Крива забування Еббінгауза
Крива забування Еббінгауза — графік, розроблений німецьким психологом Германом Еббінгаусом, що показує процес забування людиною інформації протягом часу.
Як експеримент і за допомогою самодіагностики (проводив експерименти на собі) Еббінгаус вивчав запам'ятовування безглуздих складів, які складались з двох приголосних і голосної між ними (таких як: «вод», «гіс», «лоч», «зоф»), вивчав 169 переліків (списків) у кожному з яких було по 13 складів,[1] а потім після паузи пробував правильно відтворити серію запам'ятованих складів — тестував себе в інтервалах часу, щоб можна було описати форму кривої забування. Тестування робив через різні проміжки часу — від 21 хвилини до 31 дня. Мало місце забування певної кількості складів. Результати його експерименту показують, що найінтенсивніше забування відбувається відразу після заучування, поступово уповільнюючись.[1] Через дві доби в пам'яті залишається 28 % інформації, яка потім з незначними втратами зберігається протягом 30 діб.[1]
З графіку за кривою видно, що через перші двадцять хвилин у пам'яті залишається до 60 % того, що було заучено. Через годину, тільки 45 %, а після одного дня — тільки 34 % з того, що було заучено. Через шість днів після заучування в пам'яті залишається до 23 %; і лише 15 % того, що було вивчено, міцно зберігається.
Крива забудькуватості має дуже крутий нахил, коли матеріал зберігається нісенітницею.
Матеріал, який у процесі заучування піддається смисловій обробці, менше піддається забуванню, тому динаміка забування осмисленого матеріалу відрізняється від кривої забування Еббінгауса.[1][2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Психологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. І. Ф. Прокопенка; худож.-оформлювач Ю. Ю. Романіка. — Харків: Фоліо, 2012. — 863 с. ISBN 978-966-03-5950-5.
- ↑ Навчання лексичного аспекту чужеземної мови у вищих навчальних закладах / Юрій Гнаткевич «Просвіта», 1999. — 319 с.
| ||||||||||||||||
