Макробія
Макробія | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | VII ст. до н. е. | |||
- Ліквідовано | V ст. до н. е. | |||
Макробія — антична африканська держава на Африканському Розі, що напевне існувала у I тис. до н. е. Можливо, ця держава тотожна давньоєгипетському Пунту або є його спадкоємиця. Власна назва невідома, оскільки Макробія — це давньогрецьке визначення, яке означає «Довге життя». Низка дослідників розглядає, що це навіть міфічна держава.
Історія[ред. | ред. код]
Основні відомості про неї містяться в давньогрецького історика Геродота. Йдеться, що Макробія існувала десь на півдні. За поширенішою теорією це сучасне Сомалі. Проте висловлюється припущення, що Геродот мав на увазі Кордофан. Втім Пліній Старший і Помпоній Мела також вважали марокбіїв ефіопами, тобто тих, хто живе на південний захід. Історик Ктесій вважав, що Макробія розташована в долині річки Інд чи східніше від нього.
Перський цар Камбіз II після завоювання Єгипту 525 року до н. е. відправив послів до Макробії, привізши розкішні подарунки для макробійського царя з тим, щоби той визнав зверхність Персії. Це свідчить про значущість на той час цієї держави у військовому і торгівельному сенсі. Втім цар Макробії відхилив цю пропозицію: якщо перси змогли б його підкорити, вони мали б право вдертися до його країни, але до того часу вони повинні дякувати богам за те, що макроби ніколи не будуть нападати на їхню державу.
Устрій[ред. | ред. код]
Царя обирали, ймовірно серед представників панівної династії. Значний вплив мала знать. Вони мали ринки, суди та тюрми.
Господарство[ред. | ред. код]
Основу становили скотарство, рибальство й торгівля. Саме остання була ключовим напрямом розвитку й піднесення держави. Розвинена обробка металів. За Геродом, Макробія відома своїм золотом, якого було настільки багато, що макробійці заковували своїх в'язнів у золоті ланцюги.
Культура[ред. | ред. код]
За Геродотом, макробійці практикували складну форму бальзамування. Макробійці зберегли тіла померлих, спочатку витягуючи вологу з трупів, потім накладаючи тіла типом штукатурки і, нарешті, оздоблевши екстер'єр яскравими кольорами, щоб максимально реалістично наслідувати померлого. Потім вони помістили тіло в порожнистий кришталевий стовп, який тримали в своїх будинках протягом приблизно року
Джерела[ред. | ред. код]
- Hérodote, Enquête, traduction d'Andrée Barguet, Paris, Gallimard, 1964, rééd. Folio classique. Voir le livre III, 17-25.
- White, John S. (2018-04-05). The Boys ́ and Girls ́ Herodotus. BoD — Books on Demand. ISBN 978-3-7326-5420-8.
- Njoku, Raphael (2013). The History of Somalia. Greenwood. p. 47. ISBN 9780313378577.