Лакей Іпполіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лакей Іполит
угор. Hyppolit, a lakáj
Жанр романтична кінокомедія і кінокомедія[1][2]
Режисер Стів Секелі
Продюсер Steve Sekelyd
Сценарист Кароль Ноті
На основі вистава «Лакей Іполит» Іштвана Загона
У головних
ролях
Дьюла Цортош
Дьюла Кабош
Пал Явор
Оператор Іштван Ейбен
Едуард Гьош
Композитор Міхаль Ейземанн
Монтаж Ласло Бенедек
Кінокомпанія Sonor Film
Дистриб'ютор Kovács Emil és Társa
Тривалість 77 хв
Мова угорська
Країна Угорщина Угорщина
Дата виходу 1931
IMDb ID 0021985
CMNS: Лакей Іпполіт у Вікісховищі

«Лакей Іполит» (угор. Hyppolit, a lakáj) — угорський чорно-білий фільм, знятий 1931 року в жанрі комедії характерів режисером Стівом Секелі.[3] Другий угорський фільм, знятий зі звуком. Культовий фільм в Угорщині, 2000 року визнаний одним з дванадцяти кращих угорських фільмів всіх часів.[4] Сценарій фільму написаний Каролем Ноті на основі одноіменної вистави Іштвана Загона.[5][6] Композитор — Міхаль Ейземанн.[7]

В ролях[ред. | ред. код]

  • Дьюла Чортош — Іполит
  • Дьюла Кабош — Матьяш Шнайдер
  • Міці Гарасті — дружина Шнайдера
  • Єва Феньвешші — Терка, дочка Шнайдера
  • Дьюла Гозон — Макац
  • Міці Ердельї — Мімі
  • Пал Явор — Іштван Бенедек
  • Шандор Гот — міський депутат
  • Ерно Сенеш — Тобіаш
  • Марча Шимон — Юлча

Сюжет[ред. | ред. код]

Матьяш Шнайдер — багатій, але простонародного походження, підприємець в транспортній галузі, який швидко здобув свої статки. Його дружина, забагатівши, намагається копіювати поведінку аристократів. Після того, як вона наймає на роботу освіченого лакея Іполита, котрий служив у графській родині протягом 27 років, життя Шнайдерів змінюється. Тепер Матьяшу доводиться поголити вуса, почати носити смокінг та куштувати французьку кухню замість смаженої гуски з цибулею, а Іполит примушує дружину Матьяша займатися спортом та сидіти на дієті.

Дочка Матьяша, Терка, закохується в їхнього керуючого справами Іштвана Бенедека, колишнього водія, котрий змушений приховувати, що є дипломованим інженером. Інакше не зміг би знайти роботу в фірмі Шнайдера. Мати Терки вважає звичайного водія негідним руки її доньки, змушує його звільнитися, а сама тим часом планує видати Терку заміж за вихідця з аристократичної родини, але недалекого Макача. Чий дядько працює міським депутатом і може допомогти Шнайдеру отримати контракт по вивезенню з Будапешту сміття, а це автоматично гарантуватиме фірмі сяючі фінансові перспективи. Тим часом Шнайдер, дослухаючись до порад Іполита, намагається вести світське життя, яке в аристократичному середовищі Будапешту передбачало й вільні стосунки з театральними актрисами. З легкої руки свого лакея Матьяш починає зустрічатися з танцівницею та співачкою Мімі, але потрапляє в серію комічних ситуацій і змушений одночасно обманювати дружину та уникати зустрічей із Мімі. Розсерджена дівчина пробивається на віллу Шнайдерів і робить це у найнезручніший момент - там саме плануються заручини Терки з Макачем, на які запрошено важливих гостей, у тому числі й дядька нареченого, міського депутата. Назріває бучний скандал, безсилий щось вдіяти Матьяш змушений викликати свого звільненого керуючого Іштвана аби той нейтралізував танцівницю й допоміг уникнути скандалу. Іштван з'являється в елегантному фраці, запрошує Мімі на танець, чим викликає ревнощі Терки. І та починає діяти.

Подальші покази[ред. | ред. код]

Фільм був повторно показаний в угорських кінотеатрах в 1945, 1956 та 1972 роках.[8] Час від часу фільм демонструють по телебаченню і він до сих пір збирає багато глядачів. 2008 року фільм був відреставрований, оцифрований та випущений на DVD та Blue-Ray.[9]

З усього акторського складу до реставрації фільму за допомогою комп'ютерних технологій дожила лише Єва Феньвешші, виконавиця ролі Терки. Яка й мала змогу його переглянути у якості значно кращій за оригінал. Невдовзі після чого й померла у віці 97 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.csfd.cz/film/95451-hyppolit/diskuze/
  2. http://www.filmweb.pl/film/Hyppolit+a+lak%C3%A1j-1931-254042/showtimes/Warszawa
  3. Steve Sekely. IMDb. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 10 травня 2017.
  4. Kommunikáció - 23. hét. www.sulinet.hu. Архів оригіналу за 17 червня 2011. Процитовано 10 травня 2017.
  5. Károly Nóti. IMDb. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  6. István Zágon. IMDb. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  7. Mihály Eisemann. IMDb. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 10 травня 2017.
  8. Відповідно до буклету DVD 2008 року
  9. News Archive — filmarchives online. www.filmarchives-online.eu (італ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]