Угорщина

	Угорщина; Magyarország
Прапор	Герб
	Девіз: відсутній; Раніше існував девіз Regnum Mariae Patronae Hungariae (Св. Марія обережи Угорщину);
	Гімн: Himnusz;
	Шаблон:Map caption
Столиця; (та найбільше місто)	Будапешт; 47°26′ пн. ш. 19°15′ сх. д. / 47.433333° пн. ш. 19.25° сх. д. (G)
Офіційні мови	Угорська; Угорська мова жестів
Державний устрій	Республіка
- Президент	Шмітт Пал
- Прем'єр-міністр	Орбан Віктор
Незалежність
- (Від Австро-Угорщини)	31 жовтня, 1918
Площа
- Загалом	93 030 км² (109)
- Води (%)	0,74%
Населення
- оцінка 2007 р.	10 053 000 (79)
- перепис 2001 р.	10 198 315
- Густота	109/км² (92)
ВВП (ПКС)	2007 р., оцінка
- Повний	$208 157 млрд (48)
- На душу населення	$20 700 (39)
ІРЛП (2007)	▲ 0.874 (високий) (36)
Валюта	Форинт (HUF)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166	hu
Домен інтернету	.hu
Телефонний код	+36
	Посольство України Magyarorszag H-1125, Budapest, Istenhegyi út 84/B. Телефон: 8-10 (36-1) 422 41 20 Посол:ТКАЧ Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Уго́рщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ] — «Мадярщина») держава в Центрально-Східній Європі.

Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.

Площа так званої "великої (історичної) Угорщини" до її поділу у 1919 — 324 900 км².

З 1999 член НАТО, з 2004 — ЄС.

Зміст

1 Назва
2 Природа
3 Історія
4 Адміністративний поділ
5 Економіка
- 5.1 Енергетика
- 5.2 Транспорт
6 Політика
- 6.1 Зовнішня політика
  - 6.1.1 Членство у міжнародних організаціях
  - 6.1.2 Міждержавні відносини Україна-Угорщина
7 Культура
- 7.1 Музеї, виставки
8 Примітки
9 Див. також

[ред.] Назва

Після повалення комуністичного режиму країна тривалий час офіційно мала назву Угорська Республіка (угор. Magyar Köztársaság), проте з 1 січня 2012 набрала чинності нова конституція, яка офіційно затвердила скорочену назву Угорщина (угор. Magyarország).^[2]^[3]^[4]^[5]

[ред.] Природа

Мапа Угорщини

Детальніше у статті Географія Угорщини

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками. Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться Велика Середньодунайська низовина — Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правобережжя Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150—200 м, яка перетинається смугою невисоких (400—700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500—800 м. Ріки Угорщини належать до водного басейну Дунаю. Озера — Балатон (596 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний.

Див. також: Геологія Угорщини та Гідрогеологія Угорщини

[ред.] Історія

Детальніше: Історія Угорщини

[ред.] До 895

Детальніше: Паннонія, Гуни та Аварський каганат

Давньоугорська ташка із Глоговця (сучасна Словаччина).

Римська імперія завоювала території на захід від Дунаю між 35 та 9 роками до Р.Х. З 9 року до Р.Х. й до 4 століття Паннонія була частиною Римської імперії, займаючи зокрема й територію сучасної Угорщини. Згодом сюди прийшли гуни, що створили сильну імперію. Після занепаду гунської держави тут мешкали германські остґоти, ланґобарди й гепіди, а також багатоетнічні авари. Наприкінці 9 ст. територію теперішньої Угорщини населяли слов'яни й авари. Напередодні приходу угрів землі Тисо-Дунайської низовини було поділено між Східним Франкським королівством, Першим Болгарським царством та Великою Моравією. Крім того, авари продовжували бути етнічною більшістю цих земель наприкінці 9 століття; сучасні джерела ^[6] ^[7] та зростаюча кількість археологічних знахідок свідчать, що групи аварів пережили занепад своєї імперії.

Угри (мадяри) на чолі з Арпадом перейшли Карпати зі сходу й оселилися на Тисо-Дунайській низовині 895 року ^[7] ^[8]. Згідно з мовознавчими дослідженнями, вони походили від ураломовного населення, що мешкало на лісистих землях між Волгою та Уралом ^[9].

[ред.] Середньовічна Угорщина 895–1526

Детальніше: Королівство Угорське (1000 — 1918) та Угорські походи на Європу

Угорські походи в 10 столітті.

Як федерація об'єднаних племен Угорщина виникла 895 року, за 50 років після розвалу Імперії Каролінгів за Верденським договором 843 року, перед об'єднанням англо-саксонських королівств. Спочатку Угорське князівство складалося з напівкочових народів, однак протягом 10 століття воно пережило трансформацію у християнську державу. Ця держава добре функціонувала, а її військова потужність давала змогу угорцям проводити військові кампанії від Константинополя до території сучасної Іспанії.^[10] Угорці завдали щонайменше трьох значних поразок Східній Франкській імперії між 907 та 910 роками.^[11] Пізніша поразка угорців у битві на Лехському полі 955 року поклала тимчасовий кінець більшості їхніх кампаній на чужі землі, принаймні в західному напрямку.

[ред.] Турецькі війни 1526–1699

[ред.] Габсбурзький період (1770–1914)

Детальніше: Австрійська імперія та Австро-Угорщина

[ред.] Міжвоєнний період 1918–1939

Детальніше: Королівство Угорщина (1920—1946)

[ред.] Друга світова війна 1939–1945

Детальніше: Угорщина (1944-1945)

[ред.] Комуністичний період 1947–1989

Детальніше: Угорська Народна Республіка

[ред.] Третя Угорська республіка (після 1989)

[ред.] Адміністративний поділ

Детальніше у статті Адміністративний поділ Угорщини

Адміністративний поділ — 19 областей (медьє) та місто Будапешт.

[ред.] Економіка

Детальніше у статті Економіка Угорщини

Угорщина — індустріально-аграрна країна.

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, будівельних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна.

Валовий внутрішній продукт Угорщини у 1980 - близько $20 млрд. (близько $2000 на душу населення). У кінці 1980-х рр. почалася стагнація ВВП. У 1990 Угорщина почала перехід до вільноринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були вжиті на початку 1990-х рр., але головні реформи почалися 1995. Протягом перехідного періоду 1990-х рр. обсяг ВВП меншав (у 1991 ВВП був на 11,9% нижчий за рівень 1990-го). Надалі ВВП зростав.

Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад $4 млрд, 1996 і 1997 - по $3,6 млрд.

[ред.] Енергетика

Структура енергозабезпечення: бл. 69,3% — вуглеводневі джерела, 12,6% — вугілля, 10,1% — атомна енергія, 1,0 — деревина (1997). Є тенденція до суттєвого збільшення частки атомної енергії (частка АЕС "Пакш" у 2001 — 40%).

Річне споживання електроенергії - 37 215 мегават-годин, з яких 93% вироблялися в країні (1997). Угорщина імпортує електоренергію з України.

[ред.] Транспорт

Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай).

Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини.

Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

Див. також: Корисні копалини Угорщини, Історія освоєння мінеральних ресурсів Угорщини та Гірнича промисловість Угорщини

[ред.] Політика

З поч. 2000-х років в Угорщині значно підсилився вплив соціалістів. Тодішній уряд Угорщини був сформований соціалістом Ференцем Дюрчанем (Ferenc Gyurcsány).

[ред.] Зовнішня політика

Угорщина була членом Організації Варшавського договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, а в політичному, військовому та економічному відношенні була тісно пов'язана з Радянським Союзом.

1955 - Угорщина стала членом ООН.

1973 - приєдналася до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

1982 - встановила відносини зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

У квітні 1994 Угорщина звернулася з проханням про вступ до Європейського Союзу і увійшла в п'ятірку колишніх комуністичних країн, що склали «перший призов» країн, які прагнули стати членами ЄС.

Є членом Ради Європи та Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю.

У липні 1997 країни НАТО запросили Угорщину (разом із Польщею та Чеською Республікою) стати в 1999 повним членом Північноатлантичного альянсу. Угорський уряд в листопаді 1997 провів всенародний референдум з цього питання. Понад 85% виборців взяли в ньому участь, проголосувавши за вступ Угорщини в НАТО.

[ред.] Членство у міжнародних організаціях

Членство у міжнародних організаціях — ООН, ОБСЄ, РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, ЄС.

[ред.] Міждержавні відносини Україна-Угорщина

Угорська Республіка однією з перших визнала державну незалежність України.

Одразу після оголошення результатів Всеукраїнського референдуму, 3 грудня 1991 Угорщина встановлює дипломатичні відносини з Україною і перетворює Генеральне консульство Угорської Республіки у Києві у Посольство Угорської Республіки в Україні. Це було перше посольство, яке відкрилося у столиці України після референдуму.

6 грудня 1991 - в урочистій обстановці в Маріїнському палаці підписано Договір про основи добросусідства та спiвробiтництва (ратифікований: українською стороною 1 липня 1992; угорською стороною 11 травня 1993; обмін ратифiкацiйними грамотами відбувся 16 червня 1993 р.). Це був перший документ такого рівня, який підписала Україна.

24 березня 1992 - урочисто відкрите Посольство України в Угорщині, яке стало першим дипломатичним представництвом України за кордоном ^[12].

[ред.] Культура

Егер, церква цистерціанців, бароко.

Одним із символів Угорщини є міфічний птах турул.

Десятки тисяч аматорів театрального і музичного мистецтва приїжджають щорічно в Угорщину, щоби бути присутнім на численних фестивалях, найвідомішим серед яких є «Будапештська весна», Сегедський і Будапештський літні театральні фестивалі і концерти на музику Бетховена в стародавньому парку міста Матонвашар, де бував великий композитор. У їхніх програмах беруть участь найкращі угорські артисти і музиканти, а також зірки світового мистецтва.

Шарошпаток, замок і палац Ракоці
Естергом, архієпископський собор
Музей ужиткового мистецтва, Будапешт
Парламент у Будапешті
Вешпрем, епископський палац
Фертед, палац Естерхазі

Див. також: Архітектура Угорщини

Серед пам'яток архітектури Будапешта можна виділити в палацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді; будинок парламенту (1896) у Пешті - з куполами і шпилями, що займає велику частину міської панорами.

Існує думка, що відпочинок в угорських замках - винятково дороге задоволення, розраховане далеко не на всіх. На щастя, це не так. На відміну від країн Західної Європи, де відпочинок у стародавніх палацах дійсно вимагає солідних витрат, Угорщина залишається приємним винятком. Вартість ночі проживання в замку приблизно дорівнює ночі проживанню в готелі три зірки в Будапешті. Звичайно і тут є свої «гранди», як наприклад, пятизірковий замок-готель Шашвар. Однак уцілому відпочинок у палацах і замках Угорщини виявляється цілком по кишені більшості туристів. А ті враження, що одержить мандрівник «просочившись духом» середньовічного замка, узагалі не мають ціни.

Одним із найвідоміших фотографів в історії Угорщини був Рудольф Балоґ.

[ред.] Музеї, виставки

В Угорщині працює 1260 публічних зібрань і колекцій, музеїв і галерей, 225 з них — у Будапешті. Зазвичай музеї відкриті з вівторка по неділю з 10.00 до 18.00, узимку час роботи скорочений.

Серед провідних музеїв Будапешту виділяються: Національний історичний музей з багатою колекцією експонатів мадярської історії, починаючи з IX століття; Угорський художній музей; Національний музей природної історії; Музей прикладних мистецтв, Етнографічний музей. Музеї фортечного кварталу (Варнедед): Національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Музей ім. Людвіга, Військово-історичний музей. Музеї міського парку (Варошлигет): Музей образотворчих мистецтв, Мючарнок (Центральний виставковий зал, Музей угорського сільського господарства, Музей транспорту, Угорський природничий музей.