Черкаська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Черкаська область
Герб Черкаської області Прапор Черкаської області
Основні дані
Країна:	Україна
Утворена:	7 січня 1954 року
Код КОАТУУ:	71000
Населення:	1 327 022 (2007)[1]
Площа:	20900 км²
Густота населення:	66,9 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-47
Обласний центр:	Черкаси
Райони:	20
Міста: обласного значення районного значення	6 10
Райони в містах:	2
Смт:	15
Села:	723
Селища:	101
Селищні ради:	15
Сільські ради:	525
Номери автомобілів:	CA
Інтернет-домени:	cherkassy.ua; ck.ua
Обласна влада
18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185
Веб-сторінка:	http://www.oda.ck.ua
Голова ОДА:	Черевко Олександр Володимирович
Голова обл. ради:	—

Черкаська область — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни, по обидва береги середньої течії Дніпра та Південного Бугу.

Область на півночі межує з Київською, на півдні з Кіровоградською, на сході з Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна — поблизу села Колодисте Тальнівського району, західна — біля села Коритня Монастирищенського району, східна — неподалік села Стецівка Чигиринського району.

За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району. Також на території області знаходиться географічний центр України на північній околиці села Мар'янівка неподалік від районного центру — міста Шпола.

Площа області становить 20,9 тисяч км², що складає 3,46 % території держави (18 місце в країні). Сільськогосподарські угіддя складають 14,548 тисяч км² (70% загальної площі), з них ріллі — 12,736 тисяч км² (88% площі сільськогосподарських угідь).

Зміст 1 Географія 1.1 Рельєф 1.2 Ґрунти 1.3 Водоймища 2 Клімат 3 Природні ресурси 3.1 Природно-рекреаційний потенціал 3.2 Корисні копалини 3.3 Флора 3.4 Фауна 4 Історія 5 Адміністративно-територіальний устрій 6 Населення 7 Економіка 8 Соціально-гуманітарна сфера 8.1 Освіта 8.1.1 Вищі навчальні заклади області 8.1.1.1 Державні 8.1.1.2 Недержавні 8.2 Культура 8.3 Релігія 8.4 Спорт 9 Засоби масової інформації 10 Пам'ятки 11 Персоналії 12 Посилання 13 Література

[ред.] Географія

[ред.] Рельєф

Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини — правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища), подекуди горбиста, порізана річками, ярами і балками. В прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина. Вздовж долини Дніпра на 70 км тягнеться Канівсько-Мошногірський кряж. Значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру. Цей район називають Канівськими горами і Мошногорами.

Низинний, подекуди заболочений рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

[ред.] Ґрунти

У ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях — сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лугові і дерново-підзолисті ґрунти.

[ред.] Водоймища

Водна поверхня області займає 4 % загальної площі території. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра і Південного Бугу. Головна річка — Дніпро (150 км — довжина по території області), водяне дзеркало якого у зв'язку зі створенням Кременчуцького (довжина — 130 км) й Канівського водосховища значно збільшилося.

• праві притоки Дніпра — Рось(101 км), Вільшанка, Тясмин (133 км), ліві — Супій, Сула.
• до басейну Південного Бугу належать річки Гірський Тікич (161 км), Гнилий Тікич, Ятрань.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій, крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад того існує 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ.

На Правобежжі Черкащини можливі затоплення а також заболочення деяких ділянок.

[ред.] Клімат

Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Пересічна температура повітря +7,2 °C. Середня температура найхолоднішого місяця січня — 5,9 °C. Середня температура липня складає + 19,5 °C. Максимальна +39 °C, мінімальна −37 °C. Період з температурою +10 °C становить 160 — 170 днів. Опадів 450—520 мм. в рік.

[ред.] Природні ресурси

[ред.] Природно-рекреаційний потенціал

Соснівка — рівнинний кліматичний курорт лісостепової зони, розташований на великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра. Функціонують санаторії, профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, оздоровчо-спортивні бази. На території області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський біогеографічний заповідник (площа — 2028 га.), всесвітньо відомий Уманський дендропарк «Софіївка».

[ред.] Корисні копалини

Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів зустрічаються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини — каоліни. Майже повсюдно поширені кварцеві піски.

Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля — Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових — у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найбільш відомі родовища граніту — Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.

На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська», розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Основні родовища області

Вид корисних копалин	Назва родовища	Район
Буре вугілля	Рижанівське	Звенигородський
	Козацьке	Звенигородський
	Журавське	Городищенський
	Юрківське	Звенигородський
	Кайтанівське	Катеринопільський
Титанові руди]]	Смілянське	Смілянський
Бентоніт	Черкаське	Лисянський
Граніт	Танське	Уманський
	Старобабанське	Уманський
Гіпс	Звенигородське	Звенигородський

Див. також

• Носачівське родовище апатит-ільменітових руд

[ред.] Флора

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен,черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я.

[ред.] Фауна

Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 види риб. У лісах водяться: лось, олень, косуля, дикий кабан, білка, вовк, лисиця, заєць, куниця, по берегах річок, озер і ставків — бобер, видра, дикі качки, кулики. У водоймищах — лящ, окунь, щука, судак, короп, товстолобик, сом, карась.

[ред.] Історія

Дивись статтю Історія Черкащини.

[ред.] Адміністративно-територіальний устрій

Відповідно до адміністративно-територіального поділу область складається з 20 районів, 16 міст, з них 6 міст обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань). До складу області входять 15 селищ міського типу, 723 села і 101 селище, які підпорядковані 16-ти міським, 15-ти селищним та 525-ти сільським радам. Обласний центр — місто Черкаси (Соснівський, Придніпровський райони).

Докладніше див. статтю: Адміністративний поділ Черкаської області

[ред.] Населення

Чисельність населення, що проживає на території області, на початок 2005 року становить 1357,1 тис. осіб, у тому числі міського 740,6 тисячі осіб, або 54,6 % населення, сільського — 45,4 %. По чисельності населення області становить 2,9 % населення України та займає 15-те місце в Україні.

Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Її середня щільність — 65 осіб на 1 кв.км. Близько 90 % населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній — 10 %.

Статевий склад населення характеризується перевагою жіночого населення — 54,5 %. На кожні 1000 жінок припадає 835 чоловіків.

На 01.01.2004 в області проживало 462 095 пенсіонерів. На 1000 жителів припадало 338 пенсіонерів.

Національний склад: На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці (понад 90 %) і росіяни (біля 8 %). Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки, цигани та представники інших національностей.

[ред.] Економіка

Дивись статтю Економіка Черкаської області. [Каталог підприємств Черкаської області - довідка[1]

[ред.] Соціально-гуманітарна сфера

[ред.] Освіта

В області функціонують 684 дошкільні навчальні заклади, у тому числі 191 навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад». До комунальної власності належать 618, або 90,4 %. Діє 7 спеціальних дошкільних закладів (617 дітей), 130 спеціальних груп у 55 закладах (1939 дітей), 2 санаторні дошкільні заклади (190 дітей) та 21 санаторна група у 16 закладах (340 дітей).

Всього охоплено дошкільною освітою 34842 дітей, або 63,7 %, у 2003 році — 62.

У 700 загальноосвітніх школах здобувають загальну середню освіту 168502 дітей. Із загальної кількості загальноосвітніх шкіл — 13 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 28 спеціалізованих, 3 вечірні та 5 приватних шкіл.

Професійну підготовку в області здійснюють 27 державних професійно-технічних навчальних закладів (9792 учні), 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (6120 учнів), 4 галузеві навчально-курсові комбінати та 80 інших організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування. У зазначених навчальних закладах робітничу кваліфікацію набувають понад 15 тисяч учнів, слухачів. На території області здійснюють підготовку спеціалістів 21 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації та 7 ВНЗ ІII-IV рівнів акредитації, серед яких 5 університетів, один недержавної форми власності — Східноєвропейський університет економіки та менеджменту (правонаступник академії менеджменту), інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля та банківський інститут Української академії банківської справи Національного банку України реорганізований з Черкаської філії Української академії банківської справи.

Мережу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації становлять 8 коледжів, 6 училищ, 7 технікумів та 6 філій цієї категорії вищих навчальних закладів. У 2004 році створений Черкаський художньо-технічний коледж (реорганізований з Черкаського вищого професійно-технічного училища № 20). Крім вищеназваних навчальних закладів, освітню діяльність в області здійснюють 26 відокремлених підрозділів 19 вищих навчальних закладів України.

У 2004/2005 навчальному році у вищих навчальних закладах області навчається близько 56 тисяч молодих людей. На 10 тисяч населення області ми маємо 410 студентів (в Україні цей показник становить 512). Вищі навчальні заклади Черкащини здійснюють освітню діяльність за 192 спеціальностями. Найбільш впровадженими є спеціальності напрямків «Економіка і підприємництво» та «Комп'ютерні науки».

[ред.] Вищі навчальні заклади області

[ред.] Державні

• Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького.
• Черкаський державний технологічний університет.
• Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників.
• Уманська державна аграрна академія.
• Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини

[ред.] Недержавні

• Черкаський інститут управління.
• Інститут соціального управління, економіки і права.

[ред.] Культура

В області діє широка мережа установ культури і мистецтва. Це обласний музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, обласний театр ляльок. Обласна філармонія, Канівське державне училище культури, Уманське державне музичне училище ім. П. Д. Демуцького, Черкаське музичне училище ім. С. С. Гулака-Артемовського, 40 шкіл естетичного виховання, 737 Будинків культури і клубів, 759 бібліотек, 44 державних та 288 громадських музеїв, Шевченківський національний заповідник в м. Каневі, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», 4 державних історико-культурних заповідника.

[ред.] Релігія

На Черкащині діє 1038 релігійні організації 48 конфесій, толків, напрямків. Вони складаються з 7 обласних релігійних управлінь, 4 монастирів, 4 духовних місій, 1 братства, 1 біблійного інституту (заочна форма навчання), 1039 релігійних громад, з яких 645 — православні, 357 — протестантські, 36 — інші.

При релігійних громадах діють 115 недільних шкіл. У релігійних громадах служать 553 священнослужителя.

Найчисельніша в регіоні Українська православна церква, під юрисдикцією якої перебуває 492 релігійних громад.

З початку проголошення незалежності України, за рахунок добровільних пожертвувань громадян, активної допомоги місцевих органів влади в регіоні збудовано 162 кульові споруди та ще 55 будується.

Мотронинський монастир в Мельниках.

Свято-Успенський собор в Золотоноші.

Михайлівська церква в Городищі.

Іллінська церква в Суботові.

[ред.] Спорт

Сьогодні Черкащину в національних чемпіонатах представляють 10 команд: в суперлізі виступають жіночі волейбольні команди «Круг» (дворазовий чемпіон, чотирьохразовий володар Кубку України, переможець ІІ Всеукраїнських літніх спортивних ігор), «Хімволокно-Спартак» (призер ІІ Всеукраїнських літніх спортивних ігор), та чоловіча волейбольна команда «Азот» (чемпіон, трьохразовий володар Кубку України). У вищій лізі виступають чоловіча команда з хокею на траві «СДЮСШОР- Спартак» (бронзовий призер чемпіонату України), жіноча команда з міні-футболу «Мінора», чоловіча баскетбольна команда «Черкаські мавпи», жіноча волейбольна команда «Рятівник-Круг». Серед команд І ліги: чоловіча команда з міні-футболу «Рятівник», чоловіча баскетбольна команда. Серед команд ІІ ліги — футбольний клуб «Черкаси».

До послуг населення області:

• 31 стадіон
• 644 спортивних майданчиків
• 402 футбольних полів
• 589 спортивних залів
• 11 басейнів

[ред.] Засоби масової інформації

В інформаційному просторі Черкащини друковані засоби масової інформації станом на 1 квітня 2005 року представлені 303 виданнями. Їх тижневий наклад перевищує мільйон двісті тисяч примірників. Питома вага комунальних обласних, міських і районних газет сягає за 100 тисяч примірників або 12 % від разового тиражу всіх видань області.Найчисельніша група видань — 93, або 31 % — належить комерційним структурам.

У телерадійному просторі обсяг мовлення на тиждень становить 1174 години. На 25 комунальних районних і міських радіо і телевізійних редакцій, обласну державну телерадіокомпанію припадає 107 годин, або 9 %(це інформаційний продукт власного виробництва). Проводове радіо охоплює майже 260 тис. сімей.

[ред.] Пам'ятки

В області найцікавіші 77 пам'яток історії, архітектури та археології та 6 історико-культурних заповідників. Серед них:

• Будинок пана Енгельгарда 1828—1829 рр.;
• Дуб Т.Шевченка ;
• Хата чумака (етнографічний музей) 1816 р.;
• Хата Т.Шевченка ХІХ-ХХ ст.;
• Садиба: парк, палацовий будинок XVIІІ-ХІХ ст.;
• Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Т.Шевченка»;
• Преображенська церква Красногірського монастиря 1767—1772 рр.;
• Садиба Давидових поч. ХІХ ст.;
• Городище «Княжа гора» ХІІ ст.;
• Могила Т.Шевченка;
• Канівський музей народного декоративно-ужиткового мистецтва;
• Сосна М. В. Гоголя;
• Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», с. Трахтемирів;
• Державний історико-культурний заповідник у м. Корсунь-Шевченківському;
• Садиба Лопухіних XVIІІ ст.;
• Парк і комплекс споруд Мисливського замку 1896—1903 рр.;
• Базиліанський монастир 1764—1784 рр.;
• Дендропарк «Софіївка» 1796 р.;
• Могила Цадика Нахмана 1811 р.;
• Костел 1812 р.;
• Національний заповідник «Чигирин»;
• Залишки вежі Дорошенка XVI-XVIІІ ст.;
• Братська могила козаків і мирних жителів, які загинули від рук турецьких загарбників XVIІ ст.;
• Пам'ятник героям битв з польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками ХІХ ст.;
• Давні кургани;
• Мотронинський монастир 1801 р.;
• Іллінська церква-усипальниця Б.Хмельницького 1653 р.;
• Залишки маєтку Б.Хмельницького XVIІ ст.;
• Пам'ятник історії «Три криниці» XVIІ ст.

Мисливський замок. м.Тальне

В`їзна брама колишньої садиби князів Лопухіних-Демидових. м.Корсунь-Шевченківський

Дуб в Холодному Ярі під яким спочивав М.Залізняк

Памятник Б.Хмельницькому в Чигирині

[ред.] Персоналії

Черкащина дала світові героїв визвольної війни українського народу Петра Дорошенка та Івана Виговського, гайдамацьких ватажків Максима Залізняка і Івана Гонту, Героя України В'ячеслава Чорновола.

В скарбниці світової культури чільне місце займають шедеври Івана Нечуя-Левицького і Семена Гулака-Артемовського, Михайла Старицького і Данила Нарбута. Тут творив поет Василь Симоненко.

Дивіться також:' Категорія:Персоналії:Черкаська область

[ред.] Посилання

1. ↑ World Gazetteer

[ред.] Література

• Історія міст і сіл УРСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.

п • о • р Черкаська область
Райони:	Городищенський • Драбівський • Жашківський • Звенигородський • Золотоніський • Кам'янський • Канівський • Катеринопільський • Корсунь-Шевченківський • Лисянський • Маньківський • Монастирищенський • Смілянський • Тальнівський • Уманський • Христинівський • Черкаський • Чигиринський • Чорнобаївський • Шполянський
Міста обласного значення:	Ватутіне • Золотоноша • Канів • Сміла • Умань • Черкаси

п • о • р Україна
Автономна республіка	Крим
Області	Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська
Міста державного значення	Київ • Севастополь