Амакиги малий
| Амакиги малий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Kokee_State_Park,_Kauai_co,_Hawaii_-05_(41727157361).jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Magumma parva (Stejneger, 1887) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Hemignathus parvus Himatione parva (Stejneger, 1887) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Амакиги малий[2] (Magumma parva) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae).
Поширення та чисельність[ред. | ред. код]
Ендемік Гавайських островів. Поширений у внутрішніх гірських районах острова Кауї. Ще до початку XX століття птах був поширений по всьому острові, але після 1900 року він став рідкісним у рівнинних лісах. Сучасна популяція виду становить 10-20 тис. птахів (оцінка 2012 року).
Опис[ред. | ред. код]
Птах завдовжки 10 см, вагою 8-11 г. Тіло пухке з округлою головою, тонким дзьобом, злегка зігнутими вниз, та коротким хвостом. Забарвлення тіла жовте з чорними маховими перами та хвостом. Дзьоб зверху темний, знизу світлий. Очі чорні.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Живе у вологих гірських лісах з переважанням дерев охіа (Metrosíderos polymorpha), коа (Acacia koa), олапа (Cheirodendron trigynum), лапалапа (Cheirodendron platyphyllum) та інших ендеміків. Трапляється поодинці або парами, проводячи більшу частину часу на пошуки їжі серед листя та стовбурів дерев. Живиться нектаром та дрібними комахами, яких всмоктує разом з нектаром. Сезон розмноження триває з лютого по червень. Самці залицяються до самиць, стрибаючи та співаючи перед ними. Утворюють моногамні пари. Гніздо чашоподібної форми будують на верхніх гілках дерев охіа. Будівництвом займається лише самиця. У гнізді три рожевих яйця. Інкубація триває 16 днів. Через три тижні після вилуплення пташенята покидають гніздо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Hemignathus parvus. Процитовано 13 січня 2020.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Species factsheet [Архівовано 3 січня 2009 у Wayback Machine.] — BirdLife International
- Videos, photos and sounds [Архівовано 30 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Internet Bird Collection
- http://kauaiforestbirds.org/birds/anianiau/ [Архівовано 11 лютого 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
