Латинський кубок
Латинський Кубок (ісп. Copa Latina, італ. Coppa Latina, порт. Taça Latina, фр. Coupe Latine) — міжнародний футбольний клубний турнір, який розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії і Франції в 1949–1957 роках. Припинив існування із заснуванням Кубка європейських чемпіонів (з 1992 — Ліга Чемпіонів УЄФА).
[ред.] Історія і регламент
Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи (звідси його назва). Латинський Кубок мав заповнити вакуум, який створився у міжнародному клубному футболі після Другої Світової війни, коли інші подібні змагання або припинилися (Кубок Мітропи припинився в 1940 році і був відновлений лише у 1952), або ще не почалися (Кубок європейських чемпіонів було засновано лише в 1957).
Позаяк футбольні клуби розореної післявоєнної Європи не могли дозволити собі значних транспортних витрат, матчі Кубка проводилися в одній країні, по черзі в одній з країн-учасниць. Розіграші Кубка влаштовувалися щороку влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу. Кожні чотири роки визначався рейтинг країн за підсумками результатів її клубів в розіграшах Кубка. В турнірі брали участь переможці національних чемпіонатів країн-учасниць, але в трьох випадках, коли чемпіон відмовлявся від участі в турнірі, його місце займала команда, яка посіла в чемпіонаті нижчу позицію: в 1953 «Мілан» (3-тє місце в чемпіонаті Італії) і «Валенсія» (2-е місце чемпіонаті Іспанії), і знову «Мілан» в 1956 (2-е місце в італійському чемпіонаті).
До появи Кубка європейських чемпіонів Латинський Кубок вважався найпрестижнішим клубним турніром Європи, оскільки Кубок Мітропи, який мав велику популярність перед Другою Світовою війною, після війни, хоча і був відновлений, прийшов в занепад. Хоча в розіграшах Латинського Кубка брали участь клуби лише чотирьох країн, це були провідні футбольні держави того часу, що підтверджується тим фактом, що з двадцяти фіналістів перших десяти розіграшів Кубка європейських чемпіонів (з 1956 по 1965) дев’ятнадцять походили з цих чотирьох країн (єдиним винятком став німецький «Айнтрахт», який поступився «Реалу» в 1960 році).
В останній раз Кубок розігрувався в 1957 році. Мадридський «Реал», останній переможець Латинського Кубка, став також першим володарем Кубка європейських чемпіонів, що вперше розігрувався того же року. З появою загальноєвропейського футбольного клубного турніру розіграші Латинського Кубка припинилися.
[ред.] Володарі Латинського Кубка
| Рік | Місце проведення | Фінал | Матч за третє місце | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чемпіон | Віце-чемпіон | Третє місце | Четверте місце | ||||
| 1949 |  Барселона і Мадрид, Іспанія |
«Барселона» |
2:1 |  «Спортінг» (Лісабон) |
«Торіно»  |
5:3 |  «Стад-де-Реймс» |
| 1950 | Лісабон, Португалія |
«Бенфіка» |
2:1* | «Бордо» |
«Атлетіко» (Мадрид) |
2:1 | «Лаціо» |
| 1951 | Мілан і Турін, Італія |
«Мілан» |
5:0 | «Лілль» |
«Атлетіко» (Мадрид) |
3:1 | «Спортінг» (Лісабон) |
| 1952 | Париж, Франція |
«Барселона» |
1:0 | «Ніцца» |
«Ювентус» |
3:2 | «Спортінг» (Лісабон) |
| 1953 | Лісабон і Порту, Португалія |
«Стад-де-Реймс» |
3:0 | «Мілан» |
«Спортінг» (Лісабон) |
4:1 | «Валенсія» |
| 1954 | Розіграш не проводився через Чемпіонат світу у Швейцарії | ||||||
| 1955 | Париж, Франція |
«Реал» (Мадрид) |
2:0 | «Стад-де-Реймс» |
«Мілан» |
3:1 | «Белененсіш» |
| 1956 | Мілан, Італія |
«Мілан» |
3:1 | «Атлетік» (Більбао) |
«Бенфіка» |
2:1 | «Ніцца» |
| 1957 | Мадрид, Іспанія |
«Реал» (Мадрид) |
1:0 | «Бенфіка» |
«Мілан» |
1:0 | «Сент-Етьєн» |
* — перший матч закінчився внічию 3:3, і був влаштований повторний матч
