Кідзіро Намбу

Кідзіро Намбу
яп. 南部 麒次郎
Народився	22 вересня 1869(1869-09-22) Префектура Саґа, Японія
Помер	1 травня 1949(1949-05-01) (79 років) Токіо-сіті, Токіо, Японія
Країна	Японія
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військова академія армії Японії
Роки активності	з 1889
Військове звання	генерал-лейтенант
Нагороди	Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
Медіафайли у Вікісховищі

Кідзіро Намбу (яп. 南部 麒次郎; 22 вересня 1869 — 1 травня 1949) — японський офіцер, генерал-лейтенант Імперської армії, відомий як конструктор численних моделей стрілецької зброї.

Біографія

Намбу був сином бідного самурая з ліквідованого в 1871 році князівства Сага на острові Кюсю в південній частині Японії. Його мати померла під час пологів, і батько, не маючи коштів, щоб прогодувати сина, продав його місцевому купцеві. Завдяки важкій праці та цілеспрямованості у 20 років він вступив в Імператорську академії японської армії, яку він закінчив у 23 роки. Його великі успіхи у навчанні були відзначені тим, що він був випущений не в чині підпоручника, як більшість випускників, а в чині поручика серед небагатьох відмінників.

В 1897 році капітан Намбу був призначений в Токійський Арсенал, де йому було доручено працювати під керівництвом відомого конструктора зброї Наріакіра Арісака за проектом гвинтівки Тип 30, за якою пішов револьвер Тип 26. Потім він отримав звання майора і отримав наказ розробити напівавтоматичний пістолет для військових. Ця конструкція під розроблений Намбу патрон калібром 8-мм була ранньою версією знаменитого Намбу Тип 14 і була завершена в 1902 році. В 1907 році Намбу також виготовив більш компактну та легку версію під патрон калібру 7 міліметрів. Зразок був високо оцінений тодішнім міністром армії Терауті Масатаке, але японська армія не прийняла його на озброєння через високу вартість виробництва. Проте повнорозмірну версію цього пістолета було зрештою використано Спеціальними військово-морськими військами Імператорського флоту Японії, а компактна версія була продано приватним клієнтам.

Пістолет Тип 14 був покращеною версією зразка 1902 року, аналогічною за габаритами та виконанням. Він був випущений для унтерофіцерів, в той час як старші офіцери мали купувати зброю за свій рахунок. Тип 14 став найпоширенішим пістолетом у японській армії. Більшість пістолетів виготовив Токійський Арсенал, невелика кількість була виготовлена Tokyo Gas Industry. Виробництво Тип 14 тривало до кінця Другої світової війни у 1945 році. Загальний обсяг виробництва оцінюється приблизно в 200 000 пістолетів всіх типов.

У період роботи Намбу на Армійському збройовому заводі (пізніше перейменованого в Кокурський арсенал) в 1914 році він розробив станковий кулемет Тип 3, а в 1922 році — ручний кулемет Тип 11. В 1922 році Намбу був підвищений до генерал-лейтенанта і призначений відповідальним за Токійський артилерійський арсенал. В 1923 році він реорганізував систему армійських арсеналів і був призначений командувачем Армійського арсеналу вибухівки та Армійським інститутом наукових досліджень. В 1924 він пішов з військової служби.

В 1927 році Намбу заснував компанію Nambu Arms Manufacturing Company в Токіо, отримавши фінансову підтримку від дзайбацу Окура. Намбу отримав багато контрактів як від японської армії, так і від військово-морського флоту на пістолети, ручні та станкові кулемети, а також для тестування і оцінки багатьох зарубіжних зразків. За час роботи компанії були створені станковий кулемет Тип 92, пістолет Намбу Тип 94, пістолет-кулемет Тип 100 та кулемети Тип 96 і Тип 99.

Наприкінці Другої світової війни Намбу оголосив, що його компанія припинить виробництво зброї, проте її підприємства були конфісковані американською окупаційною владою і продовжували виробляти обладнання (під назвою Shin-Chuō Industries) для поліції, а потім для сил національної безпеки — попередника Cил самооборони. Після смерті Намбу його компанію поглинув японський виробник високоточного обладнання Minebea Co.

Нагороди

Отримав численні нагороди, серед яких:

• Орден Священного скарбу
  • 2-го класу (1914) — за розробку кулемета Тип 3.
  • 1-го класу
• Орден Вранішнього Сонця 2-го класу
• Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
• Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова

Література

• Bishop, Chris (eds) The Encyclopedia of Weapons of World War II. Barnes & Nobel. 1998. ISBN 0-7607-1022-8
• Chant, Chris, Small Arms of World War II. Zenith Press 2002. ISBN 0-7603-1171-4
• Hogg, Ian. Greenhill Military Small Arms Databook. Greenhill Books. 1999. ISBN 1-85367-360-9
• Nila, Gary, Japanese Naval Aviation Uniforms and Equipment 1937-45 (Elite) Osprey Publishing 2002, ISBN 1-84176-465-5

Посилання

• Dragons of Fire.com
• Japanese Nambu Pistols
• Nambu World: A Brief History of Japanese Handguns