Париж
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Париж фр. Paris |
||||
|---|---|---|---|---|
| Ейфелева вежа | ||||
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | Іль-де-Франс | |||
| Засноване | III ст. до н. е. | |||
| Населення | 2 153 600 | |||
| Агломерація | 12 067 000 | |||
| Площа міста | 105,40 км² | |||
| Густота населення | 20 433 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 75001—75020 та 75116 | |||
| Телефонний код | 33-1 | |||
| Географічні координати | ||||
| Висота над рівнем моря | 33 м | |||
| Поділ міста | 20 округів | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.paris.fr | |||
| Мер міста | Бертран Деланое | |||
| Розташування | ||||
Пари́ж (Paris, Парі́) - столиця Франції, адміністративний центр департаменту Іль-де-Франс, у Паризькому Басейні, на ріці Сена; 2,2 млн. мешканців, міська агломерація 10 млн.; штаб-квартири низки міжнародних організацій (ЮНЕСКО, Міжнародне бюро мір і ваги, Міжнародна Торгова Палата та ін.); центр світової торгівлі (автомобілі, літаки, канцелярські товари й туристичне спорядження); головний національний промисловий округ (засоби транспорту, енергетичне обладнання, електроніка, одяг, косметика), фінансово-банківська столиця; великий транспортний вузол (2 міжнародні аеропорти); вузи (13 університетів), Французький інститут, Французька академія, славетні наукові інститути (Пастера, радіологічних досліджень); культурний (97 музеїв, 300 мистецьких галерей, бл. 100 театрів) і туристичний центр світової ваги.
Зміст |
[ред.] Назва
Назва Париж походить від назви кельтського племені паризіїв, як і ще кілька французьких топонімів. Етимологія назви племені достеменно не встановлена.
[ред.] Географія
Місто розташоване в центрі Паризького басейну, приблизно 65 м над рівнем моря. Межі житлових кварталів Парижа окреслені кільцевою автодорогою протяжністю 36 кілометрів. До території Парижа також відносять розташований на захід від міста Булонський ліс і розташований на сході Венсенський ліс. Площа міста складає 105 км², якщо включати площу цих парків, і близько 87 км² без них.
Паризький меридіан довгий час був нульовим меридіаном на французьких картах. Лінія паризького меридіана відзначена зараз безліччю пам'ятних бронзових відміток на мостових, тротуарах та будівлях.
[ред.] Клімат
Париж розташований у зоні помірного клімату. Середня річна температура становить 10,9°C, середня річна кількість опадів - 585 мм. Мікроклімат Парижа, обумовлений скупченістю і забрудненням, відрізняється температурою повітря (в середньому на 2°C вище середньої температури по регіону, різниця може доходити і до 10°C), зниженою вологістю, меншою освітленістю в денний час і світлішими ночами.
Найспекотніший за історію сучасних спостережень день в Парижі був 12 серпня 2003 року, коли термометри піднялися до 39,3°C. Найнижча температура була зареєстрована 10 грудня 1879 року - -25,6°C. Найрізкіша зміна температури протягом 24 годин - 31 грудня 1978 року: температура впала з +12°C до -10°C. Найпотужніший вітер - 169 км/год — дув у грудні 1999 року.
[ред.] Історія
Оборонний пункт кельтського племені паризіїв, рим. Лютеція Парісіорум; з III ст. єпископство; одна зі столиць держави франків; з XII ст. столиця Франції, привілеї та міське самоврядування; знищений під час столітньої війни, пізніше швидкий розвиток, від XVI ст. один з головних політичних і культурних осередків Європи й світу; центр подій Французької революції 1789-99, наполеонівської епохи, липневої революції 1830, лютневої 1848, Паризької Комуни 1871; місце численних міжнародних конференцій.
[ред.] Антична історія
[ред.] Середньовіччя
Правління римлян закінчилося в 508 році з приходом франків. Відомий усьому світу Музей "Лувр" був побудований за часів Філіпа 2. Але тоді Лувр був лише фортецею на західній окраїні Парижа. У 1190 році було збудовано міський мур на правому березі Сени, а у 1210 - на лівому. Починаючи з XI століття Париж - один з центрів європейської освіти, насамперед релігійної.
[ред.] Епоха Ренесансу
[ред.] Французька революція та період імперії
[ред.] Реставрація та Паризька комуна
[ред.] Сучасний Париж
[ред.] Демографія
| Париж: демографічний розвиток від 1801 до 1926 | |||
| 1801 | 1851 | 1881 | 1926 |
| 547 800 | 1 053 000 | 2 240 000 | 2 871 000 |
[ред.] Адміністрація
[ред.] Адміністративний поділ
[ред.] Органи влади
[ред.] Економіка
[ред.] Архітектура
Зовнішній вигляд сучасного міста був заданий в середині XIX ст. в результаті грандіозної перебудови. Багато століть до цього місто складалося з лабіринта вузьких вулиць і дерев'яних будинків. У 1852 за планом удосконалення міста, задуманому бароном Османом, були зруйновані цілі квартали старих споруд, а на їхньому місці з'явилися широкі проспекти і збудовані в єдину лінію кам'яні будівлі в неокласичному стилі, такі характерні для нової епохи буржуа. Принципи містоустрою часів Наполеона III і зараз не втратили своєї актуальності: висота і розміри будівель підкоряються єдиному закону рівномірності, і з середини XIX ст. було зроблено всього лише кілька винятків з правил. Завдяки цьому Париж залишається «плоским».
Типовим для архітектури Парижа є особливий вид особняків — hôtel particulier. Такий особняк — це багатий приватний будинок П-образної форми з внутрішнім двором і садом з тильного боку середньої частини будівлі. Більшість споруд були виконані в XVII—XVIII століттях, для споруд XVIII століття відмінною рисою є замкнутий зі всіх чотирьох боків двір. Найзначніший приклад тому - будівля Пале Рояль, королівського палацу з внутрішньою площею, фонтаном і парком. Більшість міських особняків, що збереглися, розташовані в кварталі Марі, наприклад Отель Субіз, Отель Салі і Отель Карнавалі.
Незмінні межі міста, його чіткий план устрою і брак місця для нового будівництва поступово перетворили місто на музей, що діяв і жив. Ради збереження великої спадщини закони утрудняють споруду нових будівель і комунікацій в центрі, тому значне число ділових організацій переїхало або планує переїзд в зручні передмістя. Вже зараз за межами історичного міста розташовані бізнес-район Дефанс із вежею Ган, великий продовольчий ринок (район Ранжіс), важливі освітні установи (Політехнічний інститут), наукові лабораторії, спортивні споруди і навіть міністерства (наприклад, Міністерство транспорту).
[ред.] Визначні місця
У Парижі розташована величезна кількість визначних пам'яток, до яких відносяться не тільки архітектурні споруди, але також і вулиці, мости і майдани.
Три найвідоміші паризькі визначні пам'ятки — це стародавній Собор паризької Богоматері, побудований на острові Сите ще в XII столітті, Ейфелева вежа і Тріумфальна арка — конструкції XIX століття. Ажурна металева башта, побудована за проектом інженера Ейфеля, замислювалася як тимчасова споруда для входу на Всесвітню виставку 1889 року. Але вона не тільки пережила саме цей захід, але і стала відтоді справжнім символом міста. На півночі і на півдні від неї над лінією горизонту підносяться базіліка Сакре-Кер, побудована на вершині пагорба Монмартр, і самотня башта Тур Монпарнас, що особливо виділяється на тлі свого «плоского» району.
Історична вісь пам'ятників архітектури перетинає місто з центру на захід. Починаючись від знаменитого на весь світ музею Лувр, вона продовжується через сад Тюїльрі, проспект Єлісейські поля до самої Тріумфальної арки в центрі площі Зірки. У 1960-х рр. на продовженні лінії був побудований квартал Дефанс, центром якого стала Велика арка Дефанс.
У самому центрі історичної частини розташований Будинок інвалідів, в якому міститься військовий музей, тут же покояться останки Наполеона Бонапарта. Тут же і церква Пантеон, що охороняє вічний спокій колись знаменитих паризьких діячів. Колишній королівський палац Консьєржері став на час Великої французької революції в'язницею для поваленої королеви, звідки вона була згодом конвоїрована для публічної страти.
Ще одне нагадування про палаючі бої за свободу французького народу — статуя Свободи, встановлені на Лебединому острові. Велика копія цієї статуї була дарована Сполученим Штатам Америки в 1886 році, і відтоді зустрічає мандрівників в порту Нью-Йорка.
У історичному центрі міста, на острові Сите, знаходяться дві найзнаменитіші церкви Франції: Собор Паризької Богоматері і Свята капела.
Архітектурні напрями XX століття залишили місту такі пам'ятники як Культурний центр імені Жоржа Помпіду, в якому зараз розташований музей сучасного мистецтва, нова будівля опери на площі Бастілії, торговий центр Ле-Аль, побудований на місці «Чрева Парижа», а також район Ла Дефанс, що є архітектурним комплексом з хмарочосів і будівель і споруд з авангардними формами.
Представляє також безперечний інтерес парковий ансамбль науково-промислове містечко, в якому розташований великий музей науки і техніки.
[ред.] Пам'ятки культури та архітектури
- кафедральний собор Паризької Богоматері (Notre Dame de Paris, Нотр-Дам де Парі, XII-XIII ст.);
- каплиця Сент-Шапель (La Sainte Chapelle) (XIII ст.);
- Пантеон (Le Panthéon) (XVIII ст.);
- Тріумфальна Арка (L'Arc de Triomphe) (XIX ст.);
- Опера (L'Opéra) (XIX ст.);
- Ейфелева вежа (Ейфелева вежа) (La Tour Eiffel) (XIX ст.);
- Базиліка Святого (або: Священного) Серця (Le Sacré-Cœur) (кінець XIX - початок XX ст.);
- будинок ЮНЕСКО (UNESCO) (XX ст.);
- Центр Жоржа Помпіду (Le Centre George Pompidou) (XX ст.);
- Велика Арка (в районі Дефанс) (La Grande Arche) (XX ст.).
[ред.] Транспорт
Найзручнішим і найшвидшим транспортом Парижа вважається метро, що складається з 16 ліній загальною протяжністю 212,5 км, що робить його одним з найбільших в світі.
Також є регіональне експрес-метро (RER) — лінії приміських електричок, що проходять в Парижі під землею і перетинаються з лініями метро. Мережа RER складається з 5 ліній, позначених буквами A, B, C, D, E.
З 1992 року в Парижі почали знову будувати трамвайні лінії, знищені в 60-70-і роки. Мережа паризького трамвая складається з чотирьох ліній, три з яких сполучають паризькі передмістя, і лише одна (Т3) проходить в міській межі.
У Парижі існує обширна автобусна мережа. Вона включає не тільки звичайні автобуси, але також і спеціальні лінії, що проходять по туристичних маршрутах Парижа.
З недавнього часу з'явилася можливість подорожувати по місту на велосипеді. Всюди в місті розташовуються автоматизовані велостоянки Velib'.
[ред.] Дорожній транспорт
Париж — значний транспортний вузол країни. Історично основні дороги країни радіусами розходилися від столиці, і до сьогоднішніх днів ці радіуси чітко видно на автомобільній карті Франції. Від Парижа радіусами сходяться дороги зі всіх можливих напрямів: А1 з Лілля, А4 з Реймса, А5 з Діжона, А6 з Ліона, А77 з Невера, А10 з Орлеана, А13 з Руана і А16 з Ам'єна.
Безпосередньо навколо міста побудована кільцева автомагістраль, що має від 2 до 4 смуг руху в кожну сторону. Ще дві кільцеві дороги — A86[1] і A104[2] — дозволяють транзитному транспорту об'їхати Париж, не заїжджаючи в місто.
[ред.] Авіатранспорт
Париж обслуговують три міжнародні аеропорти:
- «Шарль де Голль» з 48,3 млн. пасажирів за рік (дані 2003 року) є третім в Європі за обсягом пасажироперевезень.
- «Орлі» з 23,1 млн. пасажири посідає 9-м місце в Європі, приймаючи передусім внутрішні рейси.
- Старіший аеропорт Ле Бурже використовується головним чином приватними літаками і невеликими авіакомпаніями.
[ред.] Залізничний транспорт
Залізничні лінії паризьких вокзалів сполучають столицю зі всіма регіонами Франції і сусідніми країнами. Зв'язок між вокзалами добре налагоджений за допомогою громадського транспорту.
- Вокзал Сен-Лазар — Нормандія.
- Північний вокзал — північний напрям (TGV), Великобританія (Eurostar), Бельгія і Голландія (Thalys).
- Східний вокзал — східний напрям, Німеччина, Швейцарія, Австрія.
- Ліонський вокзал — регіони Центр і південний схід (TGV), Альпи, Італія.
- Вокзал Берси — Альпи, Італія (нічні поїзди).
- Вокзал Аустерліц — південно-західний напрям (TGV), Іспанія, Португалія.
- Вокзал Монпарнас — Бретань і захід Франції (TGV).
Для вантажоперевезень використовуються вокзали Ле Бурже, розташований в однойменній комуні, і Vaires, з Великою кільцевою дорогою, що йде від нього (Grande Ceinture).
[ред.] Спорт
У місті досить популярний футбол, баскетбол. У ньому існує багато спортивних клубів. Це футбольні клуби: «Парі Сен-Жермен»
[ред.] Освіта та наука
Найпрестижніші навчальні заклади Франції розташовані в її столиці.
Найвідоміший Паризький університет — Сорбонна — був заснований в 1257 році Робером де Сорбон з метою навчити декілька десятків бідних студентів богослів'ю[3]. Досить швидко Сорбонна (свою назву університет отримав лише в XIV столітті) стала найбільшою і престижнішою освітньою установою Парижа і Франції. Навколо Сорбонни утворився знаменитий Латинський квартал, чия назва потім розповсюдилася і на студентські квартали інших міст. У 1968 році Паризький університет був реформований і роздільний на 13 незалежних вишів, 5 з яких зараз розташовуються в передмістях Парижа[4].
У Парижі також розташований Інститут Франції (Institut de France), що складається з 5 академій, головною і найпрестижнішою з яких вважається Французька Академія, що стала частиною Інституту в 1803 році. Французька Академія виникла з паризького літературного гуртка, заснованого в 1629 році Валентеном Конраром. Статус державної наукової установи Академія отримала в 1635 році[5].
Іншими престижними навчальними закладами є Коллеж де Франс, Політехнічна школа, Вища нормальна школа, Католицький інститут, Гірський інститут і Національний інститут управління.
Найбільша бібліотека Парижа — Національна бібліотека Франції, заснована в 1368 році королем Карлом V зі своєї особистої бібліотеки в Луврі. На момент заснування бібліотека налічувала всього 911 манускриптів, оскільки в ті часи було прийнято знищувати після смерті монарха всі його документи. Цей звичай порушив Людовик XI, з якого і почалося розширення фонду. У 1988 році президент Франсуа Міттеран оголосив про будівництво нової будівлі Національної бібліотеки за проектом архітектора Домініка Перро. Зараз бібліотека налічує більше 10 мільйонів друкованих видань[6].
[ред.] Зовнішні зв'язки
[ред.] Консульства
[ред.] Міста-побратими
Париж має одне місто-побратим і багато міст-партнерів.
Місто-побратим:
Рим, Італія, з 1956 (Seule Paris est digne de Rome; seule Rome est digne de Paris / Solo Parigi è degna di Roma; Solo Roma è degna di Parigi / "Тільки Париж вартий Риму; тільки Рим вартий Парижу").
Міста-партнери:
Алжир, Алжир Амман, Йорданія Афіни, Греція Бейрут, Ліван Берлін, Німеччина Буенос Айрес, Аргентина Варшава, Польща Вашингтон, США Джакарта, Індонезія Єреван, Вірменія Женева, Швейцарія Каїр, Єгипет Касабланка, Марокко Квебек, Канада Кіото, Японія Копенгаген, Данія Лісабон, Португалія Лондон, Великобританія Мадрид, Іспанія Мехіко, Мексика Монреаль, Канада Москва, Росія Пекін, Китай Порто Алегре, Бразилія Прага, Чехія Рабат, Марокко Ріяд, Саудівська Аравія Сан Паулу, Бразилія Сан Франциско, США Сана, Ємен Санкт Петербург, Росія Сантьяго, Чілі Сеул, Південна Корея Сідней, Австралія Софія, Болгарія Тбілісі, Грузія Тірана, Албанія Токіо, Японія Туніс, Туніс Чикаго, США
[ред.] Примітки
- ↑ В теперішній час (2008) ведуться роботи із замикання кільця в районі Версаля, решта частини траси функціонує.
- ↑ В теперішній час (2008) ведуться дослідження з замикання траси на заході від Парижа.
- ↑ Історія Сорбонни на офіційному сайті (фр.)
- ↑ Культура і система освіти
- ↑ Офіційний сайт Французької академії (фр.)
- ↑ Сайт Національної бібліотеки (фр.)
[ред.] Посилання
[ред.] Джерела інформації
- Вигляд на Париж за допомогою Google Maps (48°52'N, 2°19'59"E)
|
|
|
|---|---|
| Держав | Амстердам · Андорра-ла-Велья · Афіни · Баку · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Софія · Скоп'є · Таллінн · Тірана · Тбілісі · Сараєво · Стокгольм |
| Залежних територій | Гібралтар · Дуґлас · Лонг'їр · Марієхамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал |
| Невизнаних республік | Приштина · Степанакерт · Сухумі · Тирасполь · Цхінвалі |
| Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |