Лідія Махубу
| Лідія Махубу | |
|---|---|
| Народилася |
1 липня 1937 Есватіні |
| Померла |
24 липня 2021[1] (84 роки) Манзіні, Есватіні[1] |
| Країна |
 Есватіні |
| Діяльність | хімік, викладачка університету, наукова працівниця |
| Alma mater |
Торонтський університет Національний університет Лесотоd Альбертський університет |
| Заклад | Університет Есватіні |
| Нагороди | |
Лідія Пінділе Махубу (англ. Lydia Phindile Makhubu; нар. 1 липня 1937) — есватінська хімік, професорка. Колишня декан і віце-канцлер Університету Свазіленду[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Лідія Махубу народилася 1 липня 1937 в місії Усуту в Свазіленді (зараз Есватіні). Її батьки були вчителями, але батько також працював в санаторіях. Її ранній вплив на медицину мав великий вплив на її вибір кар'єри; вона спочатку хотіла стати лікарем, але потім перейшла на захоплення точними науками, в основному хімією[3].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Махубу закінчила Коледж Пія XII (нині Національний університет Лесото[en]) в Лесото, отримавши ступінь бакалавра. У 1963 році вона отримала ступінь магістра з органічної хімії в Альбертському університеті в 1967 році, наступним кроком стало отримання докторського ступеня з медичної хімії в Торонтському університеті в 1973 році[4], таким чином Лідія стала першою жінкою в Свазіленді, яка одержала докторський ступінь[2].
Вона повернулася на батьківщину і приєдналася до Університету Свазіленду, ставши викладачем хімічного факультету в 1973 році та деканом з 1976 по 1980, старшим викладачем у 1979, професором і віце-канцлером з 1988 по 2003[2]. Дослідження Махубу зосереджувалися на медичних ефектах рослин, що використовуються традиційними лікарями Свазіленду[2][3].
З моменту створення Третьої світової організації жінок у науці, яка надає стипендії для аспірантури, з 1993 року по 2005 рік Махубу була президентом організації[5][6]. Вона була першою жінкою головою виконавчого комітету Association of Commonwealth Universities[4]. Вона також працювала в багатьох інших організаціях, таких як Консультативний комітет ООН з питань науки і технологій для розвитку[4].
Лідія Махубу отримала численні гранти та відзнаки, найбільший з яких грант «Фонду Макартуров» (1993–1995)[7], та почесні докторські звання різних університетів[8], у тому числі і доктора законів в Університеті Святої Марії[en] в 1991 році[9].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Лідія вийшла заміж за хірурга Даніеля Мбатха; в них є син і дочка[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.pressreader.com/eswatini/times-of-eswatini/20210724/page/1/textview
- ↑ а б в г д Yount, Lisa (2007). A to Z of Women in Science and Math. Infobase Publishing. с. 187—188. ISBN 9781438107950. Архів оригіналу за 17 грудня 2019.
- ↑ а б Campbell, Neil A.; Reece, Jane B. Biology (вид. 7th). Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2019.
- ↑ а б в Lydia P. Makhubu. Saint Mary's University. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 11 червня 2019.
- ↑ Nature World Conference on Science. Nature. 29 червня 1999. Архів оригіналу за 2 листопада 2012.
- ↑ 'Women must be encouraged to take up science'. The Hindu. 19 жовтня 2007. Архів оригіналу за 24 лютого 2005.
- ↑ Oakes, Elizabeth H. (2007). Encyclopedia of World Scientists. Infobase Publishing. с. 477—478. ISBN 9781438118826. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 11 червня 2019.
- ↑ Curriculum Vitae. United Nations University. 2000. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2019.
- ↑ Honourary Degrees 1990 - Present. St. Mary's University. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 11 червня 2019.
Література[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Makhubu, Lydia Phindile [Архівовано 28 серпня 2021 у Wayback Machine.] // WorldCat
|
