Угорщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Угорщина
Magyarország

Прапор Угорщини Герб Угорщини
Прапор Герб
Девіз: відсутній
Раніше існував девіз Regnum Mariae Patronae Hungariae (Св. Марія обережи Угорщину)
Гімн: Himnusz
Розташування Угорщини

Шаблон:Map caption

Столиця
(та найбільше місто)
Будапешт
47°26′ пн. ш. 19°15′ сх. д. / 47.433° пн. ш. 19.250° сх. д. / 47.433; 19.250
Офіційні мови Угорська
Державний устрій Республіка
 - Президент Янош Адер
 - Прем'єр-міністр Віктор Орбан
Незалежність  
 - (Від Австро-Угорщини) 31 жовтня, 1918 
Площа
 - Загалом 93 030 км² (109)
 - Води (%) 0,74%
Населення
 - оцінка 2011 р. 10 014 324 (83)
 - перепис 2011 р. 9 982 000
 - Густота 107,2/км² (94)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний $195 640 млрд (51)
 - На душу населення $19 591 (42)
ВВП (номінальний) 2011 р., оцінка
 - Повний $140 303 млрд (57)
 - На душу населення $14,050 (47)
ІРЛП  (2007) 0.874 (високий) (36)
Валюта Форинт (HUF)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166 hu
Домен інтернету .hu
Телефонний код +36
Посольство України Magyarorszag H-1125, Budapest, Istenhegyi út 84/B. Телефон: 8-10 (36-1) 422 41 20 Посол:ТКАЧ Дмитро Іванович

Уго́рщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ] — «Мадярщина») — держава в Центральній Європі з населенням понад 10 мільйонів осіб. Столицею держави є місто Будапешт. Державна мова — угорська. Унітарна держава, парламентська республіка. Більшість вірян є католиками.

Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.

З 1999 року член НАТО, з 2004 — ЄС.

Назва[ред.ред. код]

Після повалення комуністичного режиму країна тривалий час офіційно мала назву Угорська Республіка (угор. Magyar Köztársaság), проте з 1 січня 2012 набрала чинності нова конституція, яка офіційно затвердила скорочену назву Угорщина (угор. Magyarország).[1][2][3][4]

Природа[ред.ред. код]

Мапа Угорщини
Докладніше у статті Географія Угорщини

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками. Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться Велика Середньодунайська низовина — Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правобережжя Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150–200 м, яка перетинається смугою невисоких (400–700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500–800 м. Ріки Угорщини належать до водного басейну Дунаю. Озера — Балатон (594 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Угорщини

До 895[ред.ред. код]

Римська імперія завоювала території на захід від Дунаю між 35 та 9 роками до Р. Х. З 9 року до Р. Х. й до 4 століття Паннонія була частиною Римської імперії, займаючи зокрема й територію сучасної Угорщини. Згодом сюди прийшли гуни, що створили сильну імперію. Після занепаду гунської держави тут мешкали германські остґоти, ланґобарди й гепіди, а також багатоетнічні авари. Наприкінці 9 ст. територію теперішньої Угорщини населяли слов'яни й авари. Напередодні приходу угрів землі Тисо-Дунайської низовини було поділено між Східним Франкським королівством, Першим Болгарським царством та Великою Моравією. Крім того, авари продовжували бути етнічною більшістю цих земель наприкінці 9 століття; сучасні джерела[5][6] та дедалі більша кількість археологічних знахідок свідчать, що групи аварів пережили занепад своєї імперії.

Угри (мадяри) на чолі з Арпадом перейшли Карпати зі сходу й оселилися на Тисо-Дунайській низовині 895 року[6][7]. Згідно з мовознавчими дослідженнями, вони походили від ураломовного населення, що мешкало на лісистих землях між Волгою та Уралом[8].

Середньовічна Угорщина 895–1526[ред.ред. код]

Угорські походи в 10 столітті.

Як федерація об'єднаних племен Угорщина виникла 895 року, за 50 років після розвалу Імперії Каролінгів за Верденським договором 843 року, перед об'єднанням англо-саксонських королівств. Спочатку Угорське князівство складалося з напівкочових народів, однак протягом 10 століття воно пережило трансформацію у християнську державу. Ця держава добре функціонувала, а її військова потужність давала змогу угорцям проводити військові кампанії від Константинополя до території сучасної Іспанії.[9] Угорці завдали щонайменше трьох значних поразок Східній Франкській імперії між 907 та 910 роками.[10] Пізніша поразка угорців у битві на Лехському полі 955 року поклала тимчасовий кінець більшості їхніх кампаній на чужі землі, принаймні в західному напрямку.

Турецькі війни 1526–1699[ред.ред. код]

Габсбурзький період (1770–1914)[ред.ред. код]

Міжвоєнний період 1918–1939[ред.ред. код]

Друга світова війна 1939–1945[ред.ред. код]

Докладніше: Угорщина (1944-1945)

Комуністичний період 1947–1989[ред.ред. код]

Третя Угорська республіка (після 1989)[ред.ред. код]

Після політичної трансформації та соціально-економічних перетворень на зламі 80-90-х років зусилля уряду Й.Антала були спрямовані на розвиток демократичних процесів, перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки та входження країни до НАТО та ЄС.

У 1998 році відбулись чергові парламентські вибори. Новим прем'єр-міністром став Віктор Орбан, який продовжив політику своїх попередників. На президентських виборах 2000 року перемогу здобув Ференц Мадл. У 2004 році Угорщина стала членом ЄС.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Докладніше у статті Адміністративний поділ Угорщини

Адміністративний поділ — 19 областей (медьє) та місто Будапешт.

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше у статті Економіка Угорщини

Угорщина — індустріально-аграрна країна.

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, будівельних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна.

Валовий внутрішній продукт Угорщини у 1980 — близько $20 млрд. (близько $2000 на душу населення). У кінці 1980-х рр. почалася стагнація ВВП. У 1990 Угорщина почала перехід до вільноринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були вжиті на початку 1990-х рр., але головні реформи почалися 1995. Протягом перехідного періоду 1990-х рр. обсяг ВВП меншав (у 1991 ВВП був на 11,9% нижчий за рівень 1990-го). Надалі ВВП зростав.

Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад $4 млрд, 1996 і 1997 — по $3,6 млрд.

Енергетика[ред.ред. код]

Структура енергозабезпечення: бл. 69,3% — вуглеводневі джерела, 12,6% — вугілля, 10,1% — атомна енергія, 1,0 — деревина (1997). Є тенденція до суттєвого збільшення частки атомної енергії (частка АЕС «Пакш» у 2001 — 40%).

Річне споживання електроенергії — 37 215 мегават-годин, з яких 93% вироблялися в країні (1997). Угорщина імпортує електоренергію з України.

Транспорт[ред.ред. код]

Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай).

Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини.

Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

Політика[ред.ред. код]

З поч. 2000-х років в Угорщині значно підсилився вплив соціалістів. Тодішній уряд Угорщини був сформований соціалістом Ференцем Дюрчанем (Ferenc Gyurcsány).

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Угорщина була членом Організації Варшавського договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, а в політичному, військовому та економічному відношенні була тісно пов'язана з Радянським Союзом.

1955 — Угорщина стала членом ООН.

1973 — приєдналася до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

1982 — встановила відносини зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

У квітні 1994 Угорщина звернулася з проханням про вступ до Європейського Союзу і увійшла в п'ятірку колишніх комуністичних країн, що склали «перший призов» країн, які прагнули стати членами ЄС.

Є членом Ради Європи та Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю.

У липні 1997 країни НАТО запросили Угорщину (разом із Польщею та Чеською Республікою) стати в 1999 повним членом Північноатлантичного альянсу. Угорський уряд в листопаді 1997 провів всенародний референдум з цього питання. Понад 85% виборців взяли в ньому участь, проголосувавши за вступ Угорщини в НАТО.

Членство у міжнародних організаціях[ред.ред. код]

Членство у міжнародних організаціях — ООН, ОБСЄ, РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, ЄС.

Міждержавні відносини Україна-Угорщина[ред.ред. код]

Угорська Республіка однією з перших визнала державну незалежність України.

Одразу після оголошення результатів Всеукраїнського референдуму, 3 грудня 1991 Угорщина встановлює дипломатичні відносини з Україною і перетворює Генеральне консульство Угорської Республіки у Києві у Посольство Угорської Республіки в Україні. Це було перше посольство, яке відкрилося у столиці України після референдуму.

6 грудня 1991 — в урочистій обстановці в Маріїнському палаці підписано Договір про основи добросусідства та співробітництва (ратифікований: українською стороною 1 липня 1992; угорською стороною 11 травня 1993; обмін ратифікаційними грамотами відбувся 16 червня 1993 року). Це був перший документ такого рівня, який підписала Україна.

24 березня 1992 — урочисто відкрите Посольство України в Угорщині, яке стало першим дипломатичним представництвом України за кордоном[11].

Культура[ред.ред. код]

Егер, церква цистерціанців, бароко.

Одним із символів Угорщини є міфічний птах турул.

Десятки тисяч аматорів театрального і музичного мистецтва приїжджають щорічно в Угорщину, щоби бути присутнім на численних фестивалях, найвідомішим серед яких є «Будапештська весна», Сегедський і Будапештський літні театральні фестивалі і концерти на музику Бетховена в стародавньому парку міста Матонвашар, де бував великий композитор. У їхніх програмах беруть участь найкращі угорські артисти і музиканти, а також зірки світового мистецтва. Відомий не тільки у країні Угорський національний філармонічний оркестр.

Серед пам'яток архітектури Будапешта можна виділити в палацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді; будинок парламенту (1896) у Пешті — з куполами і шпилями, що займає велику частину міської панорами.

Існує думка, що відпочинок в угорських замках — винятково дороге задоволення, розраховане далеко не на всіх. На щастя, це не так. На відміну від країн Західної Європи, де відпочинок у стародавніх палацах дійсно вимагає солідних витрат, Угорщина залишається приємним винятком. Вартість ночі проживання в замку приблизно дорівнює ночі проживанню в готелі три зірки в Будапешті. Звичайно і тут є свої «гранди», як наприклад, п'ятизірковий замок-готель Шашвар. Однак у цілому відпочинок у палацах і замках Угорщини виявляється цілком по кишені більшості туристів. А ті враження, що одержить мандрівник «просочившись духом» середньовічного замка, узагалі не мають ціни.

Одним із найвідоміших фотографів в історії Угорщини був Рудольф Балоґ.

Музеї, виставки[ред.ред. код]

В Угорщині працює 1260 публічних зібрань і колекцій, музеїв і галерей, 225 з них — у Будапешті. Зазвичай музеї відкриті з вівторка по неділю з 10.00 до 18.00, узимку час роботи скорочений.

Серед провідних музеїв Будапешту виділяються: Національний історичний музей з багатою колекцією експонатів мадярської історії, починаючи з IX століття; Угорський художній музей; Національний музей природної історії; Музей прикладних мистецтв, Етнографічний музей. Музеї фортечного кварталу (Варнедед): Національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Музей ім. Людвіга, Військово-історичний музей. Музеї міського парку (Варошлигет): Музей образотворчих мистецтв, Мючарнок (Центральний виставковий зал, Музей угорського сільського господарства, Музей транспорту, Угорський природничий музей.

Література[ред.ред. код]

Пам'яткою семигородської літератури 17-го століття є Автобіографія Яноша Кемені — князя Семигорода, написана ним угорською мовою.

Біля витоків національної літератури в кінці 18-го на початку 19-го століть стояв Дьйордь Бешеньєї — автор праць на історичні та політичні теми, борець за створення національної літератури.

Першу половину 20-го століття в Угорщині плідно працювали Жиґмонд Моріц — один з перших значних літературних діячів, що писали угорською), Міхай Бабич, Шандор Мараї.

Видатною постаттю в угорській літературі другої половини 20-го століття був Дері Тібор (засновник дадаїзму та сюрреалізму в Угорщині).

Серед письменників Угорщини є відомі шевченкознавці та перекладачі творів Т. Шевченка, насамперед — це Барабаш Тібор, Варга Балінт, Шандор Вереш, а також Ласло Балла, який проживає в Україні, але пише угорською мовою.

Деякі угорські письменники писали іншими мовами, зокрема есперанто (Баґі Дюла).

Початок третього тисячоліття угорська література відзначила Нобелівською премією. Лауреатом 2002 року став угорський єврейський письменник Імре Кертес.

В Угорщині працювали цікаві дитячі письменники, зокрема Іштван Фекете, за творами якого студією Паннонія-фільм був знятий відомий для вітчизняного глядача мультфільм «Вук».

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]