Людина, що біжить (картина)
 | |
| Творець: | Казимир Малевич |
|---|---|
| Час створення: | 1933 р. |
| Розміри: | 65×79 см |
| Висота: | 79 см |
| Ширина: | 65 см |
| Матеріал: | Полотно |
| Техніка: | Кубізм |
| Зберігається: | Париж |
| Музей: | Національний центр мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду |
«Людина, що біжить» або «Селянин поміж хрестом і мечем» — картина роботи українського художника-авангардиста Казимира Малевича.
Опис[ред. | ред. код]
На картині «Людина, що біжить» Казимир Малевич зобразив безликого чоловіка між мечем і хрестом. Червона частина меча та хреста нагадує кров. Під мечем між хатами видніється самітній мішок: можливо, символ сконфіскованого зерна.
Аналіз[ред. | ред. код]
У пізніх 1920-х роках Малевич відійшов від супрематичних абстрактних композицій і став знову малювати селян. Однак це не були потужні, ніби з металу викуті селяни його кубістичного періоду. Це були безликі, відчужені постаті, часто безрукі. Історик мистецтва Дмитро Горбачов в Україні та Жан-Кльод Маркаде у Франції стверджують, що однією з причин повороту до селянської тематики була колективізація та співчуття Малевича долі селян. Горбачов підкреслив, що Малевичева сестра Вікторія жила тоді в Житомирській області, й мистець приїздив до неї з Лєнінграда та був свідком винищування українських селян.
Художник переживав колективізацію та Голодомор як власне горе разом зі своїм народом. Зокрема, в цій картині Малевич відобразив тематику Голодомору 1932-33 років. Зображував те, що бачив, навіть, якщо це суперечило основній лінії компартії. В подібний спосіб Малевич відобразив смерть українського села. Образ селянина, який біжить через пустельний пейзаж, є красномовним свідченням катастрофи села 1932-1933 років.[1].
Серед інших його картин на тему колективізації, голоду й Голодомору - «Три постаті» («Де серп і молот, там смерть і голод»), «Постать, що стоїть».
Майже всі картини цього періоду були неправильно датовані. Як пояснює мистецтвознавець Олександра Шатських, полотна спеціально були датовані більш раннім часом, оскільки являються картинами протесту.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Голодомор із перспективи мистецтва
- ↑ Де серп і молот, там смерть та голод. Національний музей Голодомору-геноциду (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
Література[ред. | ред. код]
Шатських А. С. Казимир Малевич. - М .: Слово, 1996. - 96 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://kazimirmalevich.ru/ [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
- http://incognita.day.kyiv.ua/najvidomishij-u-sviti-kiyanin.html [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.]