Ліно Де Петрільйо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ліно Де Петрільйо
Особисті дані
Повне ім'я Аквіліно Де Петрільйо
Народження 3 березня 1934(1934-03-03) (90 років)
  Роккамонфіна, Італія
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
?–1958 Італія «Сан-Віто» (Беневенто)  ? (?)
1958–1960 Італія «Ліворно» 23 (0)
1961–1964 Італія «Піза» 105 (4)
1964–1965 Італія «Форлі» ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1967–1968 Італія «Сінья»
1968–1969 Італія «Темпіо»
1969–1970 Італія «Альгеро»
1970–1973 Італія «Ольбія»
1973–1974 Італія «Ночеріна»
1974–1975 Італія «Потенца»
1975–1977 Італія «Кампобассо»
1977–1978 Італія «Потенца»
1978–1979 Італія «Мессіна»
1979–1981 Італія «Катанія»
1981 Італія «Беневенто»
1981–1982 Італія «Луккезе-Лібертас»
1982–1984 Італія «Козенца»
1984–1985 Італія «Ночеріна»
1986 Італія «Соренто»
1987–1988 Італія «Атлетіко Катанія»
1989–1991 Італія «Енна»
1991 Італія «Трапані»
1997–1998 Італія «Ренде»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ліно Де Петрільйо (італ. Lino De Petrillo, нар. 3 березня 1934, Роккамонфіна) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував за команду «Сан-Віто» (Беневенто) з Серії IV[1].

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Ліворно», до складу якого приєднався 1958 року. Відіграв за клуб з Ліворно наступні два сезони своєї ігрової кар'єри у Серії С[2].

1961 року уклав контракт з клубом «Піза», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Протягом усього часу, проведеного у складі «Пізи», був капітаном команди[3], забивши в цілому 4 голи в 105 іграх Серії С[4].

1964 року перейшов до клубу «Форлі», що також грав у Серії С. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду Клуб у 1965 році.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1967 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сіньє» з Серії D.

Протягом тренерської кар'єри очолював низку нижчолігових італійських команд. Найбільших результатів досягнув з «Катанією», з якою виграв Серію С1 у сезоні 1979-80, та «Козенцою», вигравши Англо-італійський кубок у 1983 році. Крім цього Ліно двічі вигравав Серію D — з «Потенцою» (1974-75) та «Енною» (1989-90)

Останнім місцем тренерської роботи Де Петрільйо був клуб «Ренде», головним тренером якого Ліно був з 1997 по 1998 рік.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Має сина Алессіо[en], який також був професійним футболістом, а потім став футбольним тренером[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Lino De Petrillo [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] 11leoni.com
  2. ↑ Over 100! [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] Ilpisasiamonoi.it
  3. ↑ Calcio, Pisa: De Petrillo al comando del settore giovanile [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Nove.firenze.it
  4. ↑ Statistiche dei calciatori del Pisa [Архівовано 6 жовтня 2013 у Archive.is] Pisasportingclub.it
  5. ↑ Alessio De Petrillo: sarei onorato di allenare la Nocerina [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Tuttomercatoweb.com

Джерела[ред. | ред. код]

  • Almanacco illustrato del Calcio, 1982, Edizioni Panini, p. 239.

Посилання[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліно_Де_Петрільйо&oldid=40429748