими мовами[ред.ред. код]

В більшості випадків назви статей пишуть українською мовою, проте бувають випадки коли предмет статті більш відомий в україномовних джерелах під іншомовною назвою. В цьому випадку, може використовуватись не україномовна назва.

Короткі статті[ред.ред. код]

Вступ може бути взагалі непотрібним, якщо стаття коротка. У вікіпедії вітається доповнення коротких статей, але за відсутності авторитетних джерел, це може бути неможливо. Як тільки стаття достатньо розширена, в загальному випадку це близько 400 чи 500 слів, можна спробувати додати вступний розділ.

Розмір[ред.ред. код]

Доречний розмір вступного розділу залежить від загального розміру статті. Як рекомендація — не як беззастережне правило — вступ не повинен здебільшого перевищувати чотири абзаци. Може бути корисною наступна порада:

Розмір статті Розмір вступу
Менш ніж 15 тис. знаків один чи два абзаци
15 — 30 тис. знаків два чи три абзаци
Більш ніж 30 тис. знаків три або чотири абзаци

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наприклад:

    Акролеїн — це органічна сполука з їдким запахом…

    але не

    Ця органічна сполука, відома як акролеїн, має їдкий запах…

  2. Наприклад в статті «Велика Британія»:

    Велика Британія (відома також як Великобританія, Британія або Англія) — суверенна держава, розташована біля північно-західного узбережжя континентальної Європи.

  3. Таким чином стаття Оберон (супутник) має починатись так:

    Оберон — другий за розміром та масою зовнішній супутник планети Уран

    але не так:

    Оберон (супутник) — другий за розміром та масою…

  4. Наприклад, замість:

    Функція — це правило, яке кожному елементу з першої множини

    пишіть:

    Функція в математиці — це правило, яке кожному елементу з першої множини

  5. Наприклад, замість

    Пакистано-Іракські стосунки — це стосунки між Пакистаном та Іраком.

    спробуйте:

    Ірак та Пакистан встановили дипломатичні стосунки в 1947 році.

    Пам'ятайте що назва статті не повинна завжди повторюватись у вступі якщо назва статті описова, у всякому разі твердження «стосунки — це стосунки» нічого не говорить читачу, який не знає терміну «дипломатичні стосунки». В другому випадку дописувач свідомо включив в перше речення нову інформацію (що стосунки були встановлені в 1947 році) в першому реченні, замість повторення назви статті.
  6. Наприклад:

    Еммі Амалі Нетер (23 березня 1882 — 14 квітня 1935) — німецький математик, відома своїм новаторським підходом до абстрактної алгебри та своїм внеском в теоретичну фізику.

    У прикладі не тільки згадується, що особа була математиком, а й вказується область спеціалізації та що вона зробила поза спеціалізацією. Роки народження та смерті зорієнтовують щодо часу діяльності. Читач, який на цьому закінчить читати вже знатиме: коли вона жила, що вона робила і чому вона значима.

  7. Наприклад:

    Гомер Сімпсон — вигаданий персонаж мультсеріалу Сімпсони.