Люнет (верстатне оснащення)
Люнет, люнета (від фр. lunette зменш. від фр. lune — місяць) — пристрій (технологічне оснащення), що є опорою для довгомірних нежорстких заготовок, які обертаються під час оброблення[1].
Конструктивні особливості[ред. | ред. код]
Зазвичай люнет застосовується при токарній обробці, також люнетом називається задня опора в розточувальному верстаті, яка підтримує вільний кінець заготовки і закріплена на столі верстата.
Люнети бувають з опорами кочення або ковзання: перші носять назву роликові люнети, а другі — кулачкові люнети.
На токарному верстаті люнет може бути закріплений нерухомо до станини, таким чином опора є статичною. Проте для достатньо точних робіт люнет закріплюється на супорті поблизу різця, пересуваючись разом із різцем, рухома опора дозволяє значно зменшити прогин на всій довжині оброблення і таким чином підвищити точність.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ДСТУ 2298-93 Верстати металорізальні. Терміни та визначення.
Джерела[ред. | ред. код]
- Станочные приспособления: Справочник. В 2-х т. / Ред. совет: Б. Н. Вардашкин (пред.) и др. — М.: Машиностроение, 1984 — Т.2. — 656 с.
- Горошкин А. К. Приспособления для металлорежущих станков: Справочник. — 7-е изд., перераб. И доп. — М.: Машиностроение, 1979. — 303 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Люнет» [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 4, С. 573.
- «Люнет» [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] в УРЕ.
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |