Цао Цао
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цао Цао (кит. 曹操, піньїнь: Cáo Cāo; 155 – 15 березня 220) — китайський полководець і державний діяч, провінційний володар і передостанній канцлер Східної династії Хань. Один із центральних фігур періоду Трьохдержавності в Китаї.
Заклав основи династії Вей і був посмертно проголошений її імператором-засновником У-ді (魏武帝).
Цао Цао часто зображають грізним і безжалісним тираном. Водночас, він був талановитим полководцем і ставився до своїх підлеглих офіцерів як до своєї рідні. Полководець був вправним у поезії і бойових мистецтвах. Він є автором численних бойових щоденників.
Цао Цао є одним з найпопулярніших історичних персонажів у КНР.
