Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка
Країна Україна Україна
Тип Черкаська обласна премія неурядових організацій
Вручається: літераторам, творчим діячам
Підстава здобутки у галузі літератури
Статус вручалася до 2014 року
Нагородження
Засновано: 1986 р. як обласна літературно-мистецька премія імені Василя Симоненка[1]
премія відродилася 17.12.1993 як обласна літературно-публіцистична премія «Берег надії» імені Василя Симоненка[2]
Перше: 1986
Останнє: 2013
Нагороджено: 20
Нагороджені:
Черговість

Літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка — обласна літературна премія для вшанування пам'яті поета Василя Симоненка та заохочення професійних і непрофесійних літераторів, які проживають в Україні та за її межами, до нових творчих пошуків у галузі літератури, до створення високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямована на відродження духовності, на побудову незалежної демократичної України.

Історія премії[ред. | ред. код]

Заснована вперше у 1986 році як щорічна обласна літературно-мистецька премія імені Василя Симоненка. Співзасновниками виступили бюро Черкаської обласної організації Спілки письменників України та президія правління Черкаської обласної організації Добровільного товариства любителів книги України.

Лауреати визначалися лише в 1986 році. У 1994 році за рішенням Черкаської обласної ради премія відродилася як обласна літературно-публіцистична премія «Берег надії» імені Василя Симоненка. Присуджується щорічно в день народження поета 8 січня, починаючи з 1995 року.

У 2000, а потім у 2007 році в Положенні про премію сталися суттєві зміни: з літературно-публіцистичної вона стала лише літературною, але географія претендентів на премію значно розширилася. Тепер ними можуть бути професійні письменники і непрофесійні літератори, які проживають в Україні та за її межами.

З 2000 року премія мала назву — обласна літературна премія «Берег надії» імені Василя Симоненка. З 2007 року — це обласна літературна премія імені Василя Симоненка.

Порядок присудження і вручення премії[ред. | ред. код]

Вік учасників — необмежений. Присуджується один раз на рік до дня народження Василя Симоненка — 8 січня, вручається в місті Черкаси. Конкурс на здобуття премії оголошується 1 липня. Прийом робіт на конкурс закінчується 1 грудня. Підбиття підсумків конкурсу завершується до 15 грудня[3].

Розмір премії — 15 000 грн. (до 2012 р. — 3 000 грн.)[4].

2014 року цю премію об'єднано із заснованою 2012 року Всеукраїнською літературною премією імені Василя Симоненка.

Лавреати[ред. | ред. код]

1986 — письменник Федір Моргун (м. Черкаси) за збірку поезій «Час віддарунку»; артист Черкаської обласної філармонії Юрій Смолянський (м. Черкаси) за концертні програми та популяризацію творчості Василя Симоненка[5].
1995 — письменник Сергій Носань, режисер Алім Ситник, актор Андрій Жила (м. Черкаси) за виставу «Остання мить» у постановці Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка[5].
1996 — письменник Микола Негода (м. Черкаси) за збірку поезій «Чорний біль» та драматичну поему «Гетьман»[6][5].
1997 — письменник Олекса Озірний (м. Звенигородка) за збірки поезій «Проща» та «Козацький цвинтар»[5].
1998 — письменник Іван Дробний (м. Золотоноша) за збірку поезій «Груша серед поля» та літературознавчі й публіцистичні виступи в обласній та республіканській періодиці[7][5].
1999 — творча група облтелерадіокомпанії — автор сценаріїв Катерина Таран, режисер Олександр Підгаєвський, оператор Олександр Таран (м. Черкаси) за відеофільми «Груша серед поля», «Під вітрилами світанків», «Обличчям вперед»[5].
2000 — письменник, журналіст Григорій Білоус (м. Черкаси) за збірку поезій «Терноцвіт» і документально-публіцистичні відеофільми[5].
2001 — поетеса Наталя Віргуш (м. Черкаси) за збірки поезій «Золоті сліди» та «Дорога до світла»[5].
2002 — поет Олекса Лищенко (м. Черкаси) за збірки віршів «Крутозлами» та «Екзамени волі»[5][8][5].
2003 — письменник, літературознавець Михайло Слабошпицький (м. Київ) за книгу історичних ессе «З голосу нашої Кліо»[9][5].
2004 — письменниця, літературознавець Валентина Коваленко (м. Черкаси) за книгу поезій та прози «Трунок Сварожого рога»[5].
2005 — поет Ігор Забудський (м. Черкаси) за книгу поезій «Завтра моє»; поет Петро Поліщук (м. Умань) за збірку поезій «Любосвіт»[10][5].
2006 — журналіст Микола Сніжко (м. Черкаси) за книгу спогадів «Оводи Василя Симоненка»[5][11].
2007 — письменник, літературознавець Василь Пахаренко (м. Черкаси) за книги «Віті єдиного древа. Україна Східна і Західна в апокаліпсисі ХХ ст.» «Як він ішов» (Духовний профіль Василя Симоненка на тлі його доби)[5].
2008 — письменник Михайло Іванченко (с. Гусакове, Звенигородський район) за роман-хроніку «Дума про Вільних Козаків»[5]; поет, перекладач, прозаїк Валерій Кикоть (м. Черкаси) за книгу поезії і прози «Квітка у вогні»[5]; фотокореспондент Ігор Осадчий (м. Черкаси) за фотолітопис життя і творчості Василя Симоненка[5].
2009 — поетеса Валентина Кузьменко-Волошина (м. Черкаси) за збірку віршів «Квітка любові»; поет Микола Тютюнник (м. Первомайськ Луганської обл.) за історичний роман у віршах «Маруся Богуславка»[5].
2010 — поет Василь Місевич (Чернівецька область) за збірку віршів «Росою тиша миє очі»[5][12].
2011 — поет Леонід Даценко (м. Черкаси) за збірку віршів «І янгол з автоматом на плечі»[5].
2012 — поет Сергій Руднєв (м. Черкаси) за збірку віршів «Жарини слів»[5][13].
2013 — письменник Юрій Тупицький (с. Воронинці, Чорнобаївський район) за збірку повістей «Далекий поклик любові»[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Обласна літературна премія імені Василя Симоненка. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  2. ↑ ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА РАДА Р І Ш Е Н Н Я від 17.12.93 № 16-21 «Про встановлення щорічної обласної літературно-публіцистичної премії „Берег надії“ ім. Василя Симоненка»
  3. ↑ імені Василя Симоненка (обласна премія Черкаської області). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 16 березня 2022.
  4. ↑ а б У Черкасах відзначили лауреатів обласної та всеукраїнської премії Симоненка. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 8 березня 2015.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 8 березня 2015.
  6. ↑ Життєвий шлях видатного українського поета та письменника Миколи Негоди. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  7. ↑ Дробний Іван Семенович. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  8. ↑ Лищенко Олексій Костянтинович. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  9. ↑ Михайло Слабошпицький. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  10. ↑ Забудський Ігор Володимирович. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  11. ↑ СТАТИ ЖУРНАЛІСТОМ МИКОЛІ СНІЖКУ ДОПОМІГ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  12. ↑ Буковинського поета Василя Місевича удостоєно премії ім. Василя Симоненка. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
  13. ↑ Лауреатом «номенклатурно»-Симоненківської премії в 2012 році став Сергій Руднєв. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Літературна_премія_«Берег_надії»_імені_Василя_Симоненка&oldid=41796886