Лю Чжень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лю Чжень
Народився прибл. 170
Дунпін
Помер 217
·моровиця невідомої хвороби
Підданство Династія Хань
Національність китаєць
Діяльність поет
Знання мов класична китайська

Лю Чжень (*刘桢, прибл. 170 —217) — китайський поет часів падіння династії Хань, один з «Семи мужів».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у м. Дунпін (територія сучасної провінції Шаньдун). Отримав класичну освіту. Згодом опинився при імператорському дворі, а згодом увійшов до почту впливого військовика та сановника Цао Цао. Останній призначив Лю міністром. Втім доволі критичні висловлювання Лю Чженя стосовно діяльності Цао призвело у звинуваченні у неповазі та запроторено за ґрати. Завдяки заступництву Цао Пі його не було страчено, а заслано до провінції. Згодом повернуно до столиці. тут він й помер під час моровиці невідомої хвороби.

Творчість[ред. | ред. код]

Один з представників групи інтелектуалів—поетів «Сім мужів». Був майстром у жанрі фу. З усього доробку відомо про 15 віршів. найвідомішим є цикл «Підношу двоюрідному братові».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Китайская пейзажная лирика III–XIV вв.//Под общей редакцией проф. В. И. Семанова.— Издательство: Московский государственный университет, 1984