Черкаська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Черкаська область
Coat of Arms of Cherkasy Oblast.png Flag of Cherkasy Oblast.png
Герб Черкаської області Прапор Черкаської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Черкащина
Країна: Україна Україна
Утворена: 7 січня 1954 року
Код КОАТУУ: 71000
Населення: 1 256 211 (на 1.08.2014)
Площа: 20900 км²
Густота населення: 61.3 осіб/км²
Телефонні коди: +380-47
Обласний центр: Черкаси
Райони: 20
Міста:

обласного значення
районного значення


6
10
Райони в містах: 2
Смт: 15
Села: 723
Селища: 101
Селищні ради: 15
Сільські ради: 525
Номери автомобілів: 24, CA
Інтернет-домени: cherkassy.ua; ck.ua
Мапа області
Обласна влада
18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185
Веб-сторінка: http://www.oda.ck.ua
Голова ОДА: Ткаченко Юрій Олегович
Рада: Черкаська обласна рада
Голова ради: Коваленко Валентина Михайлівна

Черка́ська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.

Область на півночі межує з Київською, на півдні з Кіровоградською, на сході з Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна — поблизу села Колодисте Уманського району, західна — біля села Коритня Монастирищенського району, східна — неподалік села Стецівка Чигиринського району.

За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району. Також на території області міститься географічний центр України на північній околиці села Мар'янівка неподалік від районного центру — міста Шпола.

Площа області становить 20,9 тисяч км², що становить 3,46% території держави (18 місце в країні). Сільськогосподарські угіддя становлять 14,548 тисяч км² (70% загальної площі), з них ріллі — 12,736 тисяч км² (88% площі сільськогосподарських угідь).

Географія[ред.ред. код]

Рельєф[ред.ред. код]

Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини — правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища), подекуди горбиста, порізана річками, ярами і балками. У прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина. Вздовж долини Дніпра на 70 км тягнеться Канівсько-Мошногірський кряж. Значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру. Цей район називають Канівськими горами і Мошногорами.

Низинний, подекуди заболочений рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

Ґрунти[ред.ред. код]

У ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях — сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лучні і дерново-підзолисті ґрунти.

Водойми[ред.ред. код]

Водна поверхня області займає 4% загальної площі території. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра і Південного Бугу. Головна річка — Дніпро (150 км — довжина по території області), водяне дзеркало якого у зв'язку зі створенням Кременчуцького (довжина — 130 км) й Канівського водосховища значно збільшилося.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій, крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад того існує 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ.

На Правобережжі Черкащини можливі затоплення а також заболочення деяких ділянок.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Пересічна температура повітря +7,2 °C. Середня температура найхолоднішого місяця січня — 8,9 °C. Середня температура липня становить + 27,5 °C. Максимальна +45 °C, мінімальна −37 °C. Період з температурою +10 °C становить 160 — 170 днів. Опадів 450–520 мм у рік.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Природно-рекреаційний потенціал[ред.ред. код]

Відомим з ХVІІІ-ХІХ ст. рівнинним кліматичним курортом лісостепової зони, розташованим на великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра є «Соснівка». Тут функціонують численні санаторії, профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, оздоровчо-спортивні бази.

На території області функціонує гірськолижний курорт «Водяники».

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

Докладніше у статті Природно-заповідний фонд Черкаської області

Природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує 503 природних комплексів та об'єктів загальною площею 61054,1 га, що становить 2,9% від загальної площі території області. Серед об'єктів ПЗФ області: один природний заповідник — Канівський; дендрологічний парк «Софіївка»; два національні природні парки — «Білоозерський», Нижньосульський ; один зоопарк — Черкаський та інші об'єкти.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів трапляються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини — каоліни. Майже повсюдно поширені кварцові піски.

Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля — Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових — у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найвідоміші родовища граніту — Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.

На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська», розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Основні родовища області

Вид корисних копалин Назва родовища Район
Буре вугілля Рижанівське Звенигородський
Козацьке Звенигородський
Журавське Городищенський
Юрківське Звенигородський
Кайтанівське Катеринопільський
Титанові руди Смілянське Смілянський
Бентоніт Черкаське Лисянський
Граніт Танське Уманський
Старобабанівське Уманський
Гіпс Звенигородське Звенигородський

Див. також

Флора[ред.ред. код]

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я.

В Черкаській області на території урочища «Холодний Яр» зростає один із найстаріших дубів України віком близько 1000 років — дуб Максима Залізняка.

Фауна[ред.ред. код]

Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 види риб. У лісах області водяться: лось, олень, сарна, дикий кабан, вивірка, вовк, лисиця звичайна, заєць сірий, по берегах річок, озер і ставків — бобер європейський, видра річкова, крижень, кулики. У водоймищах — лящ, окунь, щука, судак, короп, товстолобик, сом, карась.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Черкащини

Черкаська область була створена 7 січня 1954 року. До її складу увійшли три міста обласного підпорядкування (Черкаси, Сміла, Умань) і території 30 районів Київської, Полтавської, Кіровоградської і Вінницької областей.

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Докладніше у статті Адміністративний устрій Черкаської області

Загальна інформація[ред.ред. код]

Адміністративний центр області — місто Черкаси.

У складі області:

  • районів — 20;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 855, в тому числі:
    • міського типу — 31, в тому числі:
      • міст — 16, в тому числі:
        • міст обласного значення — 6;
        • міст районного значення — 10;
      • селищ міського типу — 15;
    • сільського типу — 824, в тому числі:
      • сіл — 723;
      • селищ — 101.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 20;
  • районних рад у містах — 2;
  • міських рад — 16;
  • селищних рад — 15;
  • сільських рад — 525.

Райони[ред.ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Городищенський м. Городище Адм. устрій
2 Драбівський смт Драбів Адм. устрій
3 Жашківський м. Жашків Адм. устрій
4 Звенигородський м. Звенигородка Адм. устрій
5 Золотоніський м. Золотоноша Адм. устрій
6 Кам'янський м. Кам'янка Адм. устрій
7 Канівський м. Канів Адм. устрій
8 Катеринопільський смт Катеринопіль Адм. устрій
9 Корсунь-Шевченківський м. Корсунь-Шевченківський Адм. устрій
10 Лисянський смт Лисянка Адм. устрій
11 Маньківський смт Маньківка Адм. устрій
12 Монастирищенський м. Монастирище Адм. устрій
13 Смілянський м. Сміла Адм. устрій
14 Тальнівський м. Тальне Адм. устрій
15 Уманський м. Умань Адм. устрій
16 Христинівський м. Христинівка Адм. устрій
17 Черкаський м. Черкаси Адм. устрій
18 Чигиринський м. Чигирин Адм. устрій
19 Чорнобаївський смт Чорнобай Адм. устрій
20 Шполянський м. Шпола Адм. устрій

Міста обласного підпорядкування[ред.ред. код]

Міста районного значення[ред.ред. код]

Місто Входження
1 Городище Городищенський район
2 Жашків Жашківський район
3 Звенигородка Звенигородський район
4 Кам'янка Кам'янський район
5 Корсунь-Шевченківський Корсунь-Шевченківський район
6 Монастирище Монастирищенський район
7 Тальне Тальнівський район
8 Христинівка Христинівський район
9 Чигирин Чигиринський район
10 Шпола Шполянський район

Райони у містах[ред.ред. код]

Район Входження
1 Придніпровський м. Черкаси
2 Соснівський м. Черкаси

Ліквідовані райони[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Чисельність населення, що проживає на території області, на 1 січня 2009 року за попередніми даними становить 1304,3 тисяч осіб, у тому числі міського 726,8 тисяч осіб, або 55,7 відсотка населення, сільського — 44,3 відсотка. За чисельністю населення області становить 2,9% населення України та займає 15-те місце в Україні.

Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Її середня щільність — 65 осіб на 1 км². Близько 90% населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній — 10%.

Статевий склад населення характеризується перевагою жіночого населення — 54,5%. На кожні 1000 жінок припадає 835 чоловіків.

На 1.01. 2008 року в області проживало 435404 пенсіонерів. На 1000 жителів припадало 332 пенсіонера.

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату[1][2]
Черкаси 285,2 Тальне 14,2
Умань 86,6 Жашків 14,1
Сміла 68,7 Кам'янка 12,4
Золотоноша 28,3 Христинівка 10,9
Канів 25,4 Чигирин 9,3
Корсунь-Шевченківський 18,7 Монастирище 9,0
Звенигородка 17,8 Лисянка 8,1
Шпола 17,5 Маньківка 7,8
Ватутіне 17,3 Чорнобай 7,4
Городище 14,2 Драбів 6,6

Національний склад[ред.ред. код]

На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці (понад 90%) і росіяни (біля 8%). Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки, цигани та представники інших національностей.

Національний склад населення Черкаської області станом на 2001 рік[3]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 301 183 93,05 %
2 Росіяни 75 577 5,40 %
3 Білоруси 3 961 0,28 %
4 Вірмени 1 749 0,13 %
5 Молдавани 1 617 0,12 %
6 Євреї 1 479 0,11 %
7 Цигани 1 108 0,08 %
8 Поляки 729 0,05 %
9 Азербайджанці 595 0,04 %
10 Татари 537 0,04 %
11 Інші 9 778 0,70 %
Разом 1 398 313 100,00 %

Злочинність[ред.ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 75,2 злочинів, з них 28,4 тяжких та особливо тяжких.[4]

Економіка[ред.ред. код]

Дивись статтю Економіка Черкаської області. Каталог підприємств Черкаської області — довідка[1]

Соціально-гуманітарна сфера[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

В області функціонують 684 дошкільні навчальні заклади, у тому числі 191 навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад». До комунальної власності належать 618, або 90,4%. Діє 7 спеціальних дошкільних закладів (617 дітей), 130 спеціальних груп у 55 закладах (1939 дітей), 2 санаторні дошкільні заклади (190 дітей) та 21 санаторна група у 16 закладах (340 дітей).

Всього охоплено дошкільною освітою 34842 дітей, або 63,7%, у 2003 році — 62.

У 700 загальноосвітніх школах здобувають загальну середню освіту 168502 дітей. Із загальної кількості загальноосвітніх шкіл — 13 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 28 спеціалізованих, 3 вечірні та 5 приватних шкіл.

Професійну підготовку в області здійснюють 27 державних професійно-технічних навчальних закладів (9792 учні), 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (6120 учнів), 4 галузеві навчально-курсові комбінати та 80 інших організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування. У зазначених навчальних закладах робітничу кваліфікацію набувають понад 15 тисяч учнів, слухачів.

На території області здійснюють підготовку спеціалістів 21 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації та 7 ВНЗ III–IV рівнів акредитації, серед яких 5 університетів, один недержавної форми власності — Східноєвропейський університет економіки і менеджменту (правонаступник академії менеджменту), Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля та банківський інститут Української академії банківської справи Національного банку України реорганізований з Черкаської філії Української академії банківської справи.

Мережу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації становлять 8 коледжів, 6 училищ, 7 технікумів та 6 філій цієї категорії вищих навчальних закладів. У 2004 році створений Черкаський художньо-технічний коледж (реорганізований з Черкаського вищого професійно-технічного училища № 20). Крім вищеназваних навчальних закладів, освітню діяльність в області здійснюють 26 відокремлених підрозділів 19 вищих навчальних закладів України.

У 2004/2005 навчальному році у вищих навчальних закладах області навчається близько 56 тисяч молодих людей. На 10 тисяч населення області ми маємо 410 студентів (в Україні цей показник становить 512). Вищі навчальні заклади Черкащини здійснюють освітню діяльність за 192 спеціальностями. Найбільш впровадженими є спеціальності напрямків «Економіка і підприємництво» та «Комп'ютерні науки».

Вищі навчальні заклади області[ред.ред. код]

Державні[ред.ред. код]
Недержавні[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

В області діє широка мережа установ культури і мистецтва:

Релігія[ред.ред. код]

На Черкащині діє 1038 релігійні організації 48 конфесій, толків, напрямків. Вони складаються з 7 обласних релігійних управлінь, 4 монастирів, 4 духовних місій, 1 братства, 1 біблійного інституту (заочна форма навчання), 1039 релігійних громад, з яких 645 — православні, 357 — протестантські, 36 — інші. При релігійних громадах діють 115 недільних шкіл. У релігійних громадах служать 553 священнослужителя. З початку проголошення незалежності України, за рахунок добровільних пожертвувань громадян, активної допомоги місцевих органів влади в регіоні збудовано 162 кульові споруди та ще 55 будується. Найпоширенішою релігією є Православ'я.

Православ'я[ред.ред. код]

Православ'я на території сучасної Черкаської області з'явилося у часи Київської Русі, із введенням християнства св. князем Володимиром Великим у 988 році. Православна церква відтоді почала швидко зростати і здобувати вплив. Існують відомості про засування у Каневі єпископської кафедри у домонгольський період. Тоді ж було споруджено Зарубський монастир та Успенський собор у Каневі. Останній зберігся до наших днів і є цінною історико-культурною пам'яткою. У 1383 на невеликий період була створена Звенигородська єпархія. Згодом територія регіону відносилася до Київської єпархії Константинопольського патріархату. Після перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату тут у 19 і на початку 20 століття було створено низку кафедр: Чигиринський вікаріат (згодом — самостійна єпархія), Уманський вікаріат (згодом єпархія), Канівський вікаріат (згодом єпархія), Черкаська єпархія та Звенигородський вікаріат. Перші чотири єпархії були зліквідовані під час гонінь 1930-х років, а Звенигородський вікаріат існував із перервами як титулярна кафедра Московської єпархії (єпископи Звенигородські були представниками Російської православної церкви при Антиохійському патріархові до 1995 року). Під час Другої світової війни тут діяли Чигиринська та Уманська єпархії Української автокефальної православної церкви.

Нині на території області розташовані дві єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) — Черкаська й Уманська. Черкаську очолює митрополит Софроній (Дмитрук), відомий своїми, будівничими справами та аполітичністю, а кафедральними соборами єпархії є Михайлівський та Різдва Богородиці у Черкасах. Уманську очолює єпископ Пантелеймон (Бащук), а кафедральним собором є Миколаївський в Умані. Станом на 1 січня 2010 року Українська православна церква має на території області 528 парафій, 6 монастирів (за даними офіційного сайту церкви їх дев'ять) із 227 ченцями і черницями, 243 священнослужителя, 118 недільних шкіл, 4 періодичні видання[5]. Українська православна церква Київського патріархату має одну єпархію, яку очолює архієпископ Черкаський і Чигиринський Іоанн (Яременко), а кафедральним собором є Свято-Троїцький у Черкасах. 1 січня 2010 року єпархія налічувала 167 парафій, жодного монастиря, 84 священнослужителя, 33 недільні школи, мала 1 періодичне видання[5] та офіційний сайт. Українська автокефальна православна церква 1 січня 2010 року мала 54 парафії із 19 священнослужителями та 10 недільних шкіл, ще три парафії належали іншим православним релігійним організаціям[5].

Найвідомішими православними святими області є священномученик Макарій Переяславський, мученик Даниїл Мліївський, святитель Софроній Іркутський, та собор 144 новомучеників і сповідників Черкаських. Найвідоміші монастирі — Красногірський та Мотронинський.

Спорт[ред.ред. код]

Докладніше у статті Футбол у Черкаській області

Черкащину в національних чемпіонатах представляють команди:

До послуг населення області:

  • 31 стадіон
  • 644 спортивних майданчиків
  • 402 футбольних полів
  • 589 спортивних залів
  • 11 басейнів

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

В інформаційному просторі Черкащини друковані засоби масової інформації станом на 1 квітня 2005 року представлені 303 виданнями. Їх тижневий наклад перевищує мільйон двісті тисяч примірників. Питома вага комунальних обласних, міських і районних газет сягає за 100 тисяч примірників або 12% від разового тиражу всіх видань області. Найчисельніша група видань — 93, або 31% — належить комерційним структурам.

Найбільший тираж в області мають газети: «Вечірні Черкаси», «Нова Доба», «Черкаський край».

У телерадійному просторі обсяг мовлення на тиждень становить 1174 години. На 25 комунальних районних і міських радіо і телевізійних редакцій, обласну державну телерадіокомпанію «Рось» припадає 107 годин, або 9% (це інформаційний продукт власного виробництва). Дротове радіо охоплює майже 260 тис. сімей. До недержавних телекомпаній належить «Вікка».

Пам'ятки[ред.ред. код]

село Шевченкове. Музей Тараса Шевченка
Дендропарк «Софіївка».м. Умань

В області розташовані 77 пам'яток історії, архітектури та археології та 9 (дев'ять) історико-культурних заповідників національного значення. У тому числі національного значення: пам'яток містобудування і архітектури — 56, пам'яткок історії — 4, пам'яток монументального мистецтва — 1, пам'яток археології — 16[6].

Серед них:

Відомі особи[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Уродженці Черкаської області, Категорія:Персоналії:Черкаська область, Герої Радянського Союзу — уродженці Черкаської області

Черкащина дала світові двох національних Геніїв: Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького; героїв визвольної війни українського народу Петра Дорошенка та Івана Виговського, гайдамацьких ватажків Максима Залізняка і Івана Гонту, Героя України В'ячеслава Чорновола.

На Черкащині народилися відомі письменники: Іван Нечуй-Левицький, Семен Гулак-Артемовський, Михайло Старицький, Михайло Драй-Хмара. Тут творив поет Василь Симоненко.

У скарбниці світової культури чільне місце займають шедеври художника Данила Нарбута.

На Черкащині жили і творили такі мислителі та науковці, як Григорій Сковорода, Михайло Максимович, Микола Біляшівський.

Почесні громадяни Черкаської області[ред.ред. код]

Званнями «Почесний громадянин Черкаської області» удостоєні[7]:

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]