Латинський кубок 1951

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Латинський кубок 1951
Деталі турніру
Господар Італія
Дата 20 червня —
24 червня 1951
Кількість команд 4
Стадіони «Сан-Сіро» (Мілан)
Призери
Переможець Італія «Мілан»
(1-й титул)
Фіналіст Франція «Лілль»
3-тє місце Іспанія «Атлетіко»
4-те місце Португалія «Спортінг»
Статистика турніру
Матчів зіграно 5
Голів забито 26 (5.2 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Андре Страпп
(5 м'ячі)
1950
1952

Третій розіграш Латинського кубка, що проводився з 20 червня по 24 червня 1951 року. Цей міжнародний футбольний клубний турнір розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції. Країною-господаркою була Італія. Переможцем став італійський «Мілан».

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи. Матчі кубку проводились в одній країні, по черзі в кожній з країн-учасниць. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.

Учасники[ред. | ред. код]

Гуннар Нордаль забив три голи у фіналі турніру

Чемпіон Франції «Ніцца» відмовився від участі заради виступу в Кубку Ріо, міжнародному турнірі для клубів з Європи і Південної Америки, що розпочався в кінці червня. Натомість «Мілан» обрав саме Латинський кубок, а в Бразилію від Італії вирушив «Ювентус». В той же час португальський «Спортінг» зумів виступити в обох турнірах.

Країна Команда Ліга
1 Італія «Мілан» 1 місце чемпіонату Італії 1950-51
2 Іспанія «Атлетіко» 1 місце чемпіонату Іспанії 1950-51
3 Португалія «Спортінг» 1 місце чемпіонату Португалії 1950-51
4 Франція «Лілль»[1] 2 місце чемпіонату Франції 1950-51

Півфінали[ред. | ред. код]

«Мілан»: Лоренцо Буффон, Артуро Сільвестрі, Андреа Бономі, Беніньйо де Гранді, Карло Анновацці, Гуннар Грен, Омеро Тоньйон, Нільс Лідгольм, Ренцо Буріні, Гуннар Нордаль, Маріо Реносто, Тренер: Лайош Цейзлер

«Атлетіко»: Марсель Домінго, Хуан Хосе Менсія, Дієго Лосано, Альфонсо Апарісіо, Рафаель Мухіка, Альфонсо Сілва, Генрі Карлссон, Педро Маскаро, Хосе Луїс Перес-Пайя, Адріан Ескудеро, Хосеп Хункоса. Тренер: Еленіо Еррера.

20.06.1950
«Лілль» Франція 1:1 (1:0) Португалія «Спортінг» (Лісабон)
(Протокол)
«Сан-Сіро», Мілан
Арбітр: Іспанія Мануель Асенсі Мартін

«Лілль»: П'єр Ангель, Жак Ван Каппеллен, Марсо Сомерлінк, Кор ван дер Гарт, Гі Пуатевен, Альбер Дюбрек, Андре Страпп, Болеслав Темповський, Маріус Вальтер, Жан Лешантре, Ерік Єнсен, Тренер: Андре Шева

«Спортінг»: Карлуш Гоміш (Жоау Азеведу, 46), Жувенал да Сілва, Мануел Пассуш, Мануел Кальдейра, Карлуш Канаріу, Жука, Албану Перейра, Жозе Травассуш, Жесуш Коррея, Мануел Васкеш, Жоау Мартінш. Тренер: Рендольф Галловей.

Перегравання[ред. | ред. код]

21.06.1950
«Лілль» Франція 6:4 (2:1, 4:4, 2:0) Португалія «Спортінг» (Лісабон)
Андре Страпп Гол 5'45'49'54'97'
Болек Темповський Гол 92'
(Протокол)
Гол 27'53'76' Мануел Васкеш
Гол 92' Мануел Калдера
«Сан-Сіро», Мілан
Арбітр: Іспанія Мануель Асенсі Мартін

«Лілль»: П'єр Ангель, Жак Ван Каппеллен, Марсо Сомерлінк, Кор ван дер Гарт, Гі Пуатевен, Альбер Дюбрек, Андре Страпп, Болеслав Темповський, Маріус Вальтер, Жан Лешантре, Ерік Єнсен, Тренер: Андре Шева

«Спортінг»: Жоау Азеведу, Маріу Вілсон, Мануел Пассуш, Мануел Кальдейра, Карлуш Канаріу, Жука, Варіссіму Алвеш, Албану Перейра, Жезуш Коррея, Мануел Васкеш, Маріу Пачеку Нобре. Тренер: Рендольф Галловей.

За третє місце[ред. | ред. код]

21.06.1950
«Атлетіко» Іспанія 3:1 (1:1) Португалія «Спортінг» (Лісабон)
Генрі Карлссон Гол 13'
Педро Маскаро Гол 73'
Хосе Луїс Перес-Пайя Гол 89'
(Протокол)
Гол 8' Жозе Травассош
«Сан-Сіро», Мілан
Арбітр: Іспанія Джузеппе Карпані

«Атлетіко»: Вісенте Даудер, Тінте, Дієго Лосано, Хосе Фернандес, Рафаель Мухіка, Альфонсо Сілва, Генрі Карлссон, Педро Маскаро, Хосе Луїс Перес-Пайя, Адріан Ескудеро, Сальвадор Еструч. Тренер: Еленіо Еррера.

«Спортінг»: Жоау Азеведу, Маріу Вілсон, Жувенал да Сілва, Мануел Кальдейра, Карлуш Канаріу, Веріссіму Алвеш, Албану Перейра, Жозе Травассуш, Жезуш Коррея, Мануел Васкеш, Маріу Пачеку Нобре. Тренер: Рендольф Галловей.

Фінал[ред. | ред. код]

ВР 1 Італія Лоренцо Буффон
ЗХ 2 Італія Артуро Сільвестрі
ЗХ 3 Італія Андреа Бономі
ПЗ 4 Швеція Нільс Лідгольм
ПЗ 5 Італія Омеро Тоньйон
ПЗ 6 Італія Беніньйо де Гранді
НП 7 Італія Карло Анновацці
НП 8 Італія Ренцо Буріні
НП 9 Швеція Гуннар Грен
НП 10 Швеція Гуннар Нордаль
НП 11 Італія Альбано Вікаріотто
Тренер:
Угорщина Лайош Цейзлер
ВР 1 Франція П'єр Енже
ЗХ 2 Франція Жан ван Каппелен
ЗХ 3 Нідерланди Кор Ван дер Гарт
ЗХ 4 Франція Гі Пуатевен
ПЗ 5 Франція Марсо Сомерлінк
ПЗ 6 Франція Альбер Дюбрек
НП 7 Франція Болеслав Темповський
НП 8 Франція Жан Лешантре
НП 9 Данія Ерік Кульд Єнсен
НП 10 Франція Жан Венсан
НП 11 Франція Андре Страпп
Головний тренер:
Франція Андре Шева

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

Андре Страпп — найкращий бомбардир турніру
Місце Гравець Голи
1 Франція Андре Страпп («Лілль») 5
2 Швеція Гуннар Нордаль («Мілан») 4
Португалія Мануел Васкеш («Спортінг»)
4 Італія Маріо Реносто (««Мілан»») 3
5 Швеція Генрі Карлссон («Атлетіко») 2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чемпіон Франції «Ніцца» відмовився від участі

Джерела[ред. | ред. код]